Дисгевзія при Covid-19: можливі механізми виникнення та потенційні методи лікування
23 December
Втрата смаку (агевзія) і нюху (аносмія) при Covid-19 зазвичай стоять пліч-о-пліч у науковій літературі, що не дивно, адже ці відчуття тісно пов’язані між собою фізіологічно. Однак смак і нюх є окремими сенсорними системами, а отже і ототожнювати патологічні процеси, що в них відбуваються, не варто.
covid коронавірус пандемія аносмія нюх

Дисгевзія - це загальний термін, об'єднує усі варіанти порушення відчуття смаку як кількісні (агевзія, гіпогевзія, гіпергевзія), так і якісні (парагевзія, фантогевзія).

За даними різних досліджень, розлади нюху і смаку спостерігаються у хворих на Covid-19 в 68-85% і 71-88,8% випадків відповідно, і тому мають навіть більше діагностичне значення, ніж інші симптоми, такі як лихоманка, кашель та слабкість. Крім того, деякі науковці описують випадки, у яких порушення смаку не супроводжувалась втратою нюху і було єдиним проявом коронавірусної інфекції.

Більша частина теорій щодо механізмів розвитку як дисгевзії, так і аносмії пов’язана з конкурентною активністю SARS-CoV-2 щодо рецепторів ACE2 (angiotensin converting enzyme 2), через які вірус і потрапляє в клітини. Ген, що кодує білок рецептора ACE2, було виявлено в клітинах, які забезпечують метаболічну та структурну підтримку нюхових сенсорних нейронів.

Читайте також: Як COVID-19 викликає аносмію

Базуючись на цих спостереженнях, можна припустити, що на здатність сприймати смак у пацієнтів з COVID-19 впливає супутня наявність розладів нюху через тісне функціонування цих двох хемосенсорних систем. Проте ще на початку 2020 року китайські науковці встановили експресію ACE2 в ротовій порожнині. Ці результати свідчили про те, що слизова оболонка ротової порожнини може бути шляхом інфікування COVID-19. Рецептори ACE2 були виявлені дифузно по всій ротовій порожнині, причому більше на язиці, ніж у інших тканинах, а отже можна говорити про пряму взаємодію вірусу зі смаковими рецепторами.

Крім того, встановлена цитотоксичність і пряме пошкодження смакових рецепторів Covid-19. Зв’язування вірусу з ACE2 рецепторами призводить до зниження рівня цього ферменту, що, у свою чергу, веде до збільшення запального ангіотензину II та зниження рівня протизапального ангіотензину (1-7). Цей дисбаланс залучає носові проходи, язик і ротову порожнину, що призводить до посилення запалення та пошкодження в тому числі смакових рецепторів.

В case study бразильські науковці дослідили 8 випадків коронавірусної інфекції, підтверджених за допомогою ПЛР-тестів. Усі пацієнти мали оральні прояви, починаючи від афт і закінчуючи поширеними некротичними виразками під час активного періоду захворювання, а дисгевзія була присутня у шести з восьми пацієнтів, включених до дослідження. Крім того, ураження ротової порожнини були більш дифузними та важкими при більш важкій інфекції COVID-19.

Слинні залози відіграють важливу роль у смакових відчуттях, оскільки слина є основною рідиною середовища, яке оточує клітини смакових рецепторів. У макак резус слинні залози були визначені як первинні мішені для РНК SARS-CoV-2. Таким чином можна припустити, що Covid-19 може також викликати дисфункцію у слинних залозах людей, особливо у випадках де дисгевзія є початковим проявом у безсимптомних або олігосимптомних пацієнтів з Covid-19.

Ще одна теорія полягає в тому, що SARS-CoV-2 може зв’язуватися з рецепторами сіалової кислоти, що є невід'ємним компонентом муцину слини і захищає від передчасної ферментативного розщеплення глікопротеїнів, які передають молекули в порах смакових рецепторів. Зниження вмісту сіалової кислоти пов’язане з підвищенням смакового порогу в слині.

Інша гіпотеза заснована на ланцюгу запальної відповіді, який опосередковується взаємодією вірусу з toll-подібними рецепторами, що призводить до апоптотичних процесів з нетиповим оновленням смакових рецепторів, що, в свою чергу, призводить до спотворення смаку та можливої ​​гіпоксії тканин (зображення нижче).

Джерело: https://www.sciencedirect.com

Більшість хворих на Covid-19 з розладами нюху та смаку відновлюють ці функції без специфічної терапії протягом 15-20 днів від початку захворювання. Однак може бути доцільним розглянути методи лікування у випадках коли розлад нюху та/або смаку зберігається більше двох тижнів.

В науковій літературі згадуються наступні терапевтичні заходи:

  • Ольфакторне тренування 
  • Кофеїн
  • Системні або місцеві кортикостероїди
  • Сульфат цинку
  • Вітамін А
  • Альфа-ліпоєва кислота (ALA)
  • Інтраназальний цитрат натрію
  • Теофілін
  • Омега-3 жирні кислоти

Читайте також: Відновлення після Covid-19: вправи для нюху

Специфічного терапевтичного режиму для дисгевзії не існує, а деякі методи лікування не мають надійних доказів і є важкодоступними для клінічного використання. Хоча деякі варіанти терапії й показали певні перспективи, наприклад, тренування нюху, оральні або місцеві кортикостероїди, вітамін А і цитрат натрію, більшість з досліджень охоплюють дуже малу кількість пацієнтів. Крім того, в них відсутні засліплення, рандомізація та контрольна група.

facebook коментарі

The non-governmental organization INgenius is a Ukrainian-language medical platform that has been promoting evidence-based medicine among the community of doctors in Ukraine since 2016. Our team has created an open database of translated treatment protocols, analytical articles on reliable treatments, and analysis of fuflomycins. We also organize events for doctors on a highly professional level.
If you want even more evidence-based Ukrainian-language content, more interesting experiments, and practical activities, support us with the help of donors!
The funds raised will be spent on:
- technical support of the site;
- the monthly payment for platforms such as ZOOM, telegram, etc.;
- payment for a designer;
- free events;
- advertising.
Each of your contributions is a contribution to the future not only of our platform but also of the progressive development of evidence-based medicine in Ukraine.
Revolution in you!

 

Help us stay with you

Every penny of yours helps us to keep doing our job

Feedback
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com