Рак простати: тихий вбивця чоловіків
Щорічно рак простати забирає життя близько 400 000 чоловіків по всьому світу. Ще гіршою ситуацію робить те, що велика частина цих чоловіків навіть не знає про своє захворювання, поки вже не буде пізно. Яким чином ми можемо зробити так, аби таких ситуацій було значно менше, Ви зможете дізнатись у цій статті.
рекомендації рак_простати онкологія діагностика скринні

Рак простати є одним з найбільш поширених онкологічних захворювань у чоловіків по всьому світі. Він нараховує близько 1 600 000 нових випадків та майже 366 000 смертей щорічно.

Епідеміологічну ситуацію ще більше погіршує той факт, що у більшості пацієнтів на момент постановки діагнозу раку простати відсутні будь-які клінічні прояви. Майже у 76% хворих ще на етапі обстеження вже наявний місцево-поширений пухлинний процес, лімфатичні вузли є залученими у 12%, а у 6% пацієнтів відзначаються дистальні метастази.

Навіть у тих випадках, коли симптоматика все-таки наявна, вона не є специфічною саме для цієї хвороби. Найчастіші симптоми - це дизуричні прояви, гематурія та гематоспермія. Також слід пам’ятати, що попередньо наведені ознаки є більш характерними для патологій непухлинного генезу. Серед менш поширених клінічних проявів - проблеми з сечовиділенням, закрепи, еректильна дисфункція, втрата маси тіла, апетиту, загальна слабкість та, у поодиноких випадках, біль кісток, спричинений їх метастатичним ураженням.

Зважаючи на те, що клінічна картина не є надійним маркером раку простати, в постановці діагнозу важливу роль відіграють інші методи діагностики. Основними серед них є визначення рівню ПСА та пальцеве ректальне дослідження. Зупинимося на кожному з них більш детально:

1. Визначення рівню простат-специфічного антигену (ПСА)

У пацієнтів з раком простати, підвищення рівня ПСА є досить частою знахідкою. Більше того, вірогідність наявності пухлини значно збільшується з підвищенням його рівня, однак, він не є специфічним маркером злоякісного процесу і так само може визначатися за наявності цілого спектру інших, доброякісних утворень. Поза тим, нормальний рівень ПСА також не виключає розвиток пухлинного процесу. 

2. Ректальне пальцеве дослідження

Під час такого дослідження лікар може пальпаторно виявити вузлики у простаті, її нерівномірність або зміни в структурі залози, що можуть вказувати на пухлинний процес. Однак, ректальне дослідження майже у 35% випадків не дозволяє виявити новоутвір, адже для дослідження є доступною не ціла залоза, а лише її задня та латеральні частини. 

3. Допоміжними методами діагностики також можуть бути МРТ ділянки простати, трансректальне УЗД та альтернативні методи визначення рівню ПСА (вільний та зв’язаний ПСА у крові, концентрація ПСА в порівнянні з розміром залози).

Вищевказані ознаки патологічного процесу також можуть свідчити про цілий спектр доброякісних хвороб, таких як доброякісна гіперплазія простати, інфекції сечовивідних шляхів, простатит, цистит та травми простати. Тому дуже важливо бути уважним у кожному випадку підозри злоякісного процесу.

Виникає логічне запитання: “А як же тоді з певністю діагностувати та підтвердити у пацієнта рак простати?” Відповідь водночас є простою та складною. Методом достовірної діагностики є біопсія залози. Однак це зовсім не рутинна процедура, що не може бути призначена кожному пацієнту за найменшої підозри, адже біопсія є інвазивним методом та має цілий ряд ускладнень.

Читайте також: Вусопад: не дамо чоловічим вусам упасти

Наведемо загальноприйняті рекомендації, що допоможуть вирішити лікарю, чи насправді біопсія є необхідною:

  • Очікувана тривалість життя пацієнта >10 років.
  • Рівень ПСА перевищує вікову норму, або збільшення рівня ПСА на 0.75 нг/дл протягом останнього року.
  • Під час ректального дослідження виявлено зміну структури залози.

Також слід пам’ятати, що рішення щодо проведення вищезазначеної процедури, повинно прийматися спільно з пацієнтом. 

Варто підкреслити, що діагноз “рак простати” ставиться лише на основі гістологічного дослідження препарату, отриманого шляхом біопсії залози. За її результатами розраховується бал за шкалою Глісона, що тісно пов’язаний з клінічним перебігом пухлинного процесу. Також отримані дані дають змогу визначити можливі напрямки у лікуванні та розробити прогностичну модель.

В медичних колах часто обговорюється питання доцільності скринінгу раку простати шляхом визначення рівню ПСА у крові. І хоча крапка у цій дискусії ще довго не буде поставлена, все ж хотілося б вказати ті групи населення, у яких скринінг може бути доцільним:

  • Чоловіки старше 45-50 років з обтяженим сімейним анамнезом щодо раку простати.
  • Чорношкірі.
  • Особи з мутацією генів BRCA2 та ATM.

Отож, чітке знання основних критеріїв для постановки діагнозу є необхідним не лише для своєчасної діагностики захворювання, а й з метою уникнення додаткових, не завжди приємних процедур.

facebook коментарі
Help us stay with you

Every penny of yours helps us to keep doing our job

Thank you for choosing to help us with a voluntary donation.

 

Feedback
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com