Національний огляд захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), за 2021 у США демонструє, що у 2019 шостий рік поспіль рекордно зростала захворюваність на цю групу інфекцій, незважаючи на проведення інформаційних кампаній та продовження зростання резистентності до антибіотиків.

Було зареєстровано майже 2,6 млн випадків таких станів, як хламідіоз (1,8 млн), гонорея та сифіліс (на 2,8% більше, ніж у 2018). Частіше хворіють гомосексуальні чоловіки та афроамериканці у віці 15-24 роки.

Гонорея

ЗПСШ гонококової етіології було зареєстровано 616,392 випадків у 2019 у США, тож їх справжня кількість, імовірно, удвічі більша. Її викликає Neisseria gonorrhoeae – грамнегативний внутрішньоклітинний диплокок, що передається статевим шляхом, через вагінальний, анальний та оральний статевий акт, а також перинатально. У жінок проходить здебільшого безсимптомно, але, у випадку симптоматичного перебігу клінічні прояви виникають протягом 10-ти днів з моменту зараження; вражаються здебільшого канал шийки матки та уретра.

Читайте також: Особливості сучасних методів контрацепції залежно від статі

У чоловіків маніфестація відбувається зазвичай на 1-14 дні з моменту контакту і проявляється гнійним уретритом із характерними виділеннями зі статевого члена. Ураження може прогресувати до епідидиміту, який часто викликає біль у яєчках або мошонці.

Інфекція у чоловіків та жінок може також проявлятись болем в анальному отворі, зміною стулу, гнійними виділеннями та кровотечею.

Діагностика, лікування та ускладнення

Nucleic acid amplification testing (NAAT) – достовірний метод виявлення збудника, матеріалом для якого можуть бути сеча чи уретральний мазок. Разом з ним бажано також призначати тести на сифіліс та ВІЛ особам з групи ризику. Цефтріаксон досі лишається препаратом першої лінії для лікування гонореї, однак, якщо не виключена вірогідність хламідіозу, необхідно додати доксіциклін. Протокол лікування ЗПСШ від СDC.

До ускладнень належать: запальні захворювання малого тазу у жінок (10-20% інфекцій), перигепатит (синдром Фітц-Хью-Куртіса, 15-30%), абсцеси, безпліддя, підвищений ризик позаматкової вагітності, спайкова хвороба тощо.

Під час вагітності при гонококовій інфекції можуть виникати передчасні розриви плодових оболонок, хоріоамніоніти, менша в середньому вага плода та спонтанні аборти.

При передачі під час народження гонорея маніфестує у дітей як гнійний неонатальний кон'юнктивіт, подальші ускладнення якого без медикаментозного лікування призводять до сліпоти.

Дисемінація гонореї відбувається рідко та може мати такі прояви, як ендокардит, остеомієліт, васкуліти, менінгіт.

Генітальний герпес

Генітальний герпес – це хронічна персистуюча вірусна інфекція, спричинена вірусами простого герпесу 1 та 2. Близько 65% та 25% населення США серопозитивні для HSV-1 та HSV-2 відповідно у віці 30+ років. У більшості випадків клінічні прояви відсутні, але у випадку маніфестації виникає везикулярний висип з ерозуванням на статевих органах, що минає за 2-4 тижні. Лікування – пероральні противірусні препарати.

Передача вірусу від матері до дитини трапляється один раз на 3,200 - 10,000 народжень. Симптоми у новонароджених варіюють від везикулярної висипки до поліорганної недостатності.

Вірус папіломи людини (ВПЛ)

Це найрозповсюдженіша вірусна інфекція у США та одна із найпоширеніших у всьому світі. Тим не менш, існує прямий зв’язок між наявністю вірусу та частотою виникнення раку шийки матки. Близько 80% сексуально активних чоловіків та жінок хоча б раз за життя контактували із ВПЛ. Він може також викликати появу бородавок у аногенітальній ділянці. Штами HPV-16 та HPV-18 є найбільш онкогенними.

Читайте також: Вірус папіломи людини: особливості локалізації, діагностики та вакцинації у жінок та чоловіків

Близько 10% чоловіків та 3,6% жінок заражаються ВПЛ оральним шляхом. У 1% випадків наявність HPV-16 у ротовій порожнині була асоційована із розвитком орофарингеального раку. Всього зафіксовано 19,775 таких кейсів.

Проти цього вірусу існує три доведені вакцини, кожна має по три дози: Cervarix, Gardasil та Gardasil-9.

Читайте також: Цервікальний рак—попередити краще лікувати

Сифіліс

Збудник – Treponema pallidum. Без лікування хвороба має первинну, вторинну, латентну та пізню (третинну) стадії. За 2019 рік було виявлено 129,813 нових випадків зараження. Класичний прояв первинного сифілісу – безболісний шанкр, що виникає протягом 21 дня після контакту. Серед проявів також локальна лімфаденопатія. Шанкр зберігається 3-6 тижнів і загоюється швидше під час лікування.

Вторинний сифіліс характеризується дифузною папулосквамозною висипкою, що розвивається протягом 1-3 тижнів після контакту. Висипка вкриває тулуб та кінцівки (включаючи стопи та долоні), більш інтенсивна у паху, пахвових западинах, на внутрішній частині стегон, під молочними залозами. Без лікування зникає за кілька тижнів, але може з’являтися знову упродовж наступних двох років.

Системні прояви включають головний біль, гіпертермію, лімфаденопатії тощо.

Латентний сифіліс характеризується зникненням симптомів первинного та вторинного, але наявністю позитивного серологічного тесту. Без лікування прогресує до третинної стадії.

Третинний сифіліс має декілька проявів: сифілітичний аортит, гумозний сифіліс та нейросифіліс.

Гумозний сифіліс може проявитись на будь-якій частині тіла, включаючи шкіру, кістки та внутрішні органи (приклад на зображенні).

Нейросифіліс поділяється на ранній та пізній. Ранній проявляється як безсимптомно, так і сифілітичними менінгітами і ураженням очей та вух. Пізній характеризується генералізованими парезами та tabes dorsalis.

Вроджений сифіліс

Між 2015 та 2019 частота виникнення вродженого сифілісу зросла на 291%. Більшість новонароджених переносять сифіліс безсимптомно, але без лікування він призводить до тяжких ускладнень, у тому числі і до смерті.

Рання стадія вродженого сифілісу виникає до двох років, пізні прояви – після двох років. Перші прояви – висип, жовтуха, генералізована лімфаденопатія, виділення з носа. На пізній стадії уражається рогівка, що може призводити до інтерстиціального кератиту та сліпоти.

Щоб запобігти передачі інфекції, вагітних необхідно обстежувати на сифіліс у ранній період вагітності. Жінки з груп ризику мають обстежуватись на 28 тиждень та під час пологів.

Контагіозний молюск

Збудник – Рoxvirus, що передається контактним шляхом. Типовий прояв – специфічна висипка, яка виникає локально та проходить спонтанно протягом місяця.

Лікування – фізичне руйнування елементів висипки такими препаратами, як рідкий азот, саліцилова кислота, кантарідин, подофілотоксин та трихлороцтова кислота.

Хламідійна інфекція

Chlamidia trachomatis – найбільш частий збудник ЗПСШ у США. Клінічна картина схожа із гонореєю, тому ці дві інфекції важко розрізнити без додаткової діагностики. Найчастіше уражається шийка матки, але часто розвивається також хламідійний уретрит.

Відсутність лікування може призводити до розвитку запалення органів малого тазу, збільшення ймовірності позаматкової вагітності та безпліддя.

У чоловіків хвороба проявляється здебільшого уретритом із водянистими виділеннями. До ускладнень належать епідидиміт, простатит та проктит.

У чоловіків та жінок може також виникати кон’юнктивіт.

Діагностика – тест NAAT вагінального мазка у жінок та уретрального у чоловіків. Рекомендоване лікування доксицикліном чи азитроміцином для хворих та їх партнерів. Після проходження курсу лікування необхідно один тиждень утримуватись від сексуальних контактів.