Напевно ви вже не раз зустрічали посилання на Кокранівське товариство у прочитаних наукових статтях, протоколах лікування або навіть на сторінках соцмереж у прогресивних медиків та науковців. Навіть якщо для вас це зовсім незнайомі слова, продуктами діяльності Кокранівського товариства ви точно користувались, адже для створення близько 90% гайдлайнів від ВООЗ використовуються систематичні огляди бібліотеки Кокрану. Що там говорити, Кокранівська бібліотека є найбльш цитованим ресурсом на медичну тематику у Вікіпедії, відразу після неї за цим показником знаходяться журнали The New England Journal of Medicine та The Lancet.

Для того, щоб зрозуміти, чому ця організація отримала таке широке визнання, а її плоди – поширення, слід почати з передумов, історії виникнення, а, відповідно, й походження назви організації.

Щороку в спеціалізованих наукових журналах публікується неймовірна кількість статей. Приміром, ще на початку 2020 року з’являлось по 4000 статей про коронавірус щотижня, а щомісяця їх загальна кількість подвоювалась, що створювало серйозний виклик для науковців та медиків, які хотіли аналізувати та робити висновки з накопиченої інформації. Очевидно, що навіть науковцям, попри все завзяття, дуже складно слідкувати абсолютно за всіма статтями в сфері. Окрема справа – практикуючі лікарі, котрі закономірно, більшість часу витрачають в безпосередній роботі з пацієнтами. Тому не дивно, що лікарям часто доводиться покладатись на людей, котрі присвятили себе такому аналізу, перевірці та узагальненню висновків окремих досліджень. Саме такі ентузіасти і формують Кокранівське співробітництво, одну з найвідоміших та визнаних організацій у даній сфері. 

«Кокран» або «Кокранівське співтовариство/співпраця» (Cochrane Collaboration) назване на честь Арчибальда Кокрана – шотландця, який провів чимало часу за працею в польових госпіталях, де і зрозумів гостру необхідність сумлінної перевірки методик лікування інструментами, які сьогодні прийнято називати доказовою медициною.

Після закінчення Другої світової війни Кокран все більш завзято просував цінності доказової медицини, а також ідею того, що лікарі повинні мати доступ до найновіших, перевірено ефективних методик лікування. Він продовжив навчання та зробив приголомшливу кар’єру в галузі медичних досліджень. До речі, його викладачем статистики був Остін Бредфорд Хілл – перший науковець, що довів кореляцію між курінням сигарет та раком легень. Арчі обґрунтував доцільність використання сьогодні всім відомих рандомізованих контрольованих досліджень для підвищення результативності та ефективності медичної допомоги, і відобразив та розкрив це у своїй відомій книзі «Effectiveness and Efficiency: Random Reflections on Health Services». Його робота врешті-решт вилилась у заснування Кокранівської бібліотеки – бази даних систематичних оглядів, а далі – у створення Британського Кокранівського центру в Оксфорді. Як ви вже мабуть здогадались, сьогодні їх спадкоємцем є міжнародне співтовариство «Кокран». 

Сучасний Кокран – це глобальна організація з дуже чіткою обгрунтованою методологією та правилами. Вона має офіційні представництва в 45 країнах світу, що робить можливим просування цінностей доказової медицини як в політичній, так і в практичній сферах цих держав.

Чи задумувались ви над тим, що означає логотип організації? Насправді він має дуже глибокий сенс, та закодовану «ідеологію» Кокрану. Коло позначає питання, яке досліджується; воно розділене навпіл, адже можливі позитивні та негативні результати під час перевірки даного питання, а фіолетові лінії в колі – не що інакше, як лісова діаграма (блобограма) - спосіб графічного зображення складової вершини піраміди доказовості медичних наукових даних – мета-аналіз.

Зрозуміло, що продуктом праці цих десятків центрів Кокрану по всьому світі є кокранівські огляди, що за своєю суттю є систематичними оглядами. Однак тут є  досить цікаве питання, що нерідко викликає труднощі у розумінні: мета-аналіз і систематичний огляд це синоніми? Між ними можна поставити знак «=»?

І справді, дані поняття дуже часто використовують як взаємозамінні, однак це є помилкою. Систематичний огляд – це коли для того, щоб дати відповідь на обране питання, відбирають, оцінюють і синтезують результати первинних досліджень, які безпосередньо перевіряли це питання. Іншими словами, він являє собою вичерпний огляд наукової літератури, що описує досліджувану тему або питання.  Систематичні огляди, в свою чергу, часто використовують статистичні методи для об’єднання даних з окремих наукових досліджень, щоб врешті-решт отримати більш статистично достовірний результат. Ці «статистичні маніпуляції» і називаються мета-аналізом, який є інструментом в структурі систематичного огляду. Систематичні огляди не обов’язково містять мета-аналізи в своїй структурі, однак всі мета-аналізи є складовою систематичних оглядів. Простіше кажучи, систематичний огляд - це про увесь процес відбору, оцінки та узагальнення всіх доступних доказів з теми, тоді як терміном «мета-аналіз» позначають сам статистичний підхід до об’єднання даних, отриманих в результаті систематичного огляду.

Врешті-решт, для того, щоб стати ідейною частиною Кокранівського товариства, вам не обов’язково клопотати про відкриття наступного їх центру в Україні. Можна ознайомитись з безкоштовними посібниками з найновішими рекомендаціями щодо систематичних оглядів, де не тільки детально описані кроки для створення якісних систематичних оглядів, які стануть корисними для решти науково-медичного товариства, а й даються рекомендації щодо аналізу на достовірність кожного окремо взятого вами дослідження.

І наостанок, коли після прочитання чергового висновку кокранівського огляду, що містить обережні формулювання на кшталт: «доступна інформація з даного питання не дозволяє зробити однозначні висновки» ви відчуєте внутрішнє невдоволення, адже на сусідньому сайті позиція з даного питання чітка та однозначна, пам’ятайте:

«найважливіша максима для аналізу даних, котру варто враховувати, і про яку часто забувають статистики, полягає в наступному: 'набагато краще мати приблизну відповідь на правильне питання, яке часто буває розмитим, ніж точну відповідь на неправильне питання, яке завжди можна сформулювати чітко ’».