Звіт про справу був опублікований 31 березня у Frontiers in Oncology.

Тест слини був розроблений у Квінслендському технологічному університеті. Його назначають у вигляді полосканнь для ротової порожнини: людина споліскує фізіологічним розчином ротову порожнину, а потім випльовує пробу в пробірку.

Дослідження поширеності захворювання

Тест слини перевірявся у дослідженні поширеності ВПЛ-16, в якому було проведено тестування слини 650 здорових учасників до ДНК ВПЛ-16.

"З них у трьох учасників виявили стійку ДНК-інфекцію HPV-16", - повідомляють дослідники.

Із цих трьох учасників, один чоловік середнього віку, який протягом 36 місяців постійно мав позитивний показник ДНК до ВПЛ-16 - і його вірусне навантаження ВПЛ-16 постійно збільшувалось – запросили відвідувати ЛОР клініку для обстеження.

"Первинне клінічне обстеження ротоглотки, включало пальпацію та дослідження у білому світлі, не виявило суттєвих відхилень", - наголошують дослідники.

Як пояснив лікар, стандартна клінічна оцінка ротоглотки на наявність злоякісних утворень — включає дослідження у білому світлі, виявлення асиметрії підлеглих структур, пальпацію мигдаликів та кореня язика.

Також може бути корисним візуалізація за допомогою КТ або МРТ, але ці візуальні дослідження не в змозі виявити пошкодження розміром менше декількох міліметрів.

У випадку з цим пацієнтом проби слини були зібрані під час першого візиту, і знову через 6, 12 та 36 місяців після початку дослідження, а також через 2 тижні після того, як пацієнт вирішив зробити двосторонню тонзилектомію.

ДНК взяли з проб слини ротової порожнини, а також з тканини мигдаликів, отриманої після резекції. Генотипізацію ДНК HPV-16 та вірусне навантаження аналізували за допомогою ПЛР.

Результати зразків слини показали, що вірусне навантаження ДНК ВПЛ-16 пацієнта зросло експоненціально протягом 36 місяців спостереження, з 3,43 копій / 50 нг на початковому рівні до 1281,69 копій / 50 нг за 36 місяців.

Під час операції у пацієнта виявлено плоскоклітинний рак 2 мм у лівій мигдалині, проте всі інші тканини ротоглотки були нормальними та ДНК ВПЛ-16 негативними.

Через два тижні після перенесеної тонзилектомії вірусне навантаження пацієнта на ВПЛ-16 у зразках слини було відсутнє.

Цей випадок демонструє, що ВПЛ слини може виявити менші ураження, ніж будь-яке клінічне обстеження або навіть рентгенологічне дослідження, і той самий тест слини, можливо, також може бути використаний для моніторингу відповіді на проведене лікування.

Довготривала персистенція вірусу

Як пояснюють дослідники, тривала персистенція інфекції ВПЛ-16, швидше за все, є необхідною умовою розвитку наступних злоякісних захворювань.

На відміну від раку шийки матки, викликаного інфекцією ВПЛ-16, історія зараження ВПЛ в порожнині ротоглотки не відома.

Однак клінічне обстеження пацієнтів з тривалою ВПЛ-інфекцією або мікроскопічною карциномою не виявила жодних відхилень.

У доповіді також було сказано, що дуже ранні ураження можуть бути ліквідовані при мінімальній смертності. На жаль, більшість випадків раку ротоглотки нині діагностується на набагато пізніших стадіях, і хірургічне втручання часто пов'язане зі значними вадами, включаючи труднощі при ковтанні та навіть спілкуванні.

"Дивовижно, що цей чоловік вилікувався від своєї хвороби за допомоги 15-хвилинної процедури, яка зовсім йому не нашкодила", - прокоментувала лікар. "Нам потрібно намагатися зробити це нормою, а не винятком".

"Отже, ми повинні мати добре розроблений скринінг, використовуючи усю інформацію, яку ми отримали від цього випадку».

Статтю підготував Dmitriy Korniienko