Прогестерон відіграє одну з головних ролей у настанні та підтримці вагітності, хоча його функції й досі не є повністю поясненими. Попередні знання про дію прогестерону зумовили його широке застосування в акушерстві та гінекології для лікування багатьох станів. Проте, з розвитком науки стало зрозуміло, що в деяких випадках він або насправді не є потрібним чи ефективним, або були винайдені більш ефективні препарати для конкретних цілей. На жаль, попри це, в Україні препарати прогестерону й досі широко призначаються у випадках, коли це робити не потрібно.

Дана стаття має на меті розставити крапки над "і" у даному питанні та висвітлити доказові погляди на призначення прогестерону під час вагітності.  

Перш за все, прогестерон показаний для попередження викиднів та передчасних пологів, але існують чіткі рамки його призначення.

• Відповідно до метааналізу 2018 року, що ліг в основу нинішніх протоколів, асимптомним жінкам, вагітним одним плодом, з довжиною шийки матки 25 мм і менше у 2 триместрі (коротка шийка матки) рекомендований прийом прогестерону.
  • Доза варіювалася від 90 до 200 мг на добу, лікування розпочиналося з 18 до 25 тижнів гестації та продовжувалося до 34-36 тижня.
• Метааналіз 2022 року щодо вагітностей двійнями, що супроводжувалися короткою шийкою матки показав, що вагінальний прогестерон знижував ризик передчасних пологів у терміні до 33 тижнів, а також зменшував неонатальну смертність.
  • Попри ці дані, у разі багатоплідної вагітності тактика не є на стільки однозначною, і залежно від індивідуального випадку може рекомендуватися накладання шва на шийку матки без попереднього призначення прогестерону, особливо якщо в анамнезі вже є передчасні пологи.
• Згідно з останньою настановою ACOG за 2023 рік, вагінальний прогестерон рекомендований для лікування жінок при одноплідній вагітності, короткій шийці матки (25 мм і менше) та з чи без історії передчасних пологів.
• Гайдлайни NICE  2021 року та RCOG 2023 року  рекомендують застосовувати вагінальний мікронізований прогестерон у дозі 400 мг 2 р/д до повних 16 тижнів тим жінкам, що мають кров'янисті виділення на малому терміні та мають історію повторних втрат вагітності. 

Варто зазначити, що усі вище перелічені джерела, а також FIGO  та метааналіз 2022 року, наголошують на відсутності ефекту від застосування прогестерону у 1 триместрі для попередження викидня при теперішній одноплідній вагітності при попередніх повторних втратах та за відсутності кров'янистих виділень. Також не рекомендоване застосування прогестерону при нормальній довжині шийки матки.

Важливим моментом є те, що рекомендованим до застосування є саме мікронізований прогестерон, призначений вагінально. В той самий час ефективність орального прогестерону не є на стільки високою, щоб рекомендувати його використання. Ін’єкційний 17-гідроксипрогестерону капроат з квітня 2023 року не рекомендований до застосування для попередження передчасних пологів, адже його ефективність не була доведена.    

Іншою умовою, коли застосовується прогестерон, є програма штучного запліднення. 

У цьому випадку є необхідною штучна підтримка високого рівня прогестерону, що імітуватиме його виділення під час лютеїнової фази. Оскільки самовільної овуляції та утворення жовтого тіла не відбулося, відповідно немає як такої лютеїнової фази і природнього виділення прогестерону. Термін початку та тривалість прийому дещо відрізняються залежно від протоколу, і коливаються від забору яйцеклітин чи ембріотрансферу до позитивного тесту на вагітність чи кінця 1 триместру. 

В той самий час деякі покази вже відійшли у минуле:

 
Прогестероновий токоліз 
Хоча така практика й досі існує в Україні, жодна сучасна рекомендація не включає прогестерон у протоколи пригнічення передчасної пологової діяльності. Метааналіз 2014 року не показав значного впливу на загрозу передчасних пологів чи передчасні пологи, що розпочалися у терміні до 34 тижнів, та можливе зменшення передчасних пологів у терміні 34-37 тижнів. Крім того, після вдалого токолізу, якщо вагітна до того не мала показів до прийому прогестерону, він також не призначається.

Недостатність лютеїнової фази
Діагноз, який й досі популярний у нашій країні, і хоча Американська Асоціація Репродуктивної Медицини не виключає, як явище, стан, коли ендогенна продукція прогестерону не є достатньою для підтримки функціонального секреторного ендометрію, недостатність лютеїнової фази вже не вважається самостійним діагнозом, і відповідно, терапія прогестероном не вважається обгрунтованою.

Втрати вагітності частіше пов’язані з проблемою з самим ембріоном, а не з жовтим тілом, до того ж, адекватно діагностувати недостатність лютеїнової фази та недостатні зміни ендометрію просто не можливо. Отже, у цьому випадку не існує жодної доведеної переваги у додатковому прийомі прогестерону у будь-якій формі для попередження раннього викидня.  

Підсумовуючи, прогестерон під час вагітності не є панацеєю, проте він дійсно допомагає профілактувати викидні чи передчасні пологи у випадку передчасного вкорочення та розкриття шийки матки та у програмі екстракорпорального запліднення.