Цьому сприяють декілька факторів:

По-перше, за даними дослідження, 57 % жителів країни отримують інформацію виняткового з українських мас-медіа. серед решти також більшість отримує з ТБ, але в поєднанні з іншими джерелами; а частина отримує інформацію лише з інтернет-сайтів, соціальних мереж і від родичів, друзів, сусідів та інших) 

69% людей в Україні займаються самолікуванням, не звертаючись по допомогу до лікарів. 

Лікарі ж часто не оновлюють свої знання та не користуються джерелами доказової медицини.

Ми склали список деяких препаратів, які часто купують українці, навіть не здогадуючись, що це «фуфломіцини».

1. Афлубін

Маркетологи позиціонують цей препарат як такий, що «має противірусну дію». А разом з тим і імунітет стимулює, і на синтез інтерферону впливає, і протизапальну дію має, і дезінтоксикаційну, і жарознижуючу. І ще й чаю вам зварить, поки ви хворієте.

Загалом, це комплексний гомеопатичний препарат. Тому тут все зрозуміло – жодної доказової бази.

Pubmed 0. FDA 0; RXlist 0; ВОЗ 0;

2. Анальгін (Баралгін, Темпалгін, Спазмалгон)

Діюча речовина ― метамізол натрію.

Препарат з доведеною ефективністю, але через важкі побічні ефекти (агранулоцитоз), близько 30 країн внесли його у чорний список. Враховуючи наявність безпечних альтернатив (ібупрофен, парацетамол, індометацин), доцільність прийому метамізолу відсутня. 

3. Адаптол.

Діюча речовина — мебікар (тетраметилтетраазабіциклооктандіон).

В інструкції до препарату вказано, що за допомогою нього можна лікувати неврози, неврозоподібні стани, кардіалгії та використовувати для поліпшення переносимості нейролептиків або транквілізаторів з метою усунення спричинених ними побічних ефектів. У складі комплексної терапії нікотинової залежності як засіб, що зменшує потяг до куріння.

Проте на авторитетних джерелах (ВОЗ,Cochrane, FDA, Rxlist, Pubmed) будь-які дані про цю діючу речовину відсутні.

4. Вібуркол

Чудодійна ректальна свічка, яка лікує все.

Запальні процеси різної локалізації: ЛОР-органів, статевих органів у жінок; інфекційні захворювання (ГРВІ, гострі захворювання верхніх дихальних шляхів, інфекційно-запальні процеси внутрішніх органів), нервове збудження, стан судомної готовності.

Вже тільки самого визначення достатньо, щоб зрозуміти, що він не діє. Гомеопатія. Тому тут все зрозуміло.

Pubmed 0. FDA 0; RXlist 0; ВОЗ 0

5. Інфлюцид

Виробник стверджує, що ″...засіб швидко зупиняє типові ознаки гострої інфекції дихальних шляхів, такі як гарячка, головний біль, болючість м’язів, а також риніт, фарингіт, посилює природний захист організму і сприяє швидкому видужанню і відновленню сил після перенесеного захворювання...″ Але в інструкції вказано, що це гомеопатичний препарат. А, відповідно, ніякої доказової бази бути і не може.

6. Корвалол/Валокордин

Має лікувати неврози, безсоння, артеріальну гіпертензію, спазм коронарних судин, неіснуючу вегето-судинну дистонію та спазми кишечника. Існує поширений міф, що корвалол має допомагати при болях в серці (апріорі небезпечний стан, який має купіруватися нітратами). Проте, слід одразу зазначити, що навіть сам виробник в інструкції вказує, що ″...лікарські засоби, що містять фенобарбітал, протипоказані при вираженій артеріальній гіпотензії, гострому інфаркті міокарда, цукровому діабеті, депресії та депресивних розладах зі схильністю хворого до суїцидальної поведінки, міастенії, алкоголізмі..″, а отже, при болях в серці, які нерідко є проявом стенокардії чи інфаркту — використовувати корвалол не можна.

Чому ж корвалол заспокоює нерви? Бо етанол + фенобарбітал гарно заспокоюють.

Дані на Пабмед 0; Cochrane 0;  RXlist 0; ВОЗ 0

7. Лаферобіон та інші інтерферони

Діюча речовина - interferon alfa-2b. Інтерферони загалом група препаратів з великою доказовою базою. В ін’єкційній формі їх використовують для лікування гепатитів В, С та раку. І саме ін’єкційна форма (а не крапельки чи ректальні свічки) довела свою ефективність для лікування вищенаведених захворювань. Введення людського інтерферону завжди супроводжується лихоманкою.

Оскільки тривале використання інтраназальних чи ректальних інтерферонів може викликати клінічну картину, яку не можна відрізнити від звичайної застуди, їм немає місця в повсякденному застосуванні.

Достатньої доказової бази щодо їхньої ефективності не в ін’єкційних формах при ГРВІ та грипі також немає. Проте є дослідження про їхню неефективність.

8. Лісобакт.

Діюча речовина — лізоцим + піридоксин (вітамін В6). Обидві речовини мають доведену ефективність. Лізоцим — природний протимікробний фермент, який міститься в нашій слині.  Вітамін B6 має важливе значення для обміну білків, жирів і вуглеводів і створення еритроцитів і нейромедіаторів.

Виробник заявляє, що головними показаннями до застосування є супутнє місцеве лікування стоматиту, тонзиліту, фарингіту.

На Pubmed та Cochrane опубліковано результати лише одного метааналізу, де оцінювали користь лісобакту для лікування пролежнів. І навіть в цьому маленькому дослідженні ефективності лізоциму не доведено. Як бачимо, переконливих результатів досліджень, рекомендацій та здорового глузду у лікуванні лізоцимом немає.

9. Мастодинон

«Ідеальне» вирішення всіх гінекологічних проблем. Згідно інструкції, звісно. Проте є одне «але» ― це гомеопатія. А про неї нам все відомо. На Pubmed є близько 10 досліджень, майже всі датовані ще до 1990 року. Загалом, то краще прутняк звичайний, фіалку пурпурну, півника різнобарвного та лілею тигрову посадити на грядці, а не лікувати ними реальні хвороби.

Cochrane 0, RXlist 0, ВООЗ 0.

10. Ново-Пассит.

Типовий представник фітотерапії: бузина, листя та квітки глоду, звіробій, меліса, шишки хмелю, валеріана та гвайфенезин + 96% етанол. Весь цей ″чудовий″ збір трав, настояний на спирту в комбінації з муколітиком (гвайфенезин), має лікувати легку форму неврастенії, зниження концентрації уваги або підвищену втомлюваність; легку форму безсоння і навіть функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту, диспептичний синдром без органічних ушкоджень, синдром «подразненого кишечника».

Проте весь цей набір травок ніхто не досліджував і ефективність його абсолютно не підтверджена. Pubmed 0. FDA 0; RXlist 0; ВОЗ 0;

Cochrane Reviews 1 (і там гвайфенезин досліджують в ролі муколітика, а не седативного засобу) 

11. Спреї для носу з антибіотиком (Ізофра)

Жодних адекватних досліджень, чи ефективними є місцеві антибіотики, немає. Проводилося багато досліджень, більшість з яких стосувалися оральних форм. Висновком є сумнівна доцільність прийому антибіотиків при риносинуситі, адже шкода перевищує потенційну користь. Для більш повної оцінки використання місцевих антибіотиків для лікування риносинуситів необхідні краще розроблені рандомізовані подвійні сліпі плацебо-контрольовані дослідження.