Після початку пандемії COVID-19 аптеки пережили навалу українців в пошуках медичних масок та антисептиків, потім попит піднявся на антибіотики, які не мають жодного впливу на вірус, вітаміни та препарати цинку, які теж ніяк не діють на вірус.

Разом із коронавірусом розвивається і маркетинг, тому зараз попит виріс на пульсоксиметри, кисневі концентратори та балони. Якщо пульсоксиметр це дійсно корисний прилад для домашньої аптечки, особливо для людей, які мають захворювання серцево-судинної чи дихальної систем, то з останніми не все так однозначно.

Кисневі концентратори та балони

Кисневі концентратори – це прилади, призначені для неінвазивної оксигенації пацієнтів із низьким рівнем кисню в крові. Механізм роботи апарату полягає у заборі повітря з навколишнього середовища, очищенні його від азоту та доставки кисню до пацієнта через маску або носову канюлю. Кисневі концентратори прості у використанні та є вибором для пацієнтів, яким постійно необхідна киснева підтримка вдома.

Іншим варіантом для кисневої підтримки є кисневі балони, які, в свою чергу, поділяються на великі та портативні. Великі кисневі балони використовуються, якщо кисень потрібен лише на короткий час, наприклад, для полегшення раптових нападів задишки. Портативні кисневі балони переважно важать близько 2 кг та вміщують достатньо кисню для 2 годин використання. Вони невеликі за розміром, можуть поміститись у рюкзак і розраховані для короткочасного використання поза межами дому або стаціонару. На відміну від кисневих концентраторів, кисневі балони періодично потрібно заправляти киснем.

Ціна на кисневі концентратори коливається від 10 тисяч гривень (портативні) до 150 тисяч гривень (стаціонарні з додатковими функціями), на кисневі балони ціна стартує від 500 гривень за 8-ми літровий балон.

Варто зазначити, що такі варіанти кисневої підтримки розраховані на певні групи пацієнтів, доцільність їх призначення вирішує лікар.

COVID-19 допоміг стримати спалах грипу цього року

Кому необхідна киснева підтримка вдома?

Киснева підтримка вдома рекомендується для пацієнтів, які мають захворювання, що супроводжуються зниженням рівня кисню в крові, і переважно необхідна пацієнтам із хронічними захворювання.

Стани, що можуть потребувати кисневої підтримки вдома:

• ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень);
• Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт;
• Серцева недостатність;
• Бронхіальна астма;
• Легенева гіпертензія;
• Проблеми з диханням, які спричинені поєднанням ожиріння та основного захворювання;
• Апное уві сні;
• Рак легень;
• Легеневий фіброз, який може бути спричинений професійними захворюваннями легень (силікози, азбестози та інші), пневмонітами, курінням, деякими типами захворювань сполучної тканини та інфекціями.

Киснева терапія та COVID-19

У людей, які хворіють на COVID-19, часто розвивається вірусна пневмонія, яка може впливати на рівень сатурації киснем крові. Сатурація киснем крові (SpO2) – це частка насиченого киснем гемоглобіну відносно загального гемоглобіну (насиченого та ненасиченого) у крові. В нормі цей показник повинен становити більше 94%.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) пропонує титрувати кисень до цільової периферичної насиченості киснем ≥94% під час початкової реанімації та ≥90% для підтримуючої оксигенації. Для більшості пацієнтів ВООЗ рекомендує підтримувати рівень SpO2 від 90 до 96%.

Згідно з даними Національного інституту охорони здоров’я США (NIH), оптимальний рівень сатурації для пацієнтів з COVID-19 становить від 92 до 96%, хоча він не повністю визначений. Причиною невизначеності стали дослідження, проведені з пацієнтами хворими на COVID-19, які потребували кисневої підтримки. Вони показали, що смертність у групах, в яких рівень сатурації підтримували на рівні 88-92% та >96%, була вищою. Дані не є остаточними, оскільки одне з досліджень довелось припинити.

Ризики оксигенотерапії

Усі пацієнти, яким призначається киснева терапія вдома, та/або їхні родичі проходять інструктаж по користуванню апаратом та правилам безпеки, адже така терапія може мати негативні наслідки для пацієнтів та оточення. Перш за все, це медичні ризики, які пов’язані з безпосереднім впливом кисню на організм.

Недостатня оксигенотерапія призводить до гіпоксії (зниження рівня кисню в крові), при цьому вражаються органи, які потребують кисню найбільше – це головний мозок та серце.

Надлишок кисню в крові чинить токсичний вплив на організм, уражаючи, перш за все, центральну нервову систему (ЦНС) та легені. Ураження ЦНС починається з посмикування дрібних м’язів, порушення дихання, зміни поведінки та закінчується судомними нападами. Ураження легень проявляється розвитком фіброзу.

Правда про ноотропи за 3 хвилини

Правила експлуатації

Кисень – це вибухонебезпечна речовина, тому неналежне використання кисневих концентраторів та балонів може мати серйозні наслідки.

Що необхідно зробити:

• Встановити в своєму домі пожежну сигналізацію та датчики диму і переконатися, що вони працюють;
• Повідомити місцеву пожежну охорону про наявність кисню у ващому домі;
• Зберігати апарат на відстані мінімум 3 метрів від будь-яких приладів, що використовують відкрите полум’я (газова плита, камін та інші);
• Зберігати пристрій на відстані мінімум 1,5 метра від електричних приладів.

Що не можна робити:

• Не можна курити, використовуючи апарат;
• Не можна використовувати легкозаймисті речовини, такі як миючі рідини, розчинники, фарби або аерозолі;
• Не користуйтесь засобами на олійній основі (вазелін) під час використання пристрою.

Звичайно, пандемія COVID-19 має значний вплив як на фізичне, так і на психічне здоров’я населення, але варто пам’ятати, що потреба в кисні пацієнта з COVID-19 говорить про середньотяжкий або тяжкий перебіг захворювання. І лікування таким пацієнтам необхідно надавати стаціонарно, а оксигенотерапія буде тільки одним із елементів симптоматичного лікування.

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду "Відродження".