Міфи про вакцинацію від COVID-19
11 березня
Відповіді на питання, що турбують кожного з нас
covid коронавірус вакцинація міфи astrazeneca pfizer biontech

Разом із початком вакцинації від COVID-19 в Україні з надзвичайною швидкістю почали поширюватись і міфи, пов’язані з нею. Багатьох людей турбує якість вакцини та побічні явища, часто також залишається незрозумілим механізм її дії. У статті ми спробуємо розібратись із найпоширенішими міфами та питаннями, пов’язаними із вакцинацією від коронавірусної хвороби.

Міф 1. Я вже перехворів і мені не потрібно вакцинуватись

Звісно, у більшості випадків у осіб, що перенесли COVID-19, формується імунна відповідь, що попереджає повторний розвиток захворювання. Проте, дослідження щодо тривалості та ефективності такого імунітету все ще тривають, а деякі організації, що займаються громадським здоров’ям, вже видали свої рекомендації. Зокрема, Центри з контролю та профілактики захворювань у США (CDC) рекомендують вакцинуватись усім особам, що перехворіли на коронавірусну хворобу. Водночас необхідно зачекати щонайменше 90 днів, якщо з метою лікування було використано моноклональні антитіла або плазму з антитілами.

У зв’язку з тим, що після перенесеного захворювання в організмі вже утворились антитіла, більшості осіб буде достатньо лише однієї дози вакцини замість двох. Такої схеми вже вирішили дотримуватись у Франції та Італії. Варто відмітити, що у таких випадках слід зачекати від 3 до 6 місяців після одужання перш ніж проводити щеплення.

Читайте детальніше: Вакцинація перехворілих 2.0

Міф 2. Covishield - низькоякісна індійська вакцина з проблемами на виробництві

Насправді Covishield - це повністю ідентична до AstraZeneca вакцина, виготовлена за ліцензію шведсько-британської компанії. Виробництво відбується на заводах Serum Institute of India, найбільшого виробника вакцин у світі, що виготовляє мільярди доз ефективних та безпечних вакцин від різноманітних захворювань щороку (від туберкульозу, поліомієліту тощо). Мільйони доз вакцини Covishield вже доставлено у різні регіони світу, а серед десятків країн, що авторизували її використання, є і Канада.

Читайте також: Від тернів до AstraZeneca - всі дані про вакцину

Міф 3. Вакцина є небезпечною та може мене вбити

Загалом у дослідженнях перед початком застосування вакцини AstraZeneca взяли участь близько 24000 осіб, з яких половина отримувала вакцину від COVID-19, а інша - контрольну ін'єкцію (плацебо) або іншу вакцину. Водночас учасники не знали, вводили їм пробну вакцину чи контрольну ін’єкцію (подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження). У ході цих досліджень було зареєстровано 168 випадків суттєвих побічних ефектів: 84 серед осіб, що отримати вакцину від COVID-19 та 91 серед осіб, що отримали іншу вакцину. Такі результати свідчать про те, що частота побічних ефектів при щепленні вакциною AstraZeneca не є вищою, ніж при використанні вакцин від інших захворювань (у дослідженні - вакцина від менінгококу). Достатній рівень безпеки показала і вакцина Pfizer/BioNTech, що згодом має прибути до України.

Читайте детальніше: Страх і ненависть: вакцини від COVID-19

Що ж стосується смертей, то станом на 11 березня не було підтверджено жодного летального випадку внаслідок використання вакцин від COVID-19.

Міф 4. Побічні дії, що розвиваються після вакцинації від COVID-19, є надзвичайно важкими

Насправді ж можливі побічні дії при введені вакцини AstraZeneca (Covishield) не надто відрізняються від побічних дій будь-яких інших вакцин: біль та чутливість в місці ін’єкції, головний біль, відчуття втоми, біль у м’язах, загальна слабкість, озноб, гарячка, біль у суглобах та нудота.

Схожими є і можливі побічні дії вакцини виробництва Pfizer/BioNTech: реакції в місці ін’єкції, втома, головний біль, біль у м’язах, озноб, біль у суглобах та гарячка. 

Слід зауважити, що побічні дії частіше розвиваються після введення другої дози вакцини, а також у осіб, що вже перехворіли на COVID-19. Це пов’язано з тим, що після повторного потрапляння чужорідних білків в організм імунна відповідь є швидшою та вираженішою, а також супроводжується синтезом різноманітних хімічних речовин, які стимулюють запальні процеси. Кількість таких речовин може відрізнятись від людини до людини, а тому і вираженість побічних дій є теж різною.

Міф 5. Вакцини змінюють ДНК людини/я можу захворіти на COVID-19

У випадку із AstraZeneca йдеться про векторну вакцину. У цьому типі вакцин використовуюється модифікована версія іншого вірусу (вектора - аденовіруса), який, потрапляючи до клітин нашого організму, стимулює в них вироблення білка-шипа (такого як на поверхні вірусу, що спричиняє коронавірусну хворобу). Імунна система згодом розпізнає цей чужорідний білок та виробляє антитіла, внаслідок чого при потраплянні справжнього вірусу захворювання не розвивається, розвивається у легкій формі або ж забезпечує захист від ускладнень захворювання.

Вакцина ж від Pfizer/BioNTech використовує технологію мРНК (матрична рибонуклеїнова кислота) - тип РНК для перенесення інформації, необхідної для синтезу клітинами білків. Після введення вакцини мРНК потрапляє всередину клітин людини, клітини ж зчитують інформацію рибонуклеїнової кислоти та починають виробляти білки-шипи (тут варто відмітити, що мРНК ніяким чином не взаємодіє з нашим ДНК, тому що не потрапляє у ядро клітини). Згодом мРНК руйнується, не залишаючи слідів. Імунна система аналогічно до попередньої вакцини розпізнає ці чужорідні білки та активує процес імунної відповіді.

У обох випадках захворіти на COVID-19 після вакцинації - неможливо.

Читайте також: Як працюють нові вакцини від COVID?

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду "Відродження".

facebook коментарі
Допоможіть нам залишатися з вами

Кожна ваша копійка допомагає нам продовжувати робити нашу справу

Дякуємо вам, що вирішили нам допомогти  добровільною пожертвою.

 

Зворотній зв’язок
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com
Як працюють нові вакцини від COVID?
Коротко та доступно про механізм дії нових вакцин від COVID-19
Юрій Рожко
21 грудня 2020
Календарі щеплень: Україна і ЄС
Коротко про головні відмінності між календарями щеплень України та деяких країн ЄС
Юрій Рожко
02 грудня 2020