Що ж таке ГМО?

Генетично модифікований організм – це будь-який організм, чия ДНК була модифікована за допомогою методів генної інженерії.
Створення ГМО– це доволі складний процес:

1. Спочатку необхідно визначити ген, який надає організму бажану ознаку.
2. Скопіювати інформацію.
3. Вмонтувати цю інформації в ДНК іншого організму.
4. Виростити новий організм.

У харчовій промисловості до культур додавали гени з різних причин: для збільшення вмісту поживних речовин, стійкості до шкідників та простоти ведення сільського господарства.

м За доволі короткий період часу генна інженерія досягла суттєвих результатів. Всього через 10 років після відкриття генної інженерії Гербертом Боєром і Стенлі Коеном в 1973 році, FDA затверджує перший продукт, розроблений за допомогою генної інженерії - інсулін для лікування діабету. Ще через декілька років на ринку стають доступними величезна кількість генномодифікованих продуктів: починаючи від сої і закінчуючи лососем.

Для чого нам взагалі потрібне ГМО?

Перш ніж розпочати дискусію щодо ГМО, важливо зрозуміти, для чого людство розвиває цю технологію. І відповідь тут мабуть очевидна, – світова продовольча криза.
Згідно останнього звіту ООН, населення Землі складає приблизно 7,35 млрд людей, в 2050 р . – очікується 9,7 млрд осіб. Щоб задовольнити продовольчі потреби всіх людей, необхідно забезпечити річний приріст врожаю щонайменше на 2,4%, наразі – це менше 1,7%. Зростання чисельності населення – основний фактор, який сприяє голоду у світі. Продовольча організація ООН (ФАО) повідомляє, що у світі від недоїдання страждає близько 820 млн людей. Здається, що вирішення цієї проблеми лежить на поверхні, – більше сільськогосподарських угідь – більше продовольства. Але в реальному світі все не так просто, зміна клімату та посилена урбанізація сприяють поступовому зменшенню посівних площ – це суттєво поглиблює продовольчу кризу.

Які ж переваги ГМО продуктів?

• З 1996–2012 рр. – збільшення врожаю на 370 млн тон. Тільки уявіть, якби ці біотехнології не були доступними, для підтримання еквівалентного рівня виробництва необхідно було б збільшити площу посіву на 11% в США ( площа штату Вашингтон), або на 32% в ЄС (територія Франції). Це обов’язково були б землі, що потребують більше добрив, зрошення, або вирубки лісів. Такий сценарій породжує серйозну екологічну катастрофу.
• З 2006 по 2012 рік доходи фермерських господарств завдяки ГМО досягли рекордних 116 млрд доларів США, майже втричі більше, ніж за попередні 10 років. Аналіз 147 досліджень 2014 року показав, що технологія ГМО зменшила використання хімічних пестицидів на 37%.
• Практично весь інсулін, який використовують діабетики, виробляється за допомогою генетично модифікованих мікроорганізмів. Беруть ген людини, переносять його в бактерію або інший мікроорганізм, і далі той виробляє людський інсулін – абсолютно ідентичний людському.
• Крім того, генетична модифікація може збільшити харчову цінність продуктів. Наприклад, рис з високим вмістом бета-каротину, який також називають «золотим рисом», був розроблений для профілактики дитячої сліпоти в регіонах, де відчутний дефіцит вітаміну А.
• Методи генної інженерії дозволяють експресувати вірусні або бактеріальні антигени в їстівній частині рослинних клітин. Теоретично, ГМО можуть слугувати в якості пероральних вакцин, здатних стимулювати вироблення антитіл через слизову оболонку. Різні культури (наприклад, рис, кукурудза, соя та картопля) вивчаються як потенційні носії їстівних вакцин проти кишкової палички , вірусу сказу, бактерії Helicobacter pylori та гепатиту В.
• Генномодифіковані комарі вже зараз з успіхом використовуються в деяких районах Бразилії, Кайманових островів, Панами та Індії для боротьби з комарами АЕ. Aegypti, переносниками вірусів-збудників жовтої гарячки, Денге, багатьох інфекційних тропічних хвороб і вірусу Зіка. З 2019 року було випущено понад 1 мільярд комарів.
• Інженери-біологи планують запрограмовувати бактеріофаги для знищення різних штамів кишкової палички шляхом мутації білка, який віруси використовують для зв’язування з клітинами хазяїна. Ці сконструйовані фаги можуть допомогти подолати резистентність до антибіотиків.

Хоча сучасні дослідження свідчать про те, що ГМО продукти є безпечними, існує певна стурбованість щодо їх довгострокової безпеки та впливу на навколишнє середовище.
Найбільше турбує людей можлива токсичність, здатність провокувати алергічні реакції та власна генетична безпека.

Алергенність

Незважаючи на те, що побоювання щодо алергії є вагомими, на даний момент не зареєстровано жодного повідомлення про алергічні реакції на ГМО-продукти.
За даними FDA, дослідники, які розробляють ГМО, постійно тестують продукти на безпечність. Крім того, дослідження показали, що генномодифіковані продукти не викликають алергію, на відміну від їхніх аналогів, що не містять ГМО.

Онкологічні захворювання

Оскільки ракові захворювання спричиняються мутацією ДНК, люди вважають, що вживання такої їжі може негативно вплинути на вашу генетичну інформацію. В даний час жодне дослідження не пов’язує споживання ГМО з розвитком онкологічних процесів. Американське онкологічне товариство (ACS) заявило, що немає жодних доказів, які б пов'язували споживання ГМО з підвищеним ризиком раку.
Тим не менше, довготермінових досліджень впливу на людях не існує. Таким чином, необхідні більш тривалі дослідження.

Реальність така, що на сьогоднішній день ГМО є найбільш досліджуваною та випробованою сільськогосподарською продукцією в історії. Протягом 20 років моніторингу з боку країн та дослідників у всьому світі було розглянуто та перевірено багато підозр щодо впливу ГМО на здоров’я людини, і виявляється, що ГМО не є більш шкідливими, ніж традиційно виведені та вирощені продукти харчування.

Навіть у світлі всіх цих доказів, генна інженерія залишається основною темою для дискусій, яка продовжуватиме викликати велику кількість питань та емоцій у нашому суспільстві. Всі аргументи «за» і «проти» відображають історію технологічного розвитку людства, порівнюючи очевидні переваги із безглуздими конспірологічними заявами.

Безпосередні переваги занадто відчутні, щоб їх ігнорувати або відкидати через страх перед невідомими та недоведеними ризиками.