Дослідження, в якому взяли участь понад 100 пацієнтів, показало, що головний біль виникає під час безсимптомної або симптоматичної фази COVID-19 і може нагадувати головний біль напруги або мігрені.

Сам головний біль був пов’язаний із коротшим симптоматичним періодом, тоді як головний біль і аносмія (втрата нюху) були пов'язані з коротшим періодом госпіталізації.

Системне запалення

Головний біль є одним з основних симптомів COVID-19. Нещодавно проведене дослідження 214 пацієнтів на COVID-19 показало, що приблизно 13% учасників мали головний біль, а 5% — аносмію.

SARS-CoV-2 проникає в клітини через рецептор АСЕ2, який присутній у всьому організмі.

"SARS-CoV-2 потрапляє в організм через порожнину носа і, ймовірно, проникає в нервову систему по периферії через аферентні гілки нюхового і трійчастого нерва", — сказала Патрісія Позо-Росіч, головний дослідник.

Вірус прямує до легенів та згодом до кров’яного русла. Це спричиняє системне запалення, яке може обернутися цитокіновим штормом. За даними, було виявлено осередки гіперінтенсивності кортикальної тканини та нюхових цибулин у пацієнтів із COVID-19, що дозволяє припустити, що вірус безпосередньо інфікує центральну нервову систему.

Було доведено, що інтерлейкін-6 (IL-6), одна з основних молекул запалення, пов'язаний з COVID-19 і є терапевтичною мішенню. Рівень ІЛ-6 може бути нижчим і, як правило, більш стабільним у пацієнтів як з COVID-19, так і з головним болем, у порівняні з пацієнтами з наявністю лише COVID-19.

Дослідники спостерігали 130 пацієнтів (51% жінок; середній вік 54 роки) із COVID-19. У цій групі 74,4% мали головний біль. Пацієнти з головним болем, як правило, були молодшими, ніж люди без головного болю (середній вік 50 років проти 63 років відповідно) і, як правило, жінками (58,6% проти 29,4%). Приблизно третина пацієнтів з головним болем мала в минулому мігрень. Більшість повідомляли про легкий та помірний біль, що нагадував головний біль напруги.

Прогноз еволюції хвороби?

Вчені відстежили 100 зі 130 пацієнтів із COVID-19, з яких у 74-х був головний біль. Близько 38% пацієнтів мали постійний головний біль після 6 тижнів, що говорить про те, що у деяких пацієнтів може розвиватися новий щоденний постійний головний біль після закінчення 3-місячного періоду. Половина цієї групи не мала головного болю в анамнезі. Головний біль був продромальним симптомом COVID-19 для 21,4% цих пацієнтів.

Результати показали, що головний біль передбачив клінічний перебіг COVID-19. Симптоматична фаза COVID-19 була на 7 днів коротшою для пацієнтів з головним болем, ніж для пацієнтів без головного болю. Крім того, період госпіталізації був на 7 днів коротшим для пацієнтів з головним болем та аносмією у порівнянні з пацієнтами, у яких не було ані головного болю, ані аносмії.

Більшість методів терапії, включаючи ібупрофен, кандесартан та моноклональні антитіла проти CGRP, є безпечними для лікування головного болю при COVID-19, що відзначають дослідники.

"Ми повинні намагатися спочатку уникати стероїдів, щоб зменшити вплив на реакцію організму на SARS-CoV-2", — сказала Позо-Росіч.

Дослідники з Університету Томаса Джефферсона у Філадельфії зараз вивчають інтраназальний вазегепант (анти-CGRP-терапію) як спосіб потенційно зменшити важку запальну реакцію в легенях пацієнтів із COVID-19. Дослідники додають, що цей пептид може грати роль не тільки при головному болю, але і при COVID-19.

Історичний зв'язок з вірусними інфекціями

Коментуючи дослідження для Medscape Medical News, Метью С. Роббінс, доктор медичних наук, доцент кафедри неврології Корнельського університету в Нью-Йорку заявив, що дані, пов'язані з головним болем та коротшою симптоматичною фазою COVID-19, були "цікавими".

"Головний біль поширений при легких вірусних інфекціях. Важчі вірусні інфекції можуть мати тяжчі респіраторні симптоми та лихоманку, які призводять недооцінки головного болю", — сказав Роббінс, який не брав участь у дослідженні.

Він зазначив, що дані, які показують асоціацію головного болю та COVID-19 з молодшим віком та жінками, можуть бути пов'язані з вищою поширеністю мігрені у таких пацієнтів, яка викликана вірусом або психологічним стресом, пов'язаною з ним. Роббінс додав, що вірусні хвороби давно асоціюються з щоденним постійним головним болем ще з початку 1980-х років, коли він був вперше описаний спільно з вірусом Епштейна-Барра. Ці інфекції також пов'язані з прогресуванням головного болю до хронічної мігрені у підлітків.

"На мій погляд, лікування повинно бути спрямованим на тип симптоматичного головного болю незалежно від потенційного чинника, що його спричиняє", — сказав Роббінс.

Статтю підготував Dmitriy Korniienko