NPWT-терапія (Negative-pressure wound therapy) або VAC-терапія (Vacuum Assisted Clousur) - це альтернативний метод лікування ран, який передбачає використання негативного тиску для очищення поверхні рани, прискорення загоєння та підготовки рани до пластичного закриття.

Застосовують VAC- терапію:

•  в випадку, коли неможливо накласти шви чи усунути  пошкодження традиційним методом 
•   при наявності вогнепальних поранень
•   при лікуванні опіків великої площі
•   при наявних супутніх захворювань (атеросклероз, ЦД)
•   за наявності виразок, гнійних уражень, пролежнів
•   при фіксації шкірних трансплантантів
•   після застосування фасціотомії при компартмент-синдромі

Вакуум-терапія протипоказана пацієнтам зі злоякісними захворюваннями, нелікованим остеомієлітом, норицями в органах або порожнинах тіла. До відносних протипоказань відносять прийом антикоагулянтів або  рани, що активно кровоточать.

Спосіб застосування VAC включає :

1. Ретельне очищення
2. Адекватний гемостаз 
3. Накладання стерильної пінної пов’язки. 

Дослідження на людях і тваринах показали посилення росту грануляційної тканини та кровотоку, зменшення площі рани та регуляцію запальної реакції за допомогою VAC-терапії.

Недавні дослідження показали успішне застосування VAC-терапії ран під негативним тиском з використанням open-cell піни (NPWT/ROCF), яка застосовуєтьс при VAC-терапії (KCI Licensing, Inc., Сан-Антоніо, штат Техас) під час первинної обробки ран отриманих в бойових діях, до їхнього первинного загоєння. Використання  VAC-терапії показало зменшений час закриття ран, зниження ризику інфікування ран, а також зменшення часу витраченого на перев’язки.   

Методика застосування NPWT полягає у використанні принципів локального негативного тиску (topical negativepressure – TNP), тобто у створенні в порожнині рани стійкого вакууму шляхом встановлення системи для активної аспірації, що у свою чергу знижує рівень ранової ексудації, сприяє підтриманню помірно вологого ранового середовища, яке необхідно для нормального перебігу репаративно-регенераторних процесів.

Tripathi, Sanjay & Nanda, Saurav & Reddy, CR & Sachin, Ranvir& Pawar, 
Sawan & Kohli, Amit & Vatchha, Shahrookh. (2016). 
Vacuum-assisted closure Dressing in Spine: 
An Emerging Trend. The Journal of Spinal Surgery. 
3. 48-50. 10.5005/jp-journals-10039-1086. 

VAC має наступні ефекти на розвиток раневого процесу:

- покращення місцевого кровообігу(дозволяє прискорити процес регенерації тканин)

- зменшення локального набряку з видаленням ранового ексудату

- зниження мікробної контамінації

- ретельне очищення рани

- мікродеформація клітин, що викликає ефект вивільнення факторів росту

Спостерігається ефект “розширення тканин”, що пояснюється перепадом тиску в тканинах після застосування негативного тиску. Тиск всередині клітин позитивний; тоді як тиск поза клітинами 

та під пов’язкою негативний. Це може призвести до розширення клітин, розростання грануляційної тканини та зближення країв рани один до одного, щозабезпечує  зменшення розмірів рани.

Формування системи проводиться шляхом розміщення в операційній рані поліуретанової губки, герметизації рани за допомогою прозорої адгезивної плівки, яку наклеюють на зовнішню сторону губки та на шкіру країв рани. На створену таким чином пов’язку встановлюють дренажну трубку з плівкою-аплікатором, яка герме- тично з’єднує цю пов’язку з апаратом, що забезпечує дію негативного тиску на пов’язку і рану.

Negosanti L, Pinto V, Sgarzani R. Clinical evidences, 
personal experiences, recent applications. 
World J Dermatol 2012; 1(3): 13-23 

Вплив на тканини негативним тиском викликає тканинну гіпоксію через зниження перфузії, що стимулює ангіонеогенез і локальну вазодилатацію через виділення оксиду азоту. Це відбувається під час періодів «відсмоктування»  VAC-терапії.  Тому переривчастий режим VAC є більш ефективним порівняно з безперервним режимом.

Вплив різних рівнів негативного тиску (10–175 мм рт.ст.) у різних ранах показав, що рівень негативного тиску слід адаптувати відповідно до типів ран. Для гострих травматичних ран необхідний негативний тиск 125 мм рт.ст., а для хронічної венозної виразки оптимальним тиском є ​​50 мм рт.ст..

Перевагою використання даного методу є  зменшення  тривалості стаціонарного лікування. Пацієнт зможе швидше повернутися до звичайного способу життя.

Термін лікування за допомогою NPWT-терапії становить  від 5 до 25 діб. Заміна систем проводиться не рідше одного разу на 3–5 діб.