Ротавірус
Ротавірус – один з кількох вірусів, що викликають небезпечний гастроентерит у дітей раннього віку: діарея швидко викликає зневоднення, що може призвести до смерті.
ротавірус віруси

Ротавірусна інфекція найчастіше розвивається в зимові місяці (з грудня по травень), але в країнах, що розвиваються, це відбувається цілий рік. Майже кожна дитина віком до 5 років у певний момент буде інфікована ротавірусом як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються.

Патофізіологія

Ротавірус, як і інші віруси, що викликають ентерит, в першу чергу вражає клітини епітелію ворсинок тонкої кишки, особливо ті, що знаходяться біля кінчиків ворсинок. Оскільки ці клітини відіграють певну роль у перетравленні вуглеводів і в кишковому всмоктуванні рідини та електролітів, ротавірусні інфекції призводять до порушення гідролізу вуглеводів, що результує погіршенням всмоктування та надмірною втратою рідини з кишечника.

Вірус виділяється у високих титрах у калі ще до появи симптомів і зберігається до 10 днів після появи симптомів.

Трансмісійна електронна мікрофотографія ротавірусу.
Трансмісійна електронна мікрофотографія ротавірусу.
(Джерело: medscape.com)

Епідеміологія

За оцінками, у всьому світі ротавірусна інфекція викликає понад 125 мільйонів випадків дитячої діареї щорічно. Ротавірус є основною причиною дитячого дегідратаційного гастроентериту у всьому світі. Більше 2 мільйонів дітей у віці до 5 років щорічно госпіталізуються через ротавірусний гастроентерит, і з них приблизно 500 000–527 000 помирають від цієї хвороби.

Симптоми

Симптоми ротавірусної інфекції зазвичай починаються протягом 2 днів після зараження і включають наступне:

  • Анорексія
  • Субфебрильна температура
  • Водяниста діарея без домішок крові
  • Блювота
  • Відчуття спазму в животі
  • Зневоднення є загальним симптомом.

Діагностика

Результати фізикального обстеження на ротавірусну інфекцію часто не є специфічними, за винятком ознак зневоднення. Інші результати обстеження можуть включати:

  • Посилення «кишкових шумів»
  • Запалі очі та/або переднє тім’ячко
  • Сухість слизових
  • Пелюшковий дерматит, спричинений діареєю
  • Тахікардія, яка може бути непропорційною температурі
  • Втрата ваги
  • Значне зменшення виділення сечі є важливою ознакою, однак це важко виявити у немовлят з підгузниками, тому що велика кількість водянистого калу ускладнює визначення кількості виділеної сечі.

Лабораторне тестування

Ротавірус можна ідентифікувати за допомогою таких методів:

  • Імуноферментний аналіз 
  • Латексна аглютинація
  • Електронна мікроскопія
  • Культуральний метод
  • Інші лабораторні дослідження включають вимірювання рівня електролітів у пацієнтів із важким зневодненням, змінами психічного стану, супутніми судомами, а також вимірювання рівня глюкози біля ліжка у немовлят та у будь-якому віці дитини з присутньою вираженою млявістю.

Лікування

У більшості випадків для ротавірусної інфекції не потрібні ліки. Натомість слід звернути увагу на відповідне споживання рідини та інші консервативні заходи.

Підтримуюче лікування немовлят з ротавірусною інфекцією включає наступне:

  • Забезпечення адекватного дихання, виявлення порушень кровообігу та підтримка адекватної циркуляції
  • Введення 20 мл/кг ізотонічного розчину хлориду натрію або розчину лактату Рінгера до відновлення об’єму циркулюючої крові у немовлят зі значним зневодненням (загальна потреба в рідині може сягати 60-80 мл/кг).

Підтримка гідратації: Маленькі, часті годування є оптимальним вибором для немовлят із блюванням; після припинення блювання потрібно вводити стандартні суміші на основі сої.

Протиблювотні та протидіарейні препарати мають певні ризики для дітей у молодшій віковій групі, тому за можливості їх краще уникати. Результати деяких останніх досліджень демонструють успішне використання протидіарейних засобів у дітей, але ця практика не отримала широкого поширення. Протидіарейні препарати, як правило, рекомендуються лише у випадках надмірної або тривалої діареї, при якій не встановлено іншої етіології.  Протиблювотні засоби також із певним успіхом використовувалися для зменшення блювання у дітей з гастроентеритом. Антибіотики не показані при підозрі на ротавірусний гастроентерит.

Вакцинація

В даний час існує 2 ротавірусні вакцини, схвалені FDA, для захисту від ротавірусного гастроентериту, RotaTeq та Rotarix. Ці вакцини показані немовлятам у віці 6-32 тижнів (RotaTeq) та дітям у віці 6-24 тижнів (Rotarix).

RotaTeq - це п’ятивалентна вакцина, яка містить 5 живих ротавірусів. Схема введення включає три дози, спектр - 4 найпоширеніших серотипи ротавірусу групи А, G1, G2, G3 та G4. Також вакцина містить приєднаний білок P1A (генотип P).

Rotarix захищає від ротавірусного гастроентериту, спричиненого штамами G1, G3, G4 та G9; схема введення - дві дози для немовлят у віці від 6 до 24 тижнів.

Клінічні випробування показали, що кожна вакцина була ефективною на 74-78%  у запобіганню ротавірусного гастроентериту, майже у 100% випадків - важкого ротавірусного гастроентериту та госпіталізацій через ротавірусну інфекцію.

facebook коментарі
Help us stay with you

Every penny of yours helps us to keep doing our job

Thank you for choosing to help us with a voluntary donation.

 

Feedback
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com