Уявімо ситуацію. Ви знаходитесь вдома й у вас починає боліти голова чи, наприклад, зуб. Ви йдете на кухню й дістаєте аптечку (так, не в ванну, адже ви зберігаєте медикаменти в сухому, темному місці подалі від дітей). Смекта, атоксил, якісь вітаміни, пластир, бетадин… Ага, а ось і пластинка парацетамолу – якраз те, що треба. Однак, пластинка виглядає якоюсь дуже затертою, так, наче вона лежить тут ще з часів каденції Петра Олексійовича. І дійсно – термін придатності парацетамолу закінчився ще у 2018-му. За новою порцією знеболюючого ви вийти не можете, бо коменданстька година. Виклик швидкої теж не здається занадто гарною ідею, адже біль не такий вже й сильний. Отже, у вас залишається два варіанти:

• Варіант А: нічого не робити й терпіти біль, поки сам не мине
• Варіант Б: вже ж таки “ризикнути” і випити 1-2 таблетки протермінованого парацетамолу

І якщо з варіантом А все доволі зрозуміло, то з варіантом Б все не так однозначно: чи ефективно приймати протермінований препарат? І, що ще більш важливо, чи не викличе це якихось негативних наслідків, або, іншими словами, чи це безпечно? Давайте спробуємо розібратись, щоб точно знати, що робити в подібній ситуації. Та й що взагалі робити з протермінованими медикаментами – викидати і йти купувати нові чи деякі вже ж таки можна залишати в аптечці?

Дата “Вжити до” (або “Приданий до”) означає, що з моменту випуску і моменту “Вжити до” виробник гарантує максимально можливу ефективність та безпечність речовини (чи речовин), що входять до складу препарату, за умови правильного зберігання. Після цього терміну компанія-виробник вже не може гарантувати повну стабільність сполук. У Сполучених Штатах стабільність медикаментів тестується згідно з нормами Управління з продовольства і медикаментів (FDA), а термін придатності медикаментів складає від 12 до 60 місяців, в залежності від того, який термін обрала компанія для перевірки. Після цього терміну ніхто вже не зобов'язує виробника досліджувати стабільність речовин, а тому протягом якого часу молекули залишаються стабільними після цього терміну – невідомо (майже, див. нижче).
В FDA зазначають, що вживання препаратів, у яких закінчився термін придатності, є ризикованим у зв’язку з можливою зміною хімічної структури та зниженням ефективності (особливо щодо антибіотиків, адже зниження ефективності антибактеріальних препаратів може як не повністю ліквідувати збудник, так і призвести до розвитку антибіотикорезистентності), а також у зв’язку з можливою контамінацією певних препаратів бактеріями. Національна служба здоров’я (NHS) каже приблизно те саме та також рекомендує не вживати медикаменти, у яких закінчився термін придатності.

Беззаперечно, ці поради є доволі слушними, однак…

Міністерство оборони США помітили, що вони витрачають шалені кошти, щоб кожні декілька років повністю утилізувати та змінювати медикаменти, термін придатності яких вичерпався. Тому у 1986-му році на замовлення Міністерства оборони FDA започаткували цілу програму (Shelf-Life Extension Program – SLEP), мета якої періодично перевіряти стабільність діючої речовини в препараті, щоб дізнатись, чи можна подовжити його термін придатності. Програма спонсорується Міністерством оборони США, а тому, що очевидно, здебільшого зосереджена на медикаментах, що застосовуються в армії чи за екстрених обставин, медикаментах, що мають обмежене комерційне застосування (наприклад, антидоти нервово-паралітичних отрут) або таких, що закупаються у великих кількостях (доксициклін, ципрофлоксацин). Тим не менш, більшість інформації з приводу подовження терміну придатності медикаментів, доступна саме з завдяки роботі програми SLEP.
 
Згідно з результатами дослідження в рамках SLEP, термін придатності 88% препаратів (з загальної кількості 122) був подовжений на понад один рік, з середнім подовженням на 66 місяців та з максимальним подовженням терміну придатності на 278 місяців. 
В ході дослідження кожен з препаратів тестується на предмет стабільності молекули та потім, використовуючи ці дані та інструменти регресійного аналізу, робиться припущення щодо можливого подовження терміну придатності препарату на один рік. Якщо, згідно з результатами обчислень, очікуваний термін придатності становить більше одного року – препарат отримує новий термін придатності, якщо менше року – термін придатності препарату не подовжується.
Відповідно до результатів аналізу, 122 препаратів були поділені на 5 груп (група 1 була поділена ще на три субгрупи - 1A, 1B, 1C). Наприклад, до групи 1А увійшли 15 препаратів (серед них ципрофлоксацин в таблетках, таблетки калій йодиду, ін’єкційний налоксон, ін'єкційний манітол) термін придатності яких в середньому може бути продовжений на 58 місяців, в межах від 12 до 184 місяців (до 15 років!). Таким чином, всі препарати у групі 1 продовжують залишатися в програмі. Парацетамол (ацетамінофен) увійшов до групи 1C з середнім подовженням терміну придатності на 24 місяці (2 роки).

На противагу групі 1, 10 препаратів з групи 5 (інгаляційний альбутерол, порошок пеніциліну G, лідокаїн для ін’єкцій) були визначені як “погані кандидати для продовження” та були виключені з програми без подальшого збільшення терміну придатності.

Дійсно, за певних умов термін придатності, наприклад, капсул доксицикліну може бути подовжений навіть до двох років – у FDA навіть є цілий гайдлайн, як та за яких умов це можна робити.

Ще одна група препаратів, термін придатності яких згідно з FDA може бути подовжений – противірусні препарати. У FDA зазначають, що “існують науково-обгрунтовані дані, що за умови належного зберігання термін придатності капсул Таміфлю 75 мг (озельтамівір) може бути подовжений до 15 років з моменту випуску, а термін придатності порошку для інгаляцій Реленца (занамівір) – до 10 років з моменту виробництва”.

Також може бути ситуація, коли самі FDA не знають, чи можна продовжувати використовувати протермінований препарат (наприклад, даізепам), а тому він має просто зберігатись, поки не буде надано подальших інструкцій.

Однак, не тільки військові та FDA цікавляться терміном придатності медикаментів.
Існує невелике дослідження, в якому вимірювали концентрацію 15 активних речовин, що входять до складу 8 препаратів, термін придатності яких закінчився від 28 до 40 років тому. Для гомаптропіну (антихолінергічний препарат) дослідники не знайшли аналітичного стандарту та в результаті його не досліджувати. Отже, загалом вдалося вивчити 14 речовин.
Варто зазначити, що препарати були у формі таблеток або капсул та зберігались у правильних умовах в оригінальних, невідкритих упаковках.
Згідно з результатами дослідження, 12 з 14 активних речовин були присутні у концентраціях щонайменше 90% від тих, що зазначені на упаковці. Серед них парацетамол (ацетамінофен), кофеїн, кодеїн, гідрокодон, фенобарбітал та інші. Дві речовини, концентрація яких склала менше 90% від зазначеної на упаковці — це аспірин та амфетамін.

Як бачимо, препарати у формі капсул та таблеток можуть доволі лежати на поличках та зберігати стабільність роками. Однак, є препарати, використання яких після закінчення терміну придатності може становити небезпеку. 
Існують повідомлення, що застосування протермінованого тетрацикліну може призвести до розвитку синдрому Фанконі - нудоти, блювоти, аміноацидурії, протеїнурії та ацидозу, вірогідно, внаслідок утворення продуктів метаболізму тетрацикліну – епі-ангідротетрацикліну та ангідротетрацикліну. 

Не рекомендується застосовувати протерміновані очні краплі внаслідок можливої контамінації таких крапель бактеріями.
Також не рекомендовано застосовувати протермінований інсулін. 
Пероральні форми нітрогліцерину також доволі швидко втрачають ефективність після відкриття упаковки, а тому їх теж не варто застосовувати після закінчення терміну придатності (особливо, якщо під час нападу стенокардії препарат не подіє – ситуація буде, м’яко кажучи, не дуже приємною). 

Застосування протермінованих ін’єкційних препаратів теж не є гарною ідеєю (хоча, так, до SLEP входять ін’єкційні препарати, термін придатності яких може бути значно подовжений). Перед застосуванням таких препаратів варто ЗАВЖДИ бути дуже уважним та звертати увагу на помутніння чи утворення осаду – навіть якщо термін придатності ще не вичерпаний, такий препарат вже не підходить для застосування та повинен бути утилізований.

Підводячи підсумки, можна сказати, що велика кількість препаратів (особливо у твердих формах – капсулах чи таблетках) теоретично можуть зберігати свою активність роками, а згідно з даними досліджень, їх вживання навіть може бути безпечним та ефективним. Однак, варто зазначити, що провідні організації, такі як FDA та NHS, все ж таки закликають не використовувати протерміновані препарати, завжди звертати уваги та термін придатності ліків та, якщо термін придатності закінчився, правильно утилізувати медикаменти: для цього FDA рекомендує змішати протермінований або зіпсований препарат з землею, використаною кавою, піском (будь-чим, щоб він не привертав увагу, особливо увагу дітей), загорнути в пластиковий або поліетиленовий пакет та викинути у смітник.

Якщо ж в умовах воєнних дій доступ до якісних медикаментів є неможливим, а єдині доступні медикаменти є протермінованими, необхідно враховувати наступні можливі небезпеки перед їхнім вживанням:  

1. Перед застосуванням будь-яких медикаментів варто звертати увагу на термін придатності.
2. Медикаменти, термін придатності яких ще не вичерпався, завжди кращі, більш безпечні та ефективні, ніж протерміновані.
3. За певних обставин застосування протермінованого препарату може бути безпечним та ефективним, однак, за умови, що препарат зберігався в правильних умовах в оригінальній, не відкритій упаковці. Однак, якщо ставки доволі високі (наприклад, прийом антибіотику для лікування бактеріальної інфекції) – краще не ризикувати та завжди застосовувати не протерміновані препарати. 
4. Ніколи не варто застосовувати протермінований інсулін та нітрогліцерин 
5. Медикаменти необхідно правильно зберігати – зазвичай, в сухому темному місці за кімнатної температури. Однак, є препарати, які мають зберігатись, наприклад, в холодильнику. Тому, щоб ліки не псувались навіть до закінчення терміну придатності, треба завжди читати інструкцію до препарату, де зокрема зазначено й про правила зберігання.
6. Перед застосуванням ін'єкційних препаратів варто завжди звертати увагу на помутніння, появу частинок чи осаду.  
7. Необхідно правильно утилізувати протерміновані та/або зіпсовані препарати, щоб випадково не нашкодити оточуючим, особливо дітям.