Міфи про вакцинацію від COVID-19
Відповіді на питання, що турбують кожного з нас
covid коронавірус вакцинація міфи astrazeneca pfizer biontech

Разом із початком вакцинації від COVID-19 в Україні з надзвичайною швидкістю почали поширюватись і міфи, пов’язані з нею. Багатьох людей турбує якість вакцини та побічні явища, часто також залишається незрозумілим механізм її дії. У статті ми спробуємо розібратись із найпоширенішими міфами та питаннями, пов’язаними із вакцинацією від коронавірусної хвороби.

Міф 1. Я вже перехворів і мені не потрібно вакцинуватись

Звісно, у більшості випадків у осіб, що перенесли COVID-19, формується імунна відповідь, що попереджає повторний розвиток захворювання. Проте, дослідження щодо тривалості та ефективності такого імунітету все ще тривають, а деякі організації, що займаються громадським здоров’ям, вже видали свої рекомендації. Зокрема, Центри з контролю та профілактики захворювань у США (CDC) рекомендують вакцинуватись усім особам, що перехворіли на коронавірусну хворобу. Водночас необхідно зачекати щонайменше 90 днів, якщо з метою лікування було використано моноклональні антитіла або плазму з антитілами.

У зв’язку з тим, що після перенесеного захворювання в організмі вже утворились антитіла, більшості осіб буде достатньо лише однієї дози вакцини замість двох. Такої схеми вже вирішили дотримуватись у Франції та Італії. Варто відмітити, що у таких випадках слід зачекати від 3 до 6 місяців після одужання перш ніж проводити щеплення.

Читайте детальніше: Вакцинація перехворілих 2.0

Міф 2. Covishield - низькоякісна індійська вакцина з проблемами на виробництві

Насправді Covishield - це повністю ідентична до AstraZeneca вакцина, виготовлена за ліцензію шведсько-британської компанії. Виробництво відбується на заводах Serum Institute of India, найбільшого виробника вакцин у світі, що виготовляє мільярди доз ефективних та безпечних вакцин від різноманітних захворювань щороку (від туберкульозу, поліомієліту тощо). Мільйони доз вакцини Covishield вже доставлено у різні регіони світу, а серед десятків країн, що авторизували її використання, є і Канада.

Читайте також: Від тернів до AstraZeneca - всі дані про вакцину

Міф 3. Вакцина є небезпечною та може мене вбити

Загалом у дослідженнях перед початком застосування вакцини AstraZeneca взяли участь близько 24000 осіб, з яких половина отримувала вакцину від COVID-19, а інша - контрольну ін'єкцію (плацебо) або іншу вакцину. Водночас учасники не знали, вводили їм пробну вакцину чи контрольну ін’єкцію (подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження). У ході цих досліджень було зареєстровано 168 випадків суттєвих побічних ефектів: 84 серед осіб, що отримати вакцину від COVID-19 та 91 серед осіб, що отримали іншу вакцину. Такі результати свідчать про те, що частота побічних ефектів при щепленні вакциною AstraZeneca не є вищою, ніж при використанні вакцин від інших захворювань (у дослідженні - вакцина від менінгококу). Достатній рівень безпеки показала і вакцина Pfizer/BioNTech, що згодом має прибути до України.

Читайте детальніше: Страх і ненависть: вакцини від COVID-19

Що ж стосується смертей, то станом на 11 березня не було підтверджено жодного летального випадку внаслідок використання вакцин від COVID-19.

Міф 4. Побічні дії, що розвиваються після вакцинації від COVID-19, є надзвичайно важкими

Насправді ж можливі побічні дії при введені вакцини AstraZeneca (Covishield) не надто відрізняються від побічних дій будь-яких інших вакцин: біль та чутливість в місці ін’єкції, головний біль, відчуття втоми, біль у м’язах, загальна слабкість, озноб, гарячка, біль у суглобах та нудота.

Схожими є і можливі побічні дії вакцини виробництва Pfizer/BioNTech: реакції в місці ін’єкції, втома, головний біль, біль у м’язах, озноб, біль у суглобах та гарячка. 

Слід зауважити, що побічні дії частіше розвиваються після введення другої дози вакцини, а також у осіб, що вже перехворіли на COVID-19. Це пов’язано з тим, що після повторного потрапляння чужорідних білків в організм імунна відповідь є швидшою та вираженішою, а також супроводжується синтезом різноманітних хімічних речовин, які стимулюють запальні процеси. Кількість таких речовин може відрізнятись від людини до людини, а тому і вираженість побічних дій є теж різною.

Міф 5. Вакцини змінюють ДНК людини/я можу захворіти на COVID-19

У випадку із AstraZeneca йдеться про векторну вакцину. У цьому типі вакцин використовуюється модифікована версія іншого вірусу (вектора - аденовіруса), який, потрапляючи до клітин нашого організму, стимулює в них вироблення білка-шипа (такого як на поверхні вірусу, що спричиняє коронавірусну хворобу). Імунна система згодом розпізнає цей чужорідний білок та виробляє антитіла, внаслідок чого при потраплянні справжнього вірусу захворювання не розвивається, розвивається у легкій формі або ж забезпечує захист від ускладнень захворювання.

Вакцина ж від Pfizer/BioNTech використовує технологію мРНК (матрична рибонуклеїнова кислота) - тип РНК для перенесення інформації, необхідної для синтезу клітинами білків. Після введення вакцини мРНК потрапляє всередину клітин людини, клітини ж зчитують інформацію рибонуклеїнової кислоти та починають виробляти білки-шипи (тут варто відмітити, що мРНК ніяким чином не взаємодіє з нашим ДНК, тому що не потрапляє у ядро клітини). Згодом мРНК руйнується, не залишаючи слідів. Імунна система аналогічно до попередньої вакцини розпізнає ці чужорідні білки та активує процес імунної відповіді.

У обох випадках захворіти на COVID-19 після вакцинації - неможливо.

Читайте також: Як працюють нові вакцини від COVID?

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду "Відродження".

facebook коментарі
Help us stay with you

Every penny of yours helps us to keep doing our job

Thank you for choosing to help us with a voluntary donation.

 

Feedback
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com
Як працюють нові вакцини від COVID?
Коротко та доступно про механізм дії нових вакцин від COVID-19
Юрій Рожко
21 December 2020
Календарі щеплень: Україна і ЄС
Коротко про головні відмінності між календарями щеплень України та деяких країн ЄС
Юрій Рожко
02 December 2020