Термін вроджений вивих стегна походить ще з часів Гіппократа. Зокрема, Ортолані, італійський педіатр на початку 1900-х років, оцінив, поставив діагноз і почав лікувати дисплазію кульшового суглоба (ДКС).

Це стан, при якому голівка стегнової кістки має аномальне положення відносно вертлюгової западини.

Існують такі її види:

• Підвивих — неповний контакт між суглобовими поверхнями головки стегнової кістки та вертлюгової западини
• Вивих — повна втрата контакту між суглобовою поверхнею головки стегнової кістки та вертлюговою западиною
• Нестабільність — голівка стегнової кістки виходить із кульшової западини та входить в неї під час пасивних рухів
• Тератологічний вивих — допологовий вивих стегна

Етіологія та статистика

Точні причини не відомі. Існує генетична схильність, оскільки частота дисплазії кульшового суглоба в 10 разів вища у дітей, батьки яких мали ДКС.

Жіноча стать та тазове передлежання пов’язані зі збільшенням поширеності ДКС. За оцінками, 80% осіб з ДКС становлять жінки, а частота тазового передлежання у дітей з ДКС становить приблизно 20% (порівняно з 2-4% у загальній популяції).

Ліве стегнова кістка частіше асоціюється з ДКС, ніж права, можливо, через загальне внутрішньоутробне положення лівого стегна проти крижів матері, що змушує його перебувати в приведеному положенні.

Діти в культурах, в яких мати сповивала дитину в положенні із приведеними досередини стегнами, також мають більш високий рівень ДКС.

Загальна частота ДКС зазвичай становить приблизно 1 випадок на 1000 осіб.

Анатомія

Головка стегнової кістки входить у кульшову западину, створюючи тазостегновий суглоб. Зазвичай цей суглоб міцно утримується навколишніми зв’язками та суглобовою капсулою.

При ДКС ямка кульшового суглоба недостатньо глибока, а головка стегнової кістки не щільно тримається на місці, тому кульшовий суглоб розслаблений. У важких випадках стегнова кістка може вийти з лунки (вивих).

Без раннього лікування ДКС може призвести до:

• проблеми з пересуванням, наприклад, кульгання
• постійного болю
• остеоартрозу кульшового суглоба 

При ранній діагностиці та лікуванні діти рідше потребують хірургічного втручання і частіше розвиватимуться нормально.

Обстеження

Фізикальне обстеження

Огляд стегон дитини повинен бути частиною медичного огляду новонародженого протягом 72 годин після народження.

При обстеженні новонародженого виявляють ранні клінічні прояви ДКС. Класичний результат огляду виявляється за допомогою маневру Ортолані, при якому відчутне «клацання» присутнє, коли стегно спрямовується в вертлюжну западину та з неї.

Задля його виявлення дитину кладуть на спину, кінцівки згинають до прямого кута в кульшових та колінних суглобах. Руки дослідника охоплюють ділянку колінних суглобів — перші пальці розташовані на внутрішній поверхні стегна, а вказівні та середні в ділянці великого вертлюга. Інші пальці — вздовж зовнішньої поверхні стегна. Виконуючи відведення стегон, лікар злегка тягне їх вздовж вісі стегна, а потім приводить та штовхає їх дозаду.

Симптом «клацання» пояснюється з одного боку підвищеною розтяжністю капсули кульшового суглобу, а з іншого боку — недорозвиненням заднього краю вертлюгової западини.

Симптом клацання зазвичай проявляється до 10-14 доби життя, а потім стає нечітким та зникає.

Також позитивним буде симптом Барлоу. Суть симптому полягає в тому, що при приведенні ніжок відбувається вивих голівки стегна з вертлюгової западини, що супроводжується клацанням. Ніжки дитини згинаються в колінних та кульшових суглобах під прямим кутом, а потім приводяться до середньої лінії. Симптом Барлоу вважається позитивним при відчутті характерного клацання.

УЗД

Ультразвукова діагностика принесла значну користь при оцінці та лікуванні дітей з ДКС.

УЗД в режимі реального часу застосовується в якості точного метода візуалізації кульшового суглобу протягом перших кількох місяців життя. УЗД дозволяє візуалізувати хрящ та дозволяє оцінити стегно, провести оцінку стабільності кульшового суглобу та морфологічних особливостей вертлюгової западини. В деяких клінічних умовах УЗД може надати інформацію, яку можна співставити з артрографією (безпосереднім введенням контрасту в кульшовий суглоб), без необхідності седації, інвазії, введення контрастної речовини або застосування іонізуючого опромінення.

Ультрасонографічні методи включають статичне дослідження морфологічних параметрів стегна, відомі як метод Graf, та динамічне обстеження, розроблене Harcke, що включає оцінку стабільності голівки стегнової кістки у западині, а також оцінку статичної анатомії.

Проте користь скринінгу всіх дітей з використанням УЗД є суперечливою. Однією з проблем, пов’язаних із звичайною УЗД-оцінкою новонароджених, є надмірна діагностика дисплазії кульшового суглоба (тобто збільшення хибнопозитивних результатів).

Немовлятам слід пройти ультразвукове сканування стегна у віці від 4 до 6 тижнів, якщо:

• у родині були проблеми зі стегнами в дитинстві (батьки, брати чи сестри)
• дитина була в тазовому передлежанні на останньому місяці вагітності (на терміні 36 тижнів або більше)
• дитина народилася в тазовому передлежанні після 28 тижнів вагітності

Рентгенографія

Рентгенографія не актуальна у віці до 3 місяців, тому не може бути ранньою діагностикою в сучасному розумінні.

Рентгенографія (передньо-задня та тазова проекція) може розглядатися після 4-місячного віку для немовляти з високим ризиком без фізикальних даних або будь-якої дитини з позитивними клінічними даними. 

Лікування

Дітям з діагнозом ДКС в ранньому віці використовують стремена Павліка. Це забезпечує стабільне положення для стегон дитини і дозволить їм нормально розвиватися.

Їх слід розташувати так, щоб нагрудний ремінь знаходився на лінії сосків, а між грудьми і ременем залишалося 2 пальці. Передній ремінь знаходиться на середній пахвовій лінії і повинен бути встановлений так, щоб стегна були зігнуті на 100-110º; надмірне згинання може призвести до здавлення стегнового нерва та нижнього вивиху. Функцію чотириголового м’яза слід визначати під час кожного відвідування лікаря.

Вибір тактики лікування:

Вік <6 міс — Ортез для відведення (стремена Павліка)

Вік 6-18 міс — Закрита редукція стегна під загальним наркозом із гіпсовою пов’язкою стегна

Вік >12-18міс — Відкрита редукція стегна

Вік >2 років — Відкрита редукція стегна з укороченням стегнової кістки або без неї

Вік >8 років — Відкрита редукція стегна, варто розглянути спостереження для можливого ендопротезування