Антибіотикорезистентні інфекції (Antibiotic-resistant healthcare-associated infections, HAIs) у дорослих виникають швидше у зв'язку з використанням медичних пристроїв, ніж після хірургічних втручань. Про це говорить одне з двох досліджень, опублікованих 25 листопада у журналі "Infection Control and Hospital Epidemiology".

Використовуючи дані від Centers for Disease Control and Prevention's (CDC's) National Healthcare Safety Network (NHSN), у звітах наведено оновлені дані щодо антибіотикорезистентності серед дорослих і дітей, викликаної інфекціями внаслідок встановлення центрального венозного катетера (central line-associated bloodstream infections, CLABSIs), катетер-асоційованими інфекціями сечовивідних шляхів (catheter-associated urinary tract infections, CAUTIs), пневмоній через використання апарату штучної вентиляції легень (ventilator-associated pneumonias, VAPs, також відомі як PVAPs) та післяопераційними інфекціями (surgical site infections (SSIs).

"Пацієнти з CLABSI, CAUTI або PVAP часто надходили до стаціонару за декілька днів до зараження. Тому контамінація патогенними мікроорганізмами відбулася, швидше за все, під час госпіталізації, коли пацієнти піддавались впливу антимікробних препаратів та резистентних мікроорганізмів, — пишуть Ліндсі М. Вайнер-Ластінгер із CDC та його колеги. — Але SSI часто викликаються ендогенною флорою шкіри пацієнта і, відповідно, з меншою імовірністю можуть проявляти резистентність до антибіотиків."

NHSN — це найпоширеніша електронна система спостереження у США для відстеження інформації про HAI у медичних закладах країни. Окрім виявлення нових антибіотикорезистентних патогенних мікроорганізмів, вони також допомагають у роробці нових ліків та підходів, спрямованих на запобігання розповсюдження резистентності.

Ці останні два звіти надають дані за період 2015–2017 років із закладів, які проводили спостереження HAI для дорослих (5626 закладів) та дітей (2545 закладів). В обох дослідженнях більшість закладів були лікарнями загального профілю. Найбільш розповсюдженими патогенами у дорослих були Escherichia coli (18%), Staphylococcus aureus (12%) і Klebsiella spp (9%). У педіатричному дослідженні найбільш розповсюдженими були Staphylococcus aureus (15%), Escherichia coli (12%) та коагулазонегативні стафілококи (12%).

Загалом, зараження патогенними мікроорганізмами, пов’язане з використанням медичних пристроїв, залежало від типу HAI та умов лікарні.

Наприклад, у дослідженнях дорослих та дітей патогенні мікроорганізми CLABSI частіше за все реєструвалися у лікарняних палатах (39,0%) і у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених (neonatal intensive care units (NICU) (37,0%). Патогени CAUTI також частіше за все реєструвалися у лікарняних палатах (43,4%) та у відділеннях NICU (70,0%). Патогени VAP найчастіше реєструвались у відділеннях інтенсивної терапії (intensive care unit, ICU) (32,0%) та інтенсивної терапії дітей (98,5%).

У дослідженні серед дорослих у онкологічних відділеннях був специфічний розподіл патогенів. Кишкова паличка (16,5%) була найбільш частим збудником CLABSI і про неї повідомлялося частіше саме з онкологічних відділень. В той самий час, наприклад, у ICU відсоток був 4,1%, а у лікарнях невідкладної тривалої допомоги (long-term acute care hospitals, LTACH) — 3,6%.

У педіатричному ж дослідженні Staphylococcus spp (46,1%) найчастіше викликали CLABSI у NICU. Enterococcus faecalis найчастіше реєстрували як збудника CLABSI із педіатричних відділень інтенсивної терапії (14,8%), і про нього звідти повідомлялось значно частіше, ніж з інших педіатричних відділень, таких як NICU (8,8%) чи онкологічних (5,2%).

Збудники SSI також варіювали залежно від типу операції. У дорослих та педіатричних пацієнтів більшість патогенів було зареєстровано після абдомінальних (дорослих — 54,0%, педіатричних — 62,8%) та ортопедичних (дорослих — 23,5%, педіатричних — 13,8%) операцій. Для всіх SSI серед дорослих та педіатричних хворих золотистий стафілокок був найпоширенішим збудником (дорослі — 17,5%, діти — 17,6%). Він був найчастіше зареєстрованим серед ортопедичних (дорослі — 38,6%, діти — 32,2%) та серцевих (дорослі — 27,0%, діти — 48,7%) SSI. Кишкова паличка була найпоширенішим збудником при абдомінальних SSI.

У дослідженні дорослих відсоток хвороботворних мікроорганізмів, які були несприйнятливі до обраного антимікробного препарату, змінювався залежно від техніки закриття ран для SSI після операцій на черевній порожнині. Для усіх патогенів відсоток був вищий там, де рана заживала вторинним натягом.

Крім того, відсоток резистентності був більшим серед інфекцій, викликаних застосуванням медичних пристроїв, ніж після операцій. Наприклад, серед бактерій Staphylococcus aureus, виділених із інфекцій, що виникли у результаті застосування медичних приладів, 48,4% були резистентні до метициліну, порівняно з 41,9% серед SSI.

Ця різниця в стійкості була найбільш помітною серед бактерій Enterococcus faecium, резистентних до ванкоміцину (82,1% від HAI, асоційованих з пристроями, проти 55,6% від SSI).

Дослідження серед дорослих також показали, що відсоток резистентності був вищим для патогенів із LTACH, ніж для лікарень загального профілю. Наприклад, 23,1% Klebsiella spp у LTACH були стійкими до карбапенему порівняно з 7,2% у відділеннях загального профілю.

На противагу, мікробна резистентність, як правило, менш розповсюджена у педіатрії, ніж у дорослих.

"Активна підтримка з боку охорони здоров’я необхідна для зменшення розповсюдження антибіотикорезистентних організмів у медичних закладах. Особливо це стосується важких хворих, які тривалий час перебувають у лікарні, наприклад, в ICU та LTACHs", — підсумовують Вайнер-Ластінгер та його колеги.