Кожна особа, яка може завагітніти, включаючи жінок репродуктивного віку, а також осіб з різною гендерною ідентичністю, які звертаються за медичною допомогою щодо абортів має право на отримання всієї необхідної інформації для прийняття обґрунтованого рішення щодо забезпечення свого здоров'я та права людини, включаючи стать та гендерну рівність. Отримавши цю інформацію, люди можуть вільно та відповідально вирішувати склад сім’ї та кількість дітей. Це право кожної людини, незалежно від сімейного стану. Немає міжнародних чи багатонаціональних договорів, які безпосередньо стосуються абортів, але законодавство про права людини та міжнародне кримінальне право стосуються цих питань.

Залежно від контексту, незаміжні особи, підлітки, особи, що проживають в умовах крайньої бідності, особи етнічних меншин, біженці та інші переміщені особи, люди з обмеженими можливостями та особи, які стикаються з насильством вдома, можуть бути вразливими до несправедливого доступу до безпечних абортних послуг.

Згідно з доповіддю Організації Об'єднаних Націй із даними, зібраними до 2019 року, аборти дозволені в 98% країн з метою збереження життя жінки. Аборт заборонений без виключень у Сальвадорі, Нікарагуа, Ватикані та у федеральному штаті Мексиканської Республіки - Керетеро. Хоча аборти є законними, принаймні за певних умов майже у всіх країнах, ці умови дуже різні. Точний обсяг кожної правової підстави також відрізняється. Наприклад, законодавство деяких країн називає ризики для здоров'я та погіршення стану плода загальними підставами для переривання вагітності та дозволяє широко тлумачити такі терміни на практиці, тоді як інші країни обмежують їх певним переліком медичних станів або підкатегорій. 

Загальновизнаними причинами на проведення аборту є збереження фізичного (72%) або психічного здоров'я (69%), у випадках згвалтування чи інцесту (61%), а також у випадках порушення розвитку плода (61%). Виконання аборту з економічних чи соціальних причин прийнято в 37% країн. Виконання аборту лише на підставі прохання жінки дозволено в 34% країн, у тому числі в США, Канаді, Китаї, більшості європейських країн крім Мальти та Польщі.  
Ірландський закон про аборти привернув увагу всього світу з приводу смерті Савіти Халаппанавар у 2012 році, якій було відмовлено у аборті під час септичного викидня. В Ірландії після референдума в 2018 році дозволили виконувати аборти по медичним показанням і також за бажанням жінки у терміні до 12 тижнів. На Мальті заборонені всі види абортів, з єдиним виключенням при наявності спеціального дозволу комісії при станах, які загрожують здоров‘ю жінки. Навіть при позаматковій вагітності жінки повинні отримати письмовий дозвіл на введення метотрексату, інколи на отримання дозволу іде кілька діб.  

Конституційний трибунал Польщі 22 жовтня постановив, що аборт є неконституційним у випадку сильно пошкодженого плоду, у випадках генетичних порушень у плода та нежиттєздатності плода. Це рішення викликало масові протести по країні. Постанова залишає дві ситуації, коли вагітність може бути перервана у Польщі: коли вагітність є наслідком злочину або коли вона становить небезпеку для здоров'я або життя матері. Європарламент 26 листопада 2020 року прийняв резолюцію, в якій критикує заборону права на аборт у Польщі, яку президент Конституційного трибуналу Польщі відхилив як спробу втручання у внутрішні справи. У резолюції ЄП "рішуче засудив" постанову Конституційного трибуналу про аборти в Польщі, вважаючи, що "ця постанова загрожує здоров'ю та життю жінок". Коментуючи це питання, євродепутати зазначили, що обмеження або заборона права на аборт "виштовхує його під землю, що призводить до збільшення кількості незаконних,  таємних або небезпечних для життя абортів". Європарламент також закликав не застосовувати аборти до кримінального кодексу, оскільки це стримує лікарів, які можуть утримуватися від цього, побоюючись кримінальних санкцій.

“Європейські жінки, які не мають доступу до абортів у своїй країні, можуть приїхати в Ісландію на безкоштовну процедуру, якщо буде прийнята резолюція парламенту”, - слова депутата ісландського парламенту Роси Бьорк Брінгольфсдоттір.  Постанова стосуватиметься лише двох країн: Польщі та Мальти, де законодавство про аборти набагато суворіше, ніж деінде в Європі.

В Україні аборти є законними за запитом протягом перших дванадцяти тижнів вагітності. Між 12 і 28 тижнями, аборт застосовується з різних причин, включаючи медичні, соціальні та персональні підстави, та за будь-якої причини зі згоди комісії лікарів. 

Багато країн також визначають різні терміни вагітності для того, коли можна робити аборти за кожною законодавчою підставою, наприклад, 12 тижнів для аборту на прохання та без обмеження для порятунку життя жінки у більшості країн. У Швеції до 18 тижнів. В США до 21 тижня. 

Нещодавні дані показали, що занадто багато жінок і дівчат продовжують страждати і помирати через відсутність доступу до безпечного аборту та допомоги після аборту. Приблизно 25 мільйонів небезпечних абортів (45% від усіх абортів) відбувались щороку між 2010 і 2014 роками. Після небезпечного аборту жінки можуть зазнати ряду небезпек, які впливають на якість їхнього життя та самопочуття, причому деякі жінки навіть переживають ускладнення, що загрожують життю жінки. 

У деяких країнах перед проведенням аборту необхідно дотримуватися додаткових процедур, навіть якщо основні підстави для цього дотримані. Наприклад, у Фінляндії, де аборти не проводяться лише за прохання жінки, схвалення на кожен аборт необхідно отримати від двох лікарів (або одного за особливих обставин). Переважна більшість, 90% абортів у Фінляндії здійснюються з соціально-економічних причин. Інша справа, наскільки неухильно виконуються всі процедури, продиктовані законодавством, - це вже інше питання. Наприклад, у Великобританії, у звіті Комісії з якості допомоги у 2012 р. Було встановлено, що кілька клінік National Health System обходять закон, використовуючи бланки, заздалегідь підписані одним лікарем, дозволяючи таким чином робити аборти пацієнтам, які зустрічались лише з одним лікарем. 

8 січня 2019 ВООЗ випустила нову настанову, щоб допомогти медичним працівникам забезпечити безпечну медичну допомогу при перериванні вагітності. Коли жінки та дівчата можуть отримати доступ до ефективних засобів контрацепції та безпечного переривання вагітності, вони зможуть краще захистити своє здоров'я та добробут. Аборти безпечні, якщо їх робити методом, рекомендованим ВООЗ, який відповідає терміну вагітності, і якщо особа, яка здійснює аборт, проходила навчання. Такі аборти можна зробити або як просту амбулаторну процедуру на ранніх термінах, використовуючи вакуумну аспірацію, або за допомогою медикаментозного аборту, а з використання фармакологічних препаратів. 

У період з 2015 по 2019 рік у середньому щорічно у всьому світі відбувалося 73,3 млн безпечних та кримінальних ( позалікарняних ) абортів.

У світі на 1000 жінок у віці від 15 до 49 років припадає 39 абортів. 

3 із 10 (29%) усіх вагітностей та 6 із 10 (61%) усіх непередбачуваних вагітностей закінчились штучним абортом.  

Серед них 1 з 3 проводився в найменш безпечних або небезпечних позалікарняних умовах.

Понад половина небезпечних абортів у цілому в цілому були в Азії, більшість із них у Південній та Центральній Азії.  

3 з 4 абортів, які сталися в Африці та Латинській Америці, були небезпечними. 

Ризик померти від небезпечного аборту був найвищим в Африці. 

Щороку від 4,7% до 13,2% смертності матері може бути пов’язано з небезпечним абортом. 

Оцінки з 2010 по 2014 рік показали, що близько 45% усіх абортів були небезпечними.  Майже всі ці небезпечні аборти мали місце в країнах, що розвиваються. 

Щороку в країнах, що розвиваються, госпіталізують близько 7 мільйонів жінок внаслідок небезпечного аборту. 

Щорічна вартість лікування основних ускладнень від небезпечного аборту оцінюється у 553 млн. доларів США 

Жінки, у тому числі підлітки, з небажаною вагітністю часто вдаються до небезпечних абортів, коли не можуть отримати доступ до безпечного аборту.  Бар'єри для доступу до безпечного аборту включають:

• обмежувальні закони;
• погана доступність послуг;
• висока вартість;
• стигматизація методу;
• заперечення сумлінності медичних працівників та непотрібні вимоги, такі як обов'язкові періоди очікування, обов'язкове консультування, надання оманливої ​​інформації, дозвіл третьої сторони та непотрібні з медичної точки зору тести, що затримують догляд.

За даними 2010–2014 рр., Приблизно 45% усіх абортів у всьому світі були небезпечними.  

За підрахунками 2012 року, лише в країнах, що розвиваються, приблизно 7 мільйонів жінок щороку отримували лікування в лікарнях через ускладнення небезпечного аборту.

Щороку від 4,7% до 13,2% смертності матері може бути пов’язано з небезпечним абортом.  За оцінками, у розвинутих регіонах на кожні 100 000 небезпечних абортів помирає 30 жінок. Ця кількість зростає до 220 смертей на 100 000 небезпечних абортів у регіонах, що розвиваються, та 520 смертей на 100 000 небезпечних абортів в Африці на південь від Сахари. В Африці майже половина всіх абортів відбувається за найменш безпечних обставин.  Більше того, смертність від небезпечних абортів непропорційно впливає на жінок в Африці. Хоча на континент припадає 29% усіх небезпечних абортів, він бачить 62% небезпечних смертей, пов’язаних з абортами. 

Хто ризикує?

Будь-яка жінка з небажаною вагітністю, яка не може отримати доступ до безпечного аборту, є під загрозою небезпечного аборту.  Жінки, що живуть у країнах з низьким рівнем доходу та бідні жінки частіше роблять небезпечний аборт.  Смертність та травми вищі, коли небезпечний аборт проводять у пізніх термінах вагітності.  Рівень небезпечних абортів вищий, коли доступ до ефективної контрацепції та безпечного аборту обмежений або недоступний.

Основними ускладненнями, що загрожують життю внаслідок найменш безпечних абортів, є крововиливи, інфекції та травми статевих шляхів та внутрішніх органів.  Небезпечні аборти, які проводяться в найменш безпечних умовах, можуть призвести до таких ускладнень, як:

•  неповний аборт (неможливість видалити або вигнати всю тканину вагітності з матки);
•  кровотеча;
•  інфікування;
•  перфорація матки (викликається, коли матка пронизана гострим предметом);
•  пошкодження статевих шляхів та внутрішніх органів шляхом введення небезпечних предметів;

Точна початкова оцінка необхідна для забезпечення належного лікування та оперативного направлення на попередження ускладнень  небезпечного аборту.  До критичних ознак та симптомів ускладнень, які потребують негайної уваги, належать:

•  аномальна вагінальна кровотеча;
•  болі в животі;
•  інфекція;
•  шок (колапс системи кровообігу).

Ускладнення, пов’язані з небезпечними абортами та їх лікуваннями, включають:

• Кровотеча: своєчасне лікування великої крововтрати є критично важливим, оскільки затримки можуть бути фатальними.
• Інфікування: лікування антибіотиками разом із евакуацією будь-якої тканини вагітності з матки якомога швидше.
• Травма статевих шляхів та / або внутрішніх органів: при підозрі на це необхідне раннє звернення до відповідного рівня охорони здоров’я.

Постачальники медичних послуг зобов’язані надавати негайну медичну допомогу будь-якій жінці, яка зазнає ускладнень, пов’язаних з абортами, включаючи лікування ускладнень від небезпечного аборту, незалежно від законних підстав для аборту. Однак у деяких випадках лікування ускладнень переривання вагітності здійснюється лише за умови, що жінка надає інформацію про особу (особи), яка (-і) виконала незаконні аборти.

Практика витягування зізнань у жінок, які звертаються за екстреною медичною допомогою внаслідок незаконного аборту, ставить під загрозу життя жінок.  Законодавча вимога до лікарів та іншого медичного персоналу повідомляти про випадки жінок, які перенесли аборт, затримує догляд та збільшує ризики для здоров'я та життя жінок.  Стандарти ООН з прав людини закликають країни надавати негайне та безумовне лікування кожному, хто звертається за екстреною медичною допомогою.

Небезпечний аборт можна запобігти за допомогою:

• сексуального виховання ;
• попередження ненавмисної вагітності шляхом використання ефективної контрацепції, включаючи екстрену контрацепцію; 
• забезпечення безпечного, законного аборту.

Крім того, кількість смертей та втрата працездатності від небезпечного аборту може бути зменшена шляхом своєчасного надання екстреного лікування ускладнень.

Там, де існує географічна нерівність, люди повинні проїжджати більші відстані для догляду, тим самим збільшуючи витрати та затримуючи доступ до медичної послуги. Механізми фінансування повинні забезпечувати рівний доступ до якісних послуг. Коли з фізичних осіб стягується плата за аборт, така плата повинна відповідати платоспроможності. Ніколи не можна відмовити у наданні медичної послуги —аборту, або затримувати її через неможливість оплати. Виконавці абортів повинні забезпечити, щоб до всіх людей ставились з повагою та без дискримінації.

Постачальники медичних послуг, менеджери з питань охорони здоров’я, політики та інші зацікавлені сторони потребують сучасних, обґрунтованих фактичними даними рекомендацій для інформування клінічної політики та практики, для покращення результатів охорони здоров’я та надання повної, точної інформації, яку легко зрозуміти. Розширення медичного аборту та нові дослідження, пов’язані з термінами, інтервалами та шляхами введення медикаментозних препаратів для аборту, вимагають перегляду доказів та розробки нових рекомендацій, а також оновлення рекомендацій ВООЗ.