Мастит є не одним захворюванням, а спектром станів, причиною яких є запалення протоків і стромальний набряк.

Спочатку через поганий відтік молока, набряк та стиснення одного або декількох протоків розвивається серозний мастит. Якщо симптоми зберігаються протягом 12-24 годин, розвивається інфекційний мастит (оскільки грудне молоко містить бактерії); це характеризується болем, почервонінням, лихоманкою та нездужанням.

За статистикою, зустрічається у 2-10 відсотків жінок, які годують грудьми.

Застій молока вважається потенційним провокуючим фактором для маститу.
Іншими факторами ризику є:

• Зниження дренажу призводить до застою молока дистальніше обструкції протоки
• Гіперлактація
• Нечасті годування
• Раптове відлучення від грудей
• Хвороба матері або дитини
• Стрес або надмірна втома
• Використання антибіотиків

Патофізіологія

Мастит - це запалення молочної залози, що найбільш часто зустрічається в сегментарному розподілі протоків, альвеол, та навколишньої сполучної тканини.
Молочні залози регулюють виробництво молока за принципом інгібуючого зворотнього зв`язку. Тобто чим менше спорожнюється молочна залоза, тим менше молока вироблятиметься. І навпаки. Чим більше спорожнюється – тим більше молока синтезуватиметься.

Симптоми

На ранніх стадіях прояви можуть бути ледь помітними з незначними клінічними ознаками, пізніше може спостерігатися набряк молочної залози з еритемою великої ділянки шкіри, що покриває її. Реактивна пахвова лімфаденопатія може супроводжуватися пахвовим болем і набряком.

Діагностика

Діагноз маститу ґрунтується на клінічних проявах; лабораторні дослідження не потрібні.
Візуалізація корисна, якщо лактаційний мастит не реагує на підтримуюче лікування та антибіотики протягом 48–72 годин. Найефективнішим методом диференціації маститу від абсцесу молочної залози є ультразвукове дослідження.

Захворювання спектру маститу

Післяпологове нагрубання

Відбувається через інтерстиціальний набряк на початку лактації. Проявляється двостороннім болем у грудях. Вони стають твердішими та набряклими , це найчастіше відбувається між 3 і 5 днями після пологів. Дуже рідко початок може бути після 9-10 дня. Ефективно використовувати легкий лімфодренажний масаж.
Якщо правильно лікувати нагрубання воно не буде прогресувати до маститу. Нагрубання зазвичай не пов’язане із системними симптомами лихоманки та міалгії.

«Закупорка протоків»

Локалізована ділянка застою молока в молочній протоці, яка спричиняє розтягнення тканини молочної залози, запалення та звуження протоків через набряк навколишніх тканин.
Пальпаторно відчувається ущільнення та болючість. Шкіра може бути злегка еритематозна від застою лімфи та альвеолярного набряку, а системні прояви відсутні.

Серозний мастит

Розвивається за умов, коли звуження протоків і запалення навколишніх тканин прогресує. Серозний мастит проявляється у вигляді наростаючої еритеми, набряку та болючості цієї ділянки молочної залози з додаванням системних ознак та симптомів: лихоманки, ознобу та тахікардії.

Бактерійний мастит

Прогресуючий стан протягом 12-24 годин та необхідність використання антибіотиків для його вирішення. Поширені мікроорганізми при лактаційному маститі включають стафілокок (наприклад, S. aureus, S. epidermidis, S. lugdunensis і S. hominis) і стрептокок (наприклад, S. mitis, S. salivarius, S. pyogenes та S. agalactiae).
Грудне вигодовування при маститі потрібно продовжувати, жодних ризиків для дитини цей стан не несе.
Нові дані також свідчать, що мастит не викликається ретроградним поширенням патогенних бактерій. Тобто травми та тріщини сосків не є причиною розвитку маститу.

Абсцес

Це прогресування бактерійного маститу. УЗД є найефективнішим методом диференціації маститу від абсцесу молочної залози. Абсцес потребує обов’язкового дренажу. Він проявляється як скупчення рідини в певній ділянці молочної залози.  Абсцес при гострому маститі може утворитися у 3-11% жінок.
Після того як була виконана аспірація або встановлений дренаж, жінка повинна продовжувати годування з ураженої молочної залози.

Галактоцеле

Це порожнина, подібна на кісту, в якій збирається значний об’єм закупореного молока, коли потік молока обмежується звуженням протоків. Розміри галактоцеле коливаються від 1-2 см до більш ніж 10 см. Після годування грудьми розмір кісти може тимчасово зменшуватися. Якщо галактоцеле не інфіковане, тоді почервоніння та системні прояви відсутні.
Проводиться дренаж з діагностичною метою та для полегшення симптомів. Інфіковане галактоцеле потребує і дренування і антибіотикотерапії. 

Рекомендації

• Запевніть жінок, що більшість симптомів маститу можна вирішити за допомогою консервативної допомоги та психосоціальної підтримки. 
• Обов’язковою є підтримка продовження грудного вигодовування.
• Проінформуйте жінку про нормальну анатомію молочної залози та фізіологію лактації. В грудях в період лактації можуть відчуватися «грудки» і вони можуть бути злегка болісними – це не є ознакою патологічного стану.
• Годувати дитину потрібно на вимогу і не потрібно чекати повного спорожнення грудей. При гіперлактації потрібно проводити ручне зціджування у невеликих об’ємах молока для комфорту.
• Потрібно уникати глибокого «масажу» грудей. Він посилює запалення, набряк тканин та мікросудинні ураження. Найкраще використовувати ручний лімфодренажний масаж.
• Уникайте сольових компресів, касторової олії та інших місцевих засобів. Мастит – це запалення в глибині органу. Місцеві компреси не лікують, а можуть лише погіршити стан.
• Не потрібно надмірно спеціально мити соски та груди. Це лише призводить до мацерації шкіри та травм сосків.

Лікування

Лід. Холодні компреси можна прикладати щогодини або частіше за бажанням.
Нестероїдні протизапальні. Ібупрофен 800 мг кожні 8 годин та парацетамол 1000 мг кожні 8 годин у гострий період.
Пробіотики. Дані щодо їх використання неоднозначні і не мають високої сили. Пробіотик повинен містити Limosilactobacillus fermentum (раніше класифікований як Lactobacillus fermentum) або Ligilactobacillus salivarius (раніше класифікувалися як Lactobacillus salivarius).

Застосування антибіотиків при серозному маститі призводить до резистентності до антибіотику і неефективності при бактерійному маститі, викликає порушення мікробіому молочної залози та збільшує ризик прогресування до бактеріального маститу.

Антибіотикотерапія при бактерійному маститі
Якщо диклоксацилін та флуклоксацилін недоступні, клоксацилін можна використовувати в якості альтернативи. 
Цефалексин 500 мг (4 рази на день) протягом 10-14 днів 

Друга лінія 

Кліндаміцин - 300 мг 4 рази на добу протягом 10–14 днів.

Триметоприм-сульфаметоксазол DS (подвійна доза – 800/160) 2 рази на добу протягом 10–14 днів. - Не рекомендується для матерів дітей з дефіцитом G6PD. З обережністю застосовувати у матерів передчасно народжених дітей або дітей з гіпербілірубінемією, особливо у віці до 30 днів.

Тривалість антибіотикотерапії 10-14 днів.

Дітям безпечно вживати грудне молоко під час антибіотикотерапії. 

Госпіталізація та внутрішньовенне введення антибіотиків найчастіше не є необхідними, за винятком випадків, коли причиною є мультирезистентний організм (MDRO) або важкі клінічні прояви (наприклад, ознаки тяжкого сепсису та нездатності отримувати пероральні ліки або рідину).

Інколи необхідним є внутрішньовенне введення рідини, у випадку якщо оральне споживання рідини є недостатнім, оскільки це може полегшити тахікардію та покращити симптоматику. Якщо симптоматичне поліпшення відсутнє через 48 годин терапії першої лінії, розгляньте посів молока щоб оцінити наявність стійких та/або менш поширених патогенів, наприклад, стійкий до метициліну золотистий стафілокок (MRSA).

Рецидивуючий мастит

Варто виконати посів грудного молока, що може ідентифікувати збудника і визначити чутливість рідкісних патогенів і стійких бактерії.
Профілактичний прийом антибіотиків не показав ефективності у попередженні маститу і може спричиняти резистентність до антибіотиків. Часті рецидиви в однаковому місці вимагають рентгенологічної оцінки, щоб виключити пухлину або іншу аномалію, наприклад, гранулематозний мастит.