Доказово про пробіотики
Спробуємо з'ясувати, наскільки призначення пробіотиків обґрунтоване.
пробіотики щасливий кишечник

  Слово "пробіотик" означає "для життя" і під цим терміном розуміють  живих мікроорганізмів, які, при споживанні в адекватних кількостях, при потраплянні у травний тракт позитивно впливають на здоров’я хазяїна.  Деякі дані досліджень in vitro свідчать, що пробіотики потенційно позитивно впливають на організм хазяїна кількома різними шляхами:  чинять антимікробний ефект шляхом модифікації людської мікробіоти, секреції антибактеріальних речовин, конкуруючих зі збудниками, щоб запобігти їх адгезії до кишкового епітелію, конкурують за запас поживних речовин, необхідних для виживання патогенної флори, виробляють антитоксини та змінюють деякі наслідки інфікування кишкового епітелію, такі як секреторні зміни та міграція нейтрофілів.  Сім основних родів мікробних організмів, які найчастіше використовуються в пробіотичних продуктах,  це Lactobacillus, Bifidobacterium, Saccharomyces, Streptococcus, Enterococcus, Escherichia та Bacillus. 

Пробіотичні добавки дуже популярні.  Так, в огляді 2012 року близько 4 мільйонів американців заявили, що використовували пробіотичні або пребіотичні (дієтичні речовини, які сприяють росту корисної мікробіоти).

Читайте також: Бездоказові препарати в гастроентерології

Вважається, що пробіотики також здатні до модулювання роботи імунної системи  та регулювання алергічної імунної клітино-опосередкованої реакції.  Так, пробіотики демонстрували вплив на виділення запальних цитокінів та кишкову проникність in vitro.  У вагітних із обтяженим сімейним анамнезом екземи, алергічного риніту або астми та їхніх немовлят протягом перших 6 місяців після пологів, яким давали Lactobacillus GG і порівнювали з плацебо, частота розвитку атопічного дерматиту у дітей була значно зменшена у 2 і 4 роки.  Інше плацебо-контрольоване дослідження показало значне поліпшення стану дітей з атопічним дерматитом після 6-тижневого призначення L. Rhamnosus 19070-2 та L. Reuteri DSM 122460. Однак, прийом L. Rhamnosus не довів ефективність в дітей із обтяженим алергічним анамнезом на пилок берези у плацебо-контрольованому дослідженні. Результати цих досліджень є перспективними, але остаточна роль ще не підтверджена.

Поточні рекомендації від видатних медичних товариств, включаючи Американську академію педіатрії, Європейську академію алергії та клінічної імунології, Національний інститут алергії та інфекційних захворювань та Європейське товариство педіатричної гастроентерології,  гепатології та харчування не рекомендують використовувати пробіотики для первинної профілактики алергічних захворювань.  Світова алергічна організація (WAO) не підтримує використання пробіотиків для первинної профілактики алергічних захворювань, але схвалює вживання пробіотиків вагітними / годуючими жінками та немовлятами з обтяженим алергічним анамнезом.  Однак ці рекомендації є умовними і базуються на доказах дуже низької якості.  Важливо відзначити, що в даний час немає рекомендацій, оскільки більшість досліджень демонструють значну неоднорідність у штамів, що використовуються, і немає універсального висновку про те, який штам мікроорганізмів є найбільш ефективним. На закінчення, поточні докази не підтримують рутинне використання пробіотиків як втручання для запобігання будь-якій формі алергічного захворювання, за винятком екземи у дітей з високим рівнем ризику (рекомендація WAO).  Оптимальні штами, доз, терміни та тривалість прийому пробіотиків залишаються невизначеними і дослідження в цій галузі продовжуються.

Аналіз наявних даних свідчить про помірні докази ефективності використання пробіотиків для полегшення симптомів у дітей з алергією на коров'яче молоко.  Більш того, дані про те, що пробіотики можуть викликати толерантність серед дітей з алергією коров'ячого молока, досить низької якості.

Однак існують кілька звітів про бактеріємію та фунгемію при прийомі лактобацил і представників Saccharomyces, особливо у пацієнтів, які є імуноскомпрометованими або мають центральні венозні катетери, які не виймали тривалий термін. Крім того, ще одна потенційна проблема полягає в тому, що D-лактат, синтезований деякими молочно-кислотними бактеріальними штамами у складі пробіотиків, при потраплянні в організм людини може призвести до неврологічних змін.

Також варто зазначити, що ефект пробіотиків на незрілу імунну систему в новонароджених, особливо недоношених немовлят, не є дослідженим, а довгострокові дослідження є життєво важливими у вирішенні цієї проблеми.

Читайте також: Використання пробіотиків при кишково-шлункових захворюваннях

Призначення пробіотиків також було пов'язане з несприятливими ефектами, які можуть перевищувати їх потенційні переваги. Особливо клініцистів турбує те, що пробіотичні штами, ймовірно, можуть викликати бактеріємію, але безпосередніх доказів цього поки не вистачає.  Є повідомлення про помітно підвищений ризик розвитку бактеріємії, викликаної молочнокислими бактеріями, у пацієнтів відділення інтенсивної терапії.  Генетичне дослідження показало, що лактобацили, виділені з крові пацієнтів із бактеріємією, були філогенетично близькими з організмами, що входили до складу пробіотику.   

Висловлювались припущення про те, що пробіотики можливо застосовувати в якості профілактики C.difficile-асоційованого коліту. На основі систематичного огляду та мета-аналізу 31 рандомізованих контрольованих досліджень з сумарною вибіркою 8672 пацієнтів, докази достовірності ефективності пробіотиків для попередження цього стану є помірними.  Немає доказів, що підтверджують ефективність і доцільність використання окремих пробіотиків при лікуванні коліту C. difficile. 

Вивчалась також можливість призначати пробіотики для профілактики антибіотик-асоційованої діареї в дітей. Дані мета-аналізу GRADE свідчать про помірну якість доказів на користь захисного ефекту пробіотиків.  Серед оцінених пробіотиків були Lactobacillus Rhamnosus та Saccharomyces Boulardii. Незважаючи на те, що серед здорових дітей не було серйозних побічних ефектів, серйозні несприятливі події спостерігалися в сильно виснажених або імуноскомпрометованих дітей з основними факторами ризику, включаючи використання центрального венозного катетера та розладів, пов'язаних з бактеріальною / грибковою транслокацією. Поки що рекомендацій до використання пробіотиків у дітей з цією метою недостатньо і потрібні подальші дослідження.

Науковці провели мета-аналіз досліджень для визначення ефективності пробіотиків для профілактики антибіотик-асоційованої діареї в дорослих. Вони визначили відсутність уніфікованого підходу (штам, доза та тривалість пробіотиків, що використовуються в різних дослідженнях, сильно відрізняються).  Існує ще багато питань без відповіді, які будуть вирішуватися у подальших рандомізованих клінічних дослідженнях, такі як характеристика популяції, яка отримає максимальну користь з отримання пробіотиків, які пробіотичні штами є найбільш ефективними і чи ця ефективність варіює залежно від клінічних особливостей або дози, і нарешті, які реальні ризики та небезпеки пов'язані з рутинним використанням таких ліків, тому існує нагальна необхідність у подальшому проведенні досліджень.

Вивчається також можливість використання пробіотиків для лікування певних запальних шкірних захворювань: є кілька клінічних випробувань, присвячених вивченню корисного ефекту пробіотиків для профілактики та лікування дерматологічних захворювань.  Поточні дані розглядаються з використанням пробіотиків у профілактиці та лікуванні шкірних захворювань, включаючи атопічний дерматит, псоріаз, себорейний дерматит, хронічні рани та шкірні новоутворення. Є також дослідження, присвячені можливості застосування пробіотиків для лікування депресивних розладів: у статті, опублікованій у BMJ Nutrition Prevention & Health, науковці прийшли до висновку про потенційну користь від пробіотиків або пробіотиків із пребіотиками для пацієнтів з тривожними та депресивними синдромами.

Suez і колеги вивчали відновлення мікробіотики кишечника після лікування антибіотиками і виявили, що пробіотики можуть скоріше негативно впливати на цей процес.  У дослідженні пробіотики швидко колонізували кишечник, але це перешкоджало відновленню початкової мікробіоти до 5 місяців.  Крім того, Zmora та колеги показали, що колонізація травного тракту пробіотиками відбувалася далеко не у всіх осіб і мала певну специфічність, що може означати потенційно марну витрату грошей особами, яким призначають "будь-які пробіотики, які знайдете в аптеці".

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду “Відродження”.

facebook коментарі
Help us stay with you

Every penny of yours helps us to keep doing our job

Thank you for choosing to help us with a voluntary donation.

 

Feedback
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com