Тривожність і депресія — одні з найпоширеніших порушень психічного здоров'я. Більш ніж 284 млн та 264 млн людей відповідно у світі страждають від цих захворювань. За даними ВООЗ, до 2030 року депресія може стати однією з головних світових проблем медичного характеру. Попри жахливу статистику, від 76% до 85% пацієнтів у країнах із низьким та середнім рівнями доходів не отримують жодного лікування. Тому не дивно, що дослідники всього світу продовжують шукати додаткові широкодоступні методи покращення психічного здоров’я населення.

Однією із перспективних галузей є харчова психіатрія – нова сфера досліджень, завданням якої є вивчення ролі харчування у профілактиці, розвитку та лікуванні психічних розладів.

Профілактика

Кілька обсерваційних досліджень вказують на зв’язок між якістю харчування та ризиком розвитку депресії. Огляд 21 дослідження з 10 країн встановив, що здорова дієта, яка характеризується високим споживанням фруктів, овочів, цільнозернових злаків, оливкової олії, риби, знежирених молочних продуктів та антиоксидантів та низьким споживанням тваринних продуктів, корелює зі зниженням ризику розвитку депресії. І навпаки, західна дієта, що включає високе споживання червоного і переробленого м'яса, очищеного зерна, солодощів, молочних продуктів з високим вмістом жиру, масла і картоплі, а також низьке споживання фруктів і овочів, пов'язана зі значним збільшенням ризику депресії.

Більш ранній огляд виявив аналогічні результати: дотримання середземноморської дієти пов'язано зі зниженням ризику депресії на 32%. А зовсім нещодавно у дослідженні, у якому брали участь дорослі у віці старше 50 років, встановили наявність зв'язку між підвищеним рівнем тривожності і дієтами з високим вмістом насичених жирів і простих вуглеводів.

Цікаво, що аналогічні результати спостерігаються і в дітей та підлітків. Наприклад, в огляді 56 досліджень за 2019 рік був виявлений зв'язок між високим споживанням здорової їжі (оливкова олія, риба, горіхи, бобові, молочні продукти, фрукти і овочі) і зниженням поширення симптомів депресії серед підлітків.

Важливо пам'ятати, що, хоча обсерваційні дослідження можуть вказати на наявність кореляції, вони не можуть довести причинно-наслідковий зв'язок. Крім того, навіть у разі створення рандомізованих контрольованих досліджень є ряд обмежень, коли справа доходить до досліджень в області харчування, включаючи труднощі з точним відстежуванням раціону.

Лікування психічних розладів

SMILES Trusted Source – одне з перших рандомізованих контрольованих досліджень, присвячених вивченню ролі дієти в лікуванні депресії. 67 осіб з депресією помірного або важкого ступеня розділили на 2 групи, які, протягом 12 тижнів, на додаток до фармакологічного лікування отримували або консультації з приводу щоденного раціону, або соціальну підтримку («befriending»).
Дієтичні зміни полягали у дотриманні дієти, подібної середземноморській, у якій значна частка раціону відводиться на овочі, фрукти, цільнозернові, жирну рибу, оливкову олію першого віджиму, бобові і сирі горіхи. Також учасниками дозволялося їсти червоне м'ясо і молочні продукти у помірній кількості.

У кінці дослідження група, що дотримувалася дієти, показала значне покращення симптомів: 11,3 бала за шкалою MADRS (Montgomery-Asberg Depression Rating Scale) у порівнянні з 4,2 бала у групі соціальної підтримки. Окрім цього, 32.3% учасників з «дієтичної» групи досягли ремісії, а з «соціальної» - лише 8%.

Отримані дані підтверджує і метааналіз 16 рандомізованих контрольованих досліджень, опублікований у 2019 році, який виявив, що дієтичні втручання здатні значно полегшити симптоми депресії, проте жодним чином не впливають на тривожність.

Як щодо добавок?

Окрім власне дієт, вчених цікавлять і потенційні ефекти, які окремі речовини, додані до основного раціону, можуть надавати психічному здоров’ю.
Наразі експериментально встановлений зв'язок між низьким рівнем ряду поживних речовин, таких як фолієва кислота, магній, залізо, цинк і вітаміни B6, B12 і D, і погіршенням настрою, підвищенням рівню тривожності і появою депресивної симптоматики. Однак переконливих доказів того, що додаткове споживання цих речовин у вигляді БАДів на додаток до повноцінного раціону приносить користь для психічного здоров'я, досі немає.

Омега-3 жирні кислоти — це незамінні компоненти харчування, які грають ключову роль в розвитку мозку і передачі сигналів клітинами. У статті у Frontiers in Physiology розглядається їх участь у зниженні рівня запалення. Саме цей компонент фізіологічного впливу омега-3 спонукав вчених на вивчення ролі жирних кислот у психічному здоров'ї.

Згідно з оглядами рандомізованих контрольованих досліджень 2018 і 2019 років, добавки омега-3 ефективні при лікуванні тривожності і депресії у дорослих. Однак, як і у випадку з вітамінами і мінералами, залишається нез'ясованим, чи є вплив омега-3 на настрій явищем універсальним, чи актуальним виключно для людей з низькою кількістю незамінних жирних кислот в основному раціоні.

В цілому, коли справа доходить до прийому добавок, у вчених залишається занадто багато питань, в тому числі щодо оптимальних доз для різних груп населення, а також довгострокової безпеки та ефективності. Тому експерти рекомендують отримувати більшу частину поживних речовин саме за допомогою здорового і різноманітного раціону, а введення додаткових кількостей тих чи інших речовин має відбуватися виключно під контролем лікаря.

Велике питання: «Чому?»

Хоча механізми взаємозв’язку харчування та психічного стану все ще достеменно не вивчені, однак існує кілька теорій про вплив дієти на настрій та ризик розвитку тривожних та депресивних розладів.

Однією із таких теорій є прозапальний вплив певних продуктів та патернів споживання їжі. Так, ряд психічних станів (депресія, біполярний афективний розлад та шизофренія) корелює з підвищеними рівнями маркерів запалення в організмі. Автори статей в журналах Frontiers in Immunology і Current Neuropharmacology підкреслюють важливість саме цього механізму. Дані численних оглядів свідчать на користь даної теорії: дієти з високим вмістом антиоксидантів і протизапальних продуктів були пов'язані зі зниженням ризику розвитку депресії. Проте, точний взаємозв'язок між дієтою, запаленням і змінами психічного здоров'я залишається не дослідженим до кінця.

Інша теорія полягає у впливі раціону особи на її кишкову мікробіоту. Мікробіота бере участь в декількох нейробіологічних шляхах, пов'язаних із психічними розладами, включаючи модуляцію рівнів нейротрофічних факторів мозку (Brain-derived neurotrophic factor, BDNF), нейротрансмісію серотоніну, імунну функцію і стресову реакцію, опосередковану гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковою віссю. Так, стерильні миші з дефіцитом кишкових мікроорганізмів демонструють надмірну реакцію на стрес і нижчі рівні рецепторів BDNF і серотоніну в корі головного мозку і гіпокампі в порівнянні з нормальними мишами.

У пацієнтів із депресією, в порівнянні з контрольною групою, спостерігаються відмінності в структурі фекальної мікробіоти, а саме — зниження її різноманітності. Трансплантація мікробів від пацієнтів з депресією гризунам призводить до поведінки, яку можна охарактеризувати як «депресивну». І навпаки, додавання пребіотиків здатне нівелювати ці зміни.

Окрім цього, ранні дослідження показують зв'язок між здоровою мікробіотою кишечника і нижчими показниками депресії серед населення.