Нещодавно Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін повідомив, що у Маріуполі існує реальна загроза спалаху холери.

Міська рада Маріуполя перелічила фактори, які можуть сприяти масштабній епідемії холери. До них належать:

1. Відсутність централізованого водопостачання та каналізації, які окупанти зруйнували під час захоплення міста;
2. Тисячі непохованих тіл загиблих, що почали розкладатися;
3. Сміття та нечистоти, які накопичилися на вулицях міста і не вивозилися на звалища від початку повномасштабного вторгнення Росії;
4. Потрапляння усіх нечистот в море та водойми, що створює сприятливі умови для розмноження бактерій, включаючи холерний вібріон;
5. Відсутність медичних закладів, кваліфікованих лікарів та ліків, що унеможливлює надання інфікованим медичної допомоги.

Холера – це гостре діарейне захворювання, спричинене інфікуванням кишечника токсигенною бактерією Vibrio cholerae серогрупи O1 або O139. Холерний вібріон віднесений до біологічних агентів, що офіційно визнані чинниками біологічної зброї.

За оцінками, до 4 мільйонів людей у всьому світі щороку хворіють холерою і від 21 000 до 143 000 людей помирають від неї. За несприятливих умов холера швидко набирає характеру епідемії або навіть пандемії. Згідно з Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 р. холера належить до інфекційних захворювань, які суттєво впливають на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах.

Бактерія холери зазвичай міститься у воді або в продуктах харчування, що заражені фекаліями людини, інфікованої холерним вібріоном.  Захворювання передається фекально-оральним шляхом від людини до людини: при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу і під час побутових контактів. Найчастіше холера виникає і поширюється в місцях з недостатнім очищенням води, поганими санітарними умовами та недостатньою гігієною.

Інкубаційний період становить від 12 годин до 5 днів.  Клінічна картина залежить від ступеня зневоднення організму і показників водно-іонного обміну.

Більшість людей, інфікованих V. cholerae, не матимуть жодних симптомів, хоча бактерії присутні в їхніх фекаліях протягом 1-10 днів після зараження і потрапляють назад в навколишнє середовище, потенційно піддаючи небезпеці зараження інших людей.

Симптоми:

• діарея, блювання, біль у животі. При цьому виникає дегідратація через інтенсивну діарею: людина втрачає до 20 літрів рідини на добу. Протягом перших 2-3 годин випорожнення зберігають каловий характер, але надалі швидко втрачають забарвленість, консистенцію і специфічний запах, стають рясними, водянистими, прозорими, з пластівцями слизу, набувають патогномонічного вигляду «рисового відвару»;
• судоми м‘язів (у зв‘язку з втратою мікроелементів разом з рідиною);
• загострення рис обличчя, западання очей, синюшність губ та вушних раковин;
• холодна шкіра (нормо-/гіпотермія);
• втрата тургору та еластичності шкіри;
• задишка, різка слабкість.

У людей, в яких розвиваються симптоми, вони здебільшого мають легку або помірну вираженість. Приблизно в 1 з 10 людей, які захворіли на холеру, виникають такі серйозні симптоми як водяниста діарея, блювота та судоми в ногах. Без лікування смерть може настати протягом декількох годин, у зв‘язку з значними порушеннями водно-електролітного обміну, тяжким зневодненням організму (аж до розвитку дегідратаційного шоку).

Діагностика: виділення V. cholerae із зразків фекалій залишається стандартним тестом для підтвердження холери. Для підтвердження спалаху потрібен позитивний культуральний тест від кількох пацієнтів.

Лікування

Холера – захворювання, яке доволі легко піддається лікуванню. Під час спалаху холери важливий швидкий доступ до медичної допомоги. При своєчасному та належному лікуванні рівень летальності повинен залишатися нижче 1%.

Більшість людей можна успішно лікувати за допомогою вчасної регідратаційної терапії. При зневодненні від легкого до середнього ступеня тяжкості, лікування здійснюється за допомогою пероральної регідратації. З цією метою були розроблені спеціальні пероральні розчини для регідратації, які отримали назву розчинів «оральних регідратаційних солей» (ОРС). Зокрема, у світі широко відомий стандартний пакет ОРС ВООЗ/ЮНІСЕФ.

Склад рекомендованого ВООЗ базового розчину для оральної регідратації при холері:

• натрію 75 ммоль/л (натрію хлорид 2,6 г/л);
• калію 20 ммоль/л (калію хлорид 1,5 г/л);
• глюкози 75 ммоль/л (глюкоза 13,5 г/л);
• цитрату натрію 10 ммоль/л (цитрат натрію 2,9 г/л);

Загальна осмолярність 245 мосм/л. 

У разі недоступності стандартизованих сумішей розроблені різноманітні варіанти приготування самаробних регідратаційних розчинів у домашніх умовах (ознайомитись англ. мовою можна тут).

Пацієнти із сильним зневодненням піддаються ризику шоку і потребують швидкого внутрішньовенного введення інфузій.  Цим пацієнтам також призначають відповідні антибіотики для зменшення тривалості діареї, зменшення об’єму необхідної регідратаційної рідини та скорочення кількості та тривалості виділення V. cholerae з калом.

На сьогодні ВООЗ не рекомендує масове застосування антибіотиків, оскільки це не впливає на поширення холери та сприяє підвищенню антибіотикорезистентності.

Цинк є важливою додатковою терапією для дітей віком до 5 років, яка також скорочує тривалість діареї та може запобігти майбутнім епізодам інших причин гострої водянистої діареї. 

Профілактика

Усі відвідувачі або мешканці районів, де спостерігаються випадки холери, повинні дотримуватися рекомендацій щодо запобігання даному захворюванню: 

• Пити та використовувати безпечну воду для приготування їжі та чищення зубів, вмивання;

 — безпечно використовувати воду в пляшках із непорушеною герметизацією;

— слід уникати водопровідну воду та фонтанні напої;

— якщо бутильована вода недоступна, можна використовувати воду, яка була належним чином кип’ячена, хлорована або відфільтрована. Кип’ятіння – найефективніший спосіб зробити воду безпечною.

•  Часто мити руки з милом і безпечною чистою водою, особливо перед прийомом  або приготуванням їжі та після відвідування ванної кімнати. Якщо немає води та мила, необхідно використовувати дезінфікуючий засіб для рук на спиртовій основі з вмістом спирту не менше 60%.
• Утилізовувати фекалії в санітарних умовах. Користуватися вбиральнями або закопувати фекалії у тимчасові вигрібні ями глибиною не менше 0.5м і на відстані принаймні 30 метрів від будь-якої водойми.
• Добре термічно готувати їжу (особливо морепродукти), тримати її у закритих контейнерах і споживати у гарячому виді.  Очищати фрукти та овочі. Уникати сирої їжі, за винятком фруктів і овочів, які ви самі почистили.

Згідно з ВООЗ наразі є 3 попередньо кваліфіковані пероральні вакцини проти холери: Dukoral®, Shanchol™ та Euvichol®. Враховуючи поточні дані щодо безпеки цих убитих цільноклітинних вакцин, їх доцільність, ефективність та доступність, ці вакцини рекомендовано використовувати у районах з ендемічною холерою, в умовах гуманітарних криз з високим ризиком поширення холери, а також під час спалахів даного захворювання. Дані вакцини завжди слід використовувати разом з іншими стратегіями профілактики та боротьби з холерою.

_________________________________________________________________________________

Публікація даної статті стала можливою завдяки підтримці Фонду Відродження