229 000 000 - приблизно така кількість людей захворіла на малярію тільки у 2019 році. Навіть пандемія, спричинена вірусом SARS-CoV-2, яка повністю поглинула світ за останні два роки, на сьогодні налічує близько 239 000 000 підтверджених випадків. Саме малярія є однією з найбільших проблем у сфері охорони здоров’я, над вирішенням якої людство працює вже протягом багатьох років. Проте значні поступи у лікуванні та профілактиці цієї хвороби, яких вже вдалося досягти, не дають можливості стверджувати про остаточну перемогу в боротьбі над захворюванням. 

Малярія являє собою паразитарну інфекцію, що переноситься москітами роду Anopheles, ареалом розмноження яких є територія Африки, Південної Азії, Східного Середземномор'я та Південної Америки. Основним середовищем існування збудників в організмі людини є кров та паренхіма печінки. На сьогодні вже відомо 5 різновидів паразитів, що вражають людину: Plasmodium falciparum, Pl. vivax, Pl. malarie, Pl. ovale та Pl. knowlesi. Малярія, спричинена цими збудниками, має дещо відмінні між собою клінічні прояви; найтяжчий перебіг має інфекція, викликана Pl. falciparum та Pl. vivax. Уражаючи всіх без виключення, особливо небезпечною хвороба лишається для наймолодшої верстви населення (діти до 5 років), вагітних жінок, осіб з порушеним імунним захистом та туристів.

Особливу увагу хотілося б звернути на останню складову. Мешканцям України важко асоціювати себе з такою далекою на перший погляд проблемою. Справді, на території нашої країни передача малярії не відбувається. Тим не менше,  щомісяця реєструється від 1 до 4 випадків цієї інфекції,  в середньому 50 на рік, які стали наслідком подорожі за кордон. А зважаючи на те, що зарубіжний туризм серед українських громадян з кожним роком зростає, нехтування цією проблемою не є припустимим. 

На жаль, швидке виявлення та діагностика малярії не є простим завданням. Найчастіші симптоми - гарячка (до 40-41 С) з ознобом і рясним потовиділенням, головний біль, біль у м’язах та загальне неездужання - не є специфічними. Дуже варіабельний інкубаційний період (від 7 діб навіть до 1 року) так само створює значні перешкоди у діагностиці захворювання. Тому ключовими моментами у виявленні хвороби є ствердження факту перебування пацієнта в ендемічному регіоні (місцевість, для якої малярія є характерною) та специфічні методи подальшої діагностики. Серед останніх найбільш поширеними є дослідження зразку крові під мікроскопом та швидкі діагностичні тести на виявлення специфічних білків збудника у крові.

Хоча у більшості випадків малярія перебігає у досить легкій формі, у певної частини хворих її перебіг обтяжений. При важкій формі малярії може розвиватись ураження майже всіх органів, що призводить до летального наслідку за лічені години. Тому вкрай важливим є негайний початок лікування, одразу після діагностики, а інколи, в разі високої вірогідності малярії, - навіть до отримання результатів аналізів. На сьогоднішній день етіотропним лікуванням є використання специфічної протипаразитарної хіміотерапії. Серед найбільш розповсюджених препаратів - похідні артемізиніну та хініну, а також деякі антибіотики. Також важливою складовою є підтримуюча та симптоматична терапія (наводнення, боротьба з гарячкою, діалізотерапія і тд.), що має на меті компенсацію порушень, спричинених паразитом. 

І, хоча у більшості випадків відповідна терапія рятує життя пацієнтів, сприятливих до даного лікування, швидкий розвиток резистентності до неї потребує впровадження нових способів лікування. Одним з таких є нещодавнє впровадження у загальну практику протималярійної вакцини RTS,S, рекомендованої для дітей від 5 місяця життя. І, хоча, згідно з дослідженнями, дана вакцина знижує ризик зараження на неповні 40% та ризик розвитку важкої форми малярії на приблизно 30%, це є неабияким проривом у боротьбі з хворобою і дозволить врятувати велику кількість життів. Чергова вакцина під назвою R21/Matrix-M, що розроблюється вченими з Оксфордського університету, має, згідно з попередніми даними, до 77% ефективності захисту від малярії. Окрім цих двох вакцин, ще чимало знаходяться на різних етапах розробки та дослідження, які, сподіваємося, покажуть не гірші результати та відкриють нові шляхи до подолання цієї інфекції.

А для жителів неендемічних регіонів, в тому числі України, наразі основною рекомендацією щодо захисту проти малярії залишається її профілактика під час подорожі до таких країн. Вона полягає у механічному захисті шкіри від укусів москітів (використання спеціальних сіток, відповідного одягу, протимоскітних спреїв), а також попередньої та поточної хіміопрофілактики. Список препаратів, що є рекомендованим до застосування перед та під час поїздки, може відрізнятися в залежності від країни та чутливості до них паразитів, тому радимо заздалегідь готуватися до відпустки та вживати необхідних заходів безпеки заради здоров'я та безпеки себе й оточуючих.