Склад кишкових бактерій у дітей, народжених шляхом кесаревого розтину, має тенденцію відрізнятися від мікробіомів дітей, народжених природним шляхом, що викликає припущення про те, що це може мати довгострокові наслідки для здоров'я. Щоб збагатити кишечник дитини корисними мікробами після кесаревого розтину, дослідники виконали пересадку мікробів від матері дитині, описану першого жовтня в «Cell». У клінічному випробуванні 7 дітям, які народилися після кесаревого розтину, давали крихітну кількість мікробіому фекалій їх матерів. Було виявлено, що кишечник немовлят, які брали участь в дослідженні, колонізовано бактеріями, які зазвичай присутні у немовлят, народжених природним шляхом. Хоча процедура не викликала ніяких побічних ефектів у немовлят, немає даних про те, чи приносить вона яку-небудь користь дитині, і експерти попереджають, що для матерів може бути небезпечно намагатися повторювати таке лікування самостійно.

«Це дуже добре збалансований, важливий і клінічно значущий внесок в цю область з дійсно хорошими, чіткими висновками, — каже дослідник кишкових бактерій Тіні Раск Ліхт з Технічного університету Данії, який не брав участі в дослідженні. — У них дуже хороші дані, з фекальним перенесенням вони отримують зразок мікробного розвитку, який дуже схожий на показники кишкової мікробіоти дітей, народжених природним шляхом».

Коли дитина виходить із матки та проходить через родові шляхи, вона «окунається» в бактерії своєї матері — досвід, що відсутній у немовлят, народжених шляхом кесаревого розтину. В результаті існують відмінності в бактеріях, що колонізують кишечник новонароджених, в залежності від способу їх народження.

Епідеміологічні дані вказують на те, що пропуск «бактеріального хрещення», як деякі його називають, може мати наслідки для подальшого життя. Недавнє дослідження показало, що діти, народжені шляхом кесаревого розтину, мають більш високу ймовірність розвитку імунних порушень, таких як запальні захворювання кишечника, ревматоїдний артрит і целіакія.  Число випадків кесаревого розтину, що зростає викликає все більше занепокоєння у зв'язку з цими потенційними наслідками.

Тому в даний час проводяться численні випробування перевірки безпеки та довгострокової користі мазків з піхви матерів для немовлят після кесаревого розтину. Але опублікованих даних не так багато, щоб припустити, що мікробіоми кишечника цих немовлят відповідають таким як у немовлят, народжених природним  шляхом, про що каже мікробіолог і імунолог Віллем де Вос з Університету Гельсінкі і Університету Вагенінген, який керував дослідженням. Крім того, він додає, що бактерії, які виявляються в кишечнику дитини, відсутні у піхві матерів, тому малоймовірно, що вони є їх джерелом. «Ймовірніше, відбувається фекально-оральний шлях перенесення під час пологів, — каже він, — тому що пологи через природні родові шляхи — це «брудна справа».

Дійсно, за непідтвердженими даними, більшість жінок, які народжують природним шляхом, випорожнюються під час пологів. «Кал завжди є частиною процесу пологів», — погоджується акушер-гінеколог Бо Якобссон з Гетеборзького університету, який не входив в дослідну групу. Через це він вважає, що, з наукової точки зору, дослідники вчинили правильно, навіть якщо на перший погляд процедура здається «огидною».

Фекальні мікроби матері, на відміну від мікробів з піхви, пристосовані до того, щоб насправді оселитися і колонізувати кишечник дитини, тому що вони походять з кишечника, на що вказує Ліхт. Те що зробили де Вос і його колеги, за її словами, має сенс.

Команда набрала 17 матерів, які повинні були пройти плановий кесарів розтин, і зібрала у них зразки стулу і крові приблизно за три тижні до пологів. Це дало команді час підготувати зразки та перевірити їх на інфекційні патогени, включаючи ВІЛ, гепатит, Clostridium difficile, Helicobacter pylori, норовірус, стійкі до ліків бактерії, стрептококи групи B і довгий список інших. На підставі цих скринінгів тільки 7 матерів були відібрані для продовження процедури.

Кожній недавно народженій дитини давали дозу живих фекальних бактерій (кілька мільйонів клітин) при першому годуванні молоком (через пляшечку), і протягом двох днів спостерігали за їх здоров'ям в пологовому відділенні з подальшими відвідинами через 4 тижні та 3 місяці. Жоден з немовлят не зазнав несприятливих наслідків для здоров'я.

Зразки калу у немовлят збирали через 2 дні, потім щотижня протягом чотирьох тижнів, а потім знову через 12 тижнів. Аналіз цих зразків, а також контрольних зразків, зібраних у 29 дітей, народжених природним шляхом, і 18 дітей, які не отримували лікування після кесаревого розтину, показав, що якщо мікробіота кишечника «лікувалася» і в перші дні відрізнялася від тієї, що мала місце серед дітей, народжених природнім шляхом, то через тиждень вони були значно більше схожі одна на одну. Обидві групи мали результати, що відрізнялися від мікробіоти «нелікованих» дітей після кесаревого розтину.

Основні відмінності, що спостерігаються між «нелікованими» дітьми після кесаревого розтину, дітьми, які народились через природні пологові шляхи та тими, котрим вводили фекальний мікробіом матерів, полягали в тому, що у контрольних немовлят була менша кількість коменсальних видів Bacteroides і Bifidobacteria, але вища кількість більш патогенних таксонів.

За словами Якобсона, хоча дослідження надало доказ актуальності концепції процедури, необхідні більш масштабні та довгострокові дослідження, щоб підтвердити безпеку та визначити, чи є якісь переваги для здоров'я. Через ці невідомі обставини і він, і де Вос попереджають матерів, які перенесли кесарів розтин, не намагатися робити це самим.

«Існує великий ризик, що люди прочитають про це і зроблять помилку, зробивши це самостійно, — каже Якобсон, — але ви можете нанести дитині шкоду, якщо почнете робити домашню версію».