Перша успішна трансплантація стовбурових клітин з пуповинної крові відбулася 1988 році у Франції для хлопчика, що страждав від анемії Фанконі. Донором стала його новонароджена сестра. Результати були дуже обнадійливими - повне відновлення кровотворення та відсутність реакції трансплантат проти хазяїна.

З тих пір у всьому світі було виконано понад 40 000 трансплантацій  для широкого спектру злоякісних і незлоякісних захворювань.

Пуповинна кров збирається з пуповини та плаценти здорових новонароджених. Вона багата кровотворними стовбуровими клітинами. Пуповинна кров стала багатообіцяючою альтернативою трансплантації для пацієнтів, які не мають відповідного донора периферичної крові або кісткового мозку.

Банки пуповинної крові були вперше створені в 1993 році, і зараз у всьому світі зберігається близько 5 мільйонів одиниць пуповинної крові. Близько 800 000 з них знаходяться в державних банках, а понад 4 мільйони одиниць пуповинної крові зберігаються в приватних або сімейних банках. Закордоном доступність цих банків  призвела до швидшого отримання неспоріднених донорських стовбурових клітин пуповинної крові, що значно скоротило середній час пошуку з 3-4 місяців для стовбурових клітин кісткового мозку та периферичної крові, до 2 тижнів для стовбурових клітин з пуповинної крові.

Чи потрібно зберігати пуповинну кров?

Як вже згадувалося вище існує два види банків для зберігання пуповинної крові: державні та приватні.  Переваги та обмеження державного банку пуповинної крові порівняно з приватним слід переглянути разом з пацієнтом, оскільки вони відповідають різним цілям. Для цього потрібно розуміти різницю між аутологічної та алогенною трансплантацією.

Коли майбутнім батькам рекламують послуги забору та зберігання пуповинної крові це репрезентують як рятівний жилет від багатьох хвороб вашої дитини в майбутньому. Проте пуповинна кров, зібрана у новонародженого, не може бути використана для лікування генетичного захворювання або злоякісного новоутворення в тієї самої людини (аутологічна трансплантація), оскільки збережена пуповинна кров містить той самий генетичний варіант або передракові клітини, які призвели до захворювання. Американська академія педіатрії, враховуючи статистичні дані ймовірності того, що колись вашій дитині знадобляться власні збережені клітини, дає оцінку вірогідності від 1 до 400 до 1 до 200 000.

Також читайте: Препарати прогестерону під час вагітності – де правда?

Загалом приватний банк пуповинної крові — це комерційна компанія, яка дозволяє зберігати пуповинну кров для особистого використання. Включає відповідні витрати для збору та зберігання, і не дають гарантії, що пуповинна кров окремої людини буде корисною для лікування захворювання цієї самої людини  або члена сім’ї. На противагу цьому державні банки пуповинної крові пропонують безоплатний банк пуповинної крові для осіб, які потребують цього. Державні банки, як правило, підтримуються федеральним або приватним фінансуванням, що дозволяє їм надавати послуги безкоштовно для сім’ї. На відміну від приватних банків, державні банки пуповинної крові не допускають зберігання для конкретної сім'ї.  Усі зібрані одиниці пуповинної крові повинні відповідати суворим стандартам скринінгу донорів та тестування на інфекційні захворювання, як зазначено Управлінням з контролю за продуктами й ліками США (FDA). Хоча FDA дійсно регулює пуповинну кров по-різному залежно від джерела та передбачуваного використання, приватні та державні банки пуповинної крові повинні зареєструватися в FDA та відповідати вимогам щодо поводження з тканинами. Пуповинна кров, призначена для особистого використання, не вимагає схвалення FDA перед використанням.

Варто зазначити, що на даний момент в Україні не існує державного банку для зберігання пуповинної крові, а отже не існує загального реєстру.

Згідно даних Американської академії педіатрії, рутинне зберігання пуповинної крові для особистих потреб сім'ї та перестрахування у майбутньому, не рекомендовано, враховуючи відсутність наукових даних на підтримку використання та доступність алогенної трансплантації. Американський коледж акушерів і гінекологів погоджується з цією рекомендацією. Крім того, немає поточних доказів на підтримку використання аутологічного зразка пуповинної крові в регенеративній медицині.

Сучасні показання до трансплантації пуповинної крові обмежені вибраними генетичними, гематологічними та злоякісними захворюваннями. Зберігання у приватному банку пуповинної крові може бути опцією, якщо у сім'ї є людина з відповідним захворюванням (злоякісним або генетичним), якому потенційно може бути корисна трансплантація пуповинної крові. Важливо зазначити, що приватні установи часто не підпадають під контроль регуляторних механізмів, на відміну від державних банків пуповинної крові, і можуть виготовляти зразки, які не відповідають очікуваним стандартам.

Техніка забору

Щоб забезпечити достатню кількість клітин для трансплантації, необхідно зібрати не менше 40 мл пуповинної крові. Забір можна проводити до або після відділення плаценти. У будь-якому випадку виконується ретельне очищення ділянки пуповини, а кров забирається з пупкової вени шляхом венепункції та під дією сили тяжіння стікає в мішок, наданий банком. Кров потрібно зібрати якнайшвидше після народження, щоб мінімізувати згортання та збільшити об’єм. Важливо зазначити, якщо зразок нестерильний або зібрана недостатня кількість, банк його викидає.

Навіть при адекватному заборі не завжди кількість отриманих стовбурових клітин від одного донора достатня для процедури трансплантації. Тому інколи пацієнти отримують лікування з двох та більше зразків.

Загальні рекомендації

Американський коледж акушерів і гінекологів дає наступні рекомендації щодо зберігання пуповинної крові:

• Пуповинна кров, зібрана у новонародженого, не може бути використана для лікування генетичного захворювання або злоякісного новоутворення в тієї самої людини (аутологічна трансплантація), оскільки збережена пуповинна кров містить той самий генетичний варіант або передракові клітини, які призвели до захворювання, яке потребує лікування.
• Рутинний збір і зберігання пуповинної крові в приватному банку пуповинної крові не підтримується, у зв'язку з наявними доказами.
• Сучасні показання до трансплантації пуповинної крові обмежені вибраними генетичними, гематологічними та злоякісними захворюваннями.
• Приватний банк пуповинної крові може бути розглянутий, якщо відомо про члена сім’ї із захворюванням (злоякісним або генетичним), якому потенційно може бути корисна трансплантація пуповинної крові.
• Державний банк пуповинної крові є рекомендованим методом отримання пуповинної крові для використання в трансплантації, імунній терапії або за іншими медичними показаннями.
• Сім’ї будь-якої етнічної та расової приналежності повинні враховувати суспільні переваги публічного донорства пуповинної крові, щоб збільшити доступність відповідних одиниць пуповинної крові для людей будь-якого походження.
• Акушери-гінекологи та інші постачальники акушерської допомоги повинні знати про державні та місцеві закони щодо зберігання пуповинної крові, включаючи закони деяких штатів, які вимагають від лікарів інформувати пацієнтів про можливості зберігання пуповинної крові.
• Постачальники медичних послуг, які мають фінансовий інтерес у приватних банках пуповинної крові, повинні розкривати ці інтереси, стимули чи інші потенційні конфлікти інтересів.
• Якщо пацієнт запитує інформацію про банк пуповинної крові, необхідно надати збалансовану та точну інформацію про переваги та недоліки державного та приватного банку пуповинної крові.
• У процесі пологів можуть виникнути різні обставини, які можуть перешкодити належному збору.
• Збір пуповинної крові не повинен ставити під загрозу акушерський або неонатальний догляд або змінювати звичайну практику відстроченого перетискання пуповини, за винятком рідкісних медичних показань для направленого донорства.
• Важливо повідомити пацієнтів, що стан здоров’я жінки або новонародженого може перешкоджати адекватному збору пуповинної крові.

Обмеження при зберіганні в приватному банку крові

Одне з перших, те що ми розглядали вище, ймовірність що вам чи вашій родині знадобиться трансплантація стовбурових клітин з пуповинної крові досить низька. Особливо враховуючи обмеження використання алогенної донації.

Наступне обмеженням приватного зберігання пуповинної крові є те, що кількість збережених клітин, може бути недостатньою  для трансплантації. Зазвичай з кожної пуповини беруть лише від 50 до 200 мілілітрів крові. Цієї невеликої кількості може бути достатньо для лікування хворої дитини, але не дорослого, каже доктор Ширер. Отже, цілком ймовірно, що у випадку, якщо вашій дитині одного дня знадобиться лікування стовбуровими клітинами, їй все одно доведеться покладатися на додаткові стовбурові клітини з державного банку.

Також до кінця не підтверджено оптимальний термін зберігання стовбурових клітин пуповинної крові. «Єдині дані, які ми маємо, — це дані за 15 років», — каже Збігнєв М. Щепіорковський, доктор медичних наук, співдиректор Служби банку крові та переливання крові та директор Центру клітинної терапії Дартмутського медичного центру Хічкока в Лебаноні, Нью-Гемпшир.

«Але те, як ми зараз зберігаємо пуповинну кров, може бути кращим, ніж це було 10 років тому», — каже лікар Щепіорковський. Дійсно, за даними Медичного центру Університету Рочестера, деякі експерти вважають, що пуповинна кров зберігається щонайменше 21 рік.

Крім того, не всі люди можуть здати пуповинну кров своєї дитини. Наприклад, ви не маєте права на участь, якщо вам менше 18 років, ви хворіли на рак або проходили хіміотерапію, або проходили лікування захворювання крові, наприклад ВІЛ чи гепатиту. Також може бути неможливим здати пуповинну кров із недоношеною дитиною або багатоплідною вагітністю, оскільки крові може бути недостатньо для забору.

Незалежно від того, користуєтеся ви державним чи приватним банком, обов'язковим є тестування на різні інфекції (наприклад, гепатит і ВІЛ). Якщо результати тестів виявляться позитивними, ви не зможете зберігати пуповинну кров.

Висновки

Отже, рішення про збір та зберігання пуповинної крові має прийматися заздалегідь з розглядом усіх переваг та недоліків. У зв'язку з відсутністю в Україні державних банків у пацієнтів залишається лише варіант донації крові для потреб родини у приватних установах.

Декілька порад, перед прийняттям рішення розгляньте всі можливі варіанти, перевірте документи, що регулюють діяльність установи. Вивчіть усі фінансові зобов'язання та гарантії, що надає приватний банк, оскільки всі витрати лягають на вас. Зважте на скільки це є необхідним саме для вашої родини.

Ми погоджуємося з міжнародними організаціями, що не підтримують рутинної кріоконсервації пуповинної крові. Сподіваємося на те, що у найближчому майбутньому в Україні таки почне функціонувати державний банк пуповинної крові та відкритий реєстр донорів, щоб врятувати більше життів.

Зберігання пуповинної крові не панацея для вирішення усіх проблем і тепер володіючи інформацією наведеною у статті, ми сподіваємося ви приймете справді виважене рішення у майбутньому.