Разом із глобалізацією, розвитком транспортних систем, бізнесу і торгівлі зросла мобільність населення планети, а з ним і розповсюдженість інфекційних захворювань. Нижче коротко описані захворювання, що забрали сотні та тисячі життів у найкоротші терміни.

COVID-19 – є яскравим прикладом, вже всім відоме захворювання, що стало причиною однієї із наймасштабніших пандемій останніх десятиліть. По різним оцінкам летальність COVID-19 знаходиться в діапазоні від 0,2 до 2%, що в декілька разів перевищує аналогічний показник сезонного грипу. Захворювання розвивається у результаті інфікування коронавірусом SARS-CoV-2. Як і інші представники цієї родини, вірус передається крапельним шляхом. Клінічні прояви захворювання включають надзвичайно широкий спектр симптомів: гарячка, м’язові болі, сонливість, втрата нюху та смаку, шкірні висипання, кашель, нудота та діарея. У частини пацієнтів розвивається пневмонія різних ступенів важкості, що може супроводжуватись задишкою та болем в грудній клітці. При легкому перебігу лікування є симптоматичним. National Institutes of Health рекомендує застосування ремдезивіру та дексаметазону у пацієнтів на кисневій терапії невисокого потоку; лише дексаметозану у хворих, що потребують ШВЛ або кисневої терапії високого потоку.

SARS - тяжкий гострий респіраторний синдром, захворювання спричинене коронавірусом SARS-CoV-1. Саме епідемія 2002 року, що розпачалась в Китаї, вперше принесла «славу» цій родині вірусів. У результаті спалаху летальність була близькою до 10%. Типово захворювання починається із появою гарячки (>38.0°C). До інших можливих симптомів належать головний біль, сонливість, біль у горлі та м’язові болі. Близько 10-20% випадків супроводжуються діареєю. У більшості пацієнтів розвивається пневмонія, ускладнення якої часто є летальними, особливо у старших вікових групах. Дані щодо лікування отримані у результаті нетривалих та нечисленних досліджень є суперечливими та непереконливими. Терапія включає застосування антипіретиків, кисню та ШВЛ при потребі.

MERS - близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром, що розвивається у результаті інфікування вірусом MERS-CoV з родини коронавірусів, який було вперше виділено лише у 2012 році. Летальність захворювання перевищує 34% із переважною концетрацією випадків у арабських країнах. Останній великий спалах 2018-го року у Саудівській Аравії забрав життя понад 50 людей. Клінічні прояви MERS варіюються від асимптоматичного перебігу до блискавочного розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому з септичним шоком та мультиорганною недостатністю. Зазвичай захворювання розпочинається із невисокої гарячки, кашлю, задишки та м’язового болю. Інколи до перебігу додаються гастроінтестинальні симптоми, такі як нудота, блювання та діарея. У частини хворих розвивається ниркова недостатність, що вимагає діалізу. Дослідження у яких були здійснені спроби лікування різноманітними противірусними препарати не показали переконливих результатів, тому терапія є симптоматичною. Близько 50% пацієнтів потребують лікування у відділенні інтенсивної терапії, серед яких більшість вимагає застосування техніки ШВЛ.

Гарячка Ебола – це вірусна інфекція, яку спричинює вірус Zaire Ebolavirus (EBOV). У результаті минулих спалахів летальність знаходилась у діапазоні від 25 до 90%. У результаті останнього спалаху у Демократичній Республіці Конго у 2018 році серед 3313 інфікованих пацієнтів 2266 померли. Вірус передається у разі контакту із біологічними рідинами хворої людини (через пошкодженні шкірні покриви та слизові). Початок захворювання характеризується неспецифічними симптомами: гарячка, біль у м’язах та суглобах, слабкість. Іншими можливими проявами є почервоніння склер, шкірний висип та гастроінтестинальні симптоми. До клінічної картини швидко приєднуються геморагічні ускладнення та мультиорганна недостатність. Пацієнти помирають між 6 та 16 днями від появи перших проявів. Під час останнього спалаху летальність серед пацієнтів, у яких застосовували тестові препарати REGN-EB3 та mAb114, була набагато нижчою. Лікування також передбачає інфузійну терапію, кисневу підтримку, контроль артеріального тиску та температури тіла.

Гарячка Марбург – інфекційне захворювання, що розвивається після інфікування однойменним вірусом. Під час останньої епідемії 2005-го року у Анголі вірус забрав життя близько 90% інфікованих осіб. Передача забезпечується крапельним шляхом. Захворювання починається з короткого продромального періоду, який характеризується гарячкою та головним болем. Близько п’яти днів після початку можлива поява макуло-папулярного висипу із переважною локалізацією на спині, грудях та животі. Інколи захворювання супроводжують біль у животі, нудота та діарея. Важкість симптомів стрімко зростає та включає швидку втрату ваги, делірій, шок, жовтяницю, печінкову недостатність та масивні кровотечі. У зв’язку з тим, що клінічна картина захворювання не є специфічною, діагностика захворювання є складною. Не існує специфічного лікування гарячки Марбург. Терапія передбачає підтримання і контроль життєвих функцій, переливання компонентів крові та лікування супутніх інфекційних ускладнень.