Антибіотики – це різновид медичних препаратів, які здатні вбивати або пригнічувати ріст бактерій та грибів. Етимологія слова «антибіотик» пов’язана з двома грецькими словами: «anti» - проти та «biotikos» - придатний до життя, тобто, це речовини, які створюють несприятливі умови для життя живих організмів. Для прикладу, бактерії та гриби належать до живої природи, на відміну від вірусів, тому антибіотики проти них неефективні. Винайти ефективний противірусний препарат ще складніше ніж новий антибіотик, оскільки вірусам характерна висока мінливість геному. Тому зараз офіційно зареєстравно дуже мало противірусних засобів, серед них - препарати для лікування грипу, герпесу, ВІЛ-інфекції та вірусних гепатитів.

Антибіотики (АБ) успішно застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій з часу відкриття Александером Флемінгом пеніциліну у 1928 році. Але, окрім позитивного впливу, АБ мають ряд побічних ефектів, тому при їх призначенні лікарем завжди враховується їх користь та шкода. Побічна дія АБ може викликати як незначні реакції організму, такі як нудота, біль в животі, висип, так і серйозні стани, такі як тяжкі алергічні реакції, синдром Стівенса-Джонсона, псевдомембранозний коліт та інші.

Антибіотикорезистентність

Антибіотикорезистенсість – це здатність мікроорганізмів жити та розмножуватись незважаючи на присутність антибіотику або багатьох антибіотиків (мультирезистенстінть). Розвиватися це явище може через біологічні процеси:

• Селективного тиску, коли частина популяції бактерій володіє певним геном стійкості і після контакту з АБ ця популяція виживає та дає антибіотикорезистентне потомство;
• Мутації, адже бактерії діляться кожні кілька годин, що дає їм змогу швидко еволюціонувати та пристосовуватись до навколишнього середовища;
• Трансверсія генів, коли бактерії обмінюються генами одна з одною, що призводить до появи нових стійкіших видів.

В свою чергу цим процесам допомагає людський фактор:

• Переривання пацієнтами курсу прийому АБ до його закінчення;
• Невідповідність призначеного АБ та бактеріальної інфекції, оскільки різні типи АБ діють на різні види бактерій;
• Надмірне використання АБ – з метою профілактики або при вірусних захворюваннях;
• Використання АБ широкого спектру для тяжких пацієнтів у відділеннях реанімації, що сприяє розвитку антибіотикорезистентності збудників внутрішньолікарняної інфекції;
• Широке використання АБ в тваринництві та агрогосподарстві.

Гайдлайн лікування позагоспітальної пневмонії

Згідно з даними CDC (Центру з контролю та профілактики захворювань), за 2019 рік у США було виявлено 2,8 мільйонів резистентних до антибіотиків інфекцій, в результаті більше ніж 35 000 людей померло. Крім того, у 2017 році було виявлено 223 900 випадків Clostridium difficile-асоційованої діареї та щонайменше 12 800 людей через це загинуло.

За даними ВООЗ, у всьому світі щорічно помирає щонайменше 700 000 людей через антибіотикорезистетні захворювання, в тому числі 230 000 – від мультирезистентного туберкульозу, а до 2050 року прогнозується 10 мільйонів смертей.

Може здатися, що для появи антибіотикорезистентності має пройти великий проміжок часу, але резистентні форми бактерій розвиваються дуже швидко після широкого застосування нового АБ.

Пандемія COVID-19 і антибіотикорезистентність

Хоча питання антибіотикорезистентності стало актуальним відразу через десятки років після відкриття перших АБ, поява у 2019 році нового вірусного захворювання COVID-19 призвела до суттєвого загострення ситуації. Лікарі були змушені шукати нові методи лікування та застосовувати препарати labеl (використовувати препарати за не підтвердженими показаннями), серед таких препаратів опинилися і антибіотики.

Ефективна вакцина против COVID-19 від Pfizer та BioNTech

Першим АБ, що почали використовувати для лікування COVID-19, став азитроміцин. Препарат почали використовувати як з метою лікування, так і для профілактики, але масштабні дослідження показали, що його ефективність дуже сумнівна і ВООЗ не рекомендує застосовувати його для лікування COVID-19.

Навіть зараз багато пацієнтів з легким або середньотяжким перебігом COVID-19 отримують антибіотикотерапію. Огляд досліджень, які стосуються госпіталізованих пацієнтів з COVID-19, виявив, що 72% пацієнтів отримували антибіотики, хоча тільки 8% мали покази до неї. Ще одне нещодавнє дослідження, проведене у відділеннях інтенсивної терапії 88 країн світу, показало, що тільки у 54% (8135/15 165) пацієнтів, які отримували АБ, підозрювали або підтвердили бактеріальну інфекцію. Незважаючи на це, 70% (10 640/15 165) пацієнтів отримували бодай один антибіотик для профілактики або лікування.

Згідно з протоколами лікування COVID-19, антимікробна терапія призначається тільки у разі приєднання бактеріальної або грибкової інфекції. Український протокол по лікуванню коронавірусного захворювання, який базується на міжнародних рекомендаціях, так само рекомендує призначення АБ тільки за умов приєднання бактеріальної інфекції.

Превентивні заходи та контроль

Для запобігання розвитку антибіотикорезистентності ВООЗ рекомендує проведення заходів контролю на всіх рівнях суспільної взаємодії.

Індивідуальні:

• Використання АБ тільки за призначенням лікаря;
• Ніколи не вимагайте АБ, якщо ваш лікар не рекомендує їх прийом;
• У разі необхідності прийому АБ ніколи не переривайте курс;
• Займайтесь профілактикою інфекційних захворювань шляхом дотримання правил особистої гігієни, регулярних щеплень, безпечними статевими стосунками.

Політичні:

• Розробка національного плану для контролю антибіотикорезистентності;
• Розробка програм та впровадження заходів щодо запобігання антибіотикорезистентності;
• Регуляція та сприяння належному використанню та утилізації медикаментів;
• Освітня робота з населенням.

Медичні:

• Профілактика внутрішньолікарняної інфекції;
• Призначення АБ тільки у разі необхідності і за наявності чітких показів;
• Належна освітня робота з пацієнтами щодо прийому та наслідків антибіотикотерапії;
• Пропагування вакцинації, здорового способу життя та безпечних статевих стосунків.

Антибіотикорезистентність залишається актуальним і важливим питанням охорони здоров’я в усьому світі, адже безперервна поява стійкості до протимікробних препаратів обмежує здатність лікувати хвороби та стримує зусилля для досягнення загального здоров’я населення. В Україні ця проблема також наявна (безрецептурний продаж АБ в аптеках, самолікування пацієнтів і тд), але, на жаль, у нас не існує ефективних інституцій, які б займалися цією проблемою, хоча українські лікарі вже пишуть про це у своїх соціальних мережах.