Дизентерія і чума: в чому небезпека?
20 червня
Оскільки наразі на багатьох територіях не виконуються вимоги до безпечного поховання трупів й епідеміологічного контролю, деякі хвороби, знання щодо симптоматики й лікування даних захворювань, описані в даному матеріалі можуть стати вам в нагоді.
чума дизентерія шигельоз дизентерія маріуполь

Війна – це не тільки пряма згубна дія зброї. Це також і опосередкована шкода через знищення інфраструктури, недотримання норм поховання загиблих, відсутність протиепідемічних заходів, неможливість надати кваліфіковану медичну допомогу на окупованих або прифронтових територіях, відсутність там чистої питної та водопровідної води. Усі ці фактори впливають на здатність деяких інфекцій, які раніше вважалися рідкісними, розповсюджуватися з більш високою швидкістю. Зокрема, до них належать дизентерія, холера, чума, ешерихіоз та інші. В цій статті хотіли би зосередити вашу увагу на дизентерії та чумі.

 

Дизентерія

Насправді, термін «дизентерія» не означає інфекційне захворювання. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоровʼя (ВООЗ), дизентерія – це гостра кривава діарея. Деякі джерела об’єднують цей термін у синдром із проявами гарячки, тенезмами, ректальними болями. Якщо даний синдром викликала бактерія з роду Shigella, то цю хворобу називали «бацилярна дизентерія», а якщо паразит Entamoeba histolytica – «амебна дизентерія». Але на сьогодні ці назви мають більш історичне значення і в сучасній медичній літературі ви навряд чи їх зустрінете. Згідно із новітніми знаннями, дизентерію здатні спричиняти токсигенні й ентероінвазивні бактерії, такі як Shigella spp., Salmonella, Campylobacter jejuni, Aeromonas, Escherichia coli, або паразит Entamoeba hystolityca. Але все ж таки, коли кажуть «дизентерія», частіше за все мають на увазі інфекційне захворювання шигельоз. Тому далі буде йти мова саме про дану патологію. 


Шигельоз – це гостра інвазивна інфекційна хвороба, викликана бактерією з роду Shigella. Інкубаційний період становить 1 - 4 дні аж до 8 днів для S. dysenteriae типу 1. Єдиним джерелом інфекції є хвора людина. Передача здійснюється шляхом прямого контакту з інфікованим, вживанням забруднених води і їжі, а також за допомогою мух як носіїв забруднених фекалій.

Епідеміологічні дані

Шигельоз є ендемічним захворюванням для багатьох країн, що розвиваються. По всьому світу захворюваність на шигельоз становить 188 млн. із близько 1 млн смертей щорічно. Більшість випадків (70%) і смертей (60%) виникають серед дітей молодше 5 років. Рід Shigella налічує в собі 4 види бактерій: S, dysenteriae, S. flexneri, S. boydii та S. sonnei. Останні два види мають відносно легкий перебіг, при яких діарея може бути тільки водянистою, без домішок крові. S. flexneri найчастіше викликає ендемічні спалахи та викликає синдром дизентерії. S. dysenteriae відрізняється від інших тим, що:

  1. Продукує сильний цитотоксин (Shiga toxin);
  2. Спричиняє більш затяжне і тяжке захворювання;
  3. Частіше виникає антибіотикорезистентність;
  4. Спричинює великі епідемії з високою частотою летальності.

 

shigella shigellosis
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B978032355512800048X

 

Розповсюдження видів Salmonella світом

Групи ризику тяжкого перебігу або смерті:

  • новонароджені або дорослі старше 50 років;
  • діти, які не знаходяться на грудному вигодовуванні;
  • діти, які одужують від кору;
  • особи, які не отримують достатню кількість поживних речовин;
  • особи з дегідратацією, втратою свідомості, гіпо- або гіпертермією.

Клінічні прояви

Після інкубаційного періоду хвороба типово проявляється діареєю, яка характеризується частим випорожненням невеликої кількості рідкого калу, що містить видимі домішки крові. Також розповсюдженими симптомами є спазми живота й тенезми (часті болісні хибні позиви до дефекації). Лихоманка та відсутність апетиту також є типовими, хоча і не специфічними. Незважаючи на те, що більшість пацієнтів відновлюються без ускладнень протягом 7-10 днів, можуть виникати метаболічні порушення, пролапс прямої кишки, токсичний мегаколон, сепсис, інтестинальна перфорація або гемолітико-уремічний синдром.

Діагностика

Рутинне мікроскопічне дослідження може виявити інвазивні бактерії. Цей тест є швидким, дешевим і легким у використанні. Але за допомогою цього тесту ви не зможете визначити конкретний мікроорганізм, який викликав хворобу. Тому тут на допомогу приходить «золотий стандарт» діагностики шигельозу – бактеріологічне дослідження із чутливістю до протибактеріальних препаратів. Проводити останнє особливо важливо, оскільки ми живемо в еру антибіотикорезистентності.

Лікування

Основними засобами для лікування є протимікробні препарати. При підтвердженні діагнозу шигельозу, в якості препарату першої лінії призначають ципрофлоксацин на 3 дні. У випадку нечутливості місцевих штамів до ципрофлоксацину, призначають азитроміцин, цефіксим або сульфометоксазол/триметоприм як терапію другої лінії. І якщо згідно із протоколом ВООЗ, таку терапію повинні отримувати усі пацієнти з подібним діагнозом, то згідно із Центром з контролю та профілактики захворювань в США (CDC) антибактеріальне лікування рекомендовано призначати тільки пацієнтам з імуносупресією, необхідністю госпіталізації або задля запобігання великих спалахів. Одночасно із цим, при наявності дегідратації, проводять її усунення за допомогою рекомендованого ВООЗ базового розчину для оральної регідратації.

Профілактика

Основні заходи націлені на зменшення передачі від особи до особи та всередині громади. Тому найкращими засобами для профілактики захворювання є:

  • миття рук із милом;
  • забезпечення населення безпечною питною водою;
  • безпечне видалення людських відходів;
  • грудне вигодовування новонароджених та малих дітей;
  • безпечне поводження з харчовими продуктами та їх переробка;
  • контроль мух.

Нажаль, на даний момент жодної вакцини, яка була б рекомендована ВООЗ немає. Існує декілька кандидатів, але клінічні дослідження все ще тривають.

 

Чума – це інфекційне захворювання, спричинене бактерією Yersinia pestis. Дана бактерія є зоонозною, що означає, що до людини вона може передаватися від інших тварин. У випадку «чорної смерті» це відбувається через:

  • укус інфікованою блохою або гризуном;
  • незахищений контакт із забрудненими рідинами організму або тканинами;
  • вдихання респіраторних крапель від пацієнта або навіть від хворого домашнього кота із легеневою формою чуми.

 

чума розповсюдження
https://www.cdc.gov/plague/maps/index.html

Повідомлення щодо випадків чуми по країнах, 2013-2018

Клінічні прояви

Симптоми чуми варіюють в залежності від форми захворювання. Розрізняють наступні форми:

  • Бубонна: у пацієнтів виникають лихоманка, головні болі, слабкість, а також запалений набряклий болісний лімфатичний вузол (бубон). Найчастіше ця форма провокується внаслідок укусу блохи. Без лікування бактерія може потрапити в легені й викликати респіраторну форму.
  • Респіраторна: найбільш контагіозна форма. Інкубаційний період короткий,  у пацієнтів розвиваються лихоманка, слабкість, головні болі, задишка, кашель із болем за грудиною.
  • Септицемічна: симптомами є озноб, виражена слабкість, біль в животі, шок, можливі внутрішні кровотечі. Шкіра кінцівок змінює забарвлення на темно-синє або чорне й може виникати некроз таких тканин.
Plague чума симптоми
https://www.cdc.gov/plague/symptoms/index.html

 

Діагностика

Наявність відомого укусу блохи і набряклого лімфатичного вузла допоможе лікарю ідентифікувати захворювання й розпочати лікування. Але у випадку респіраторної або септицемічної форм, таких явний ознак не відзначається, тому найкращим дослідженням є бактеріологічне із подальшим виділенням культури Y. pestis із гною, крові або харкотиння. Також є розповсюдженими специфічні тести на визначення антигену до збудника чуми. В Африці й Південній Америці активно застосовуються швидкі діагностичні тести.

 

Лікування

Незважаючи на те, що в сучасності дане захворювання перестало бути таким грізним, як в минулому, воно все ще залишається інфекцією із тяжким перебігом, якщо вчасно не розпочати лікування. На даний момент згідно із гайдлайнами CDC, для лікування чуми застосовуються в якості першої лінії антибактеріальні препарати з групи фторхінолонів (ципрофлоксацин, моксифлоксацин, левофлоксацин), а також гентаміцин, стрептоміцин і доксициклін. Зазначається, що дані засоби є ефективними в лікуванні будь-якої з форм.

Профілактика

Превентивні заходи включають в себе інформування населення про наявність в їх регіоні циркулюючих інфекційних захворювань, рекомендації щодо захисту від укусів блох, відмови від обробки трупів тварин. ВООЗ рекомендує вакцинацію тільки медичним працівникам або працівникам лабораторій.

_________________________________________________________________________________

Публікація даної статті стала можливою завдяки підтримці Фонду Відродження 

facebook коментарі

Громадська організація INgenius – україномовна медична платформа, що пропагує доказову медицину серед спільноти лікарів в Україні з 2016 року. Наша команда створила відкриту базу з перекладених протоколів лікування, аналітичних статей про достовірні методи лікування та розбори фуфломіцинів. Також ми організовують на високому рівні події для медиків. 

Якщо Ви хочете ще більше доказового україномовного контенту, цікавіших експериментів та практичних заходів, підтримайте нас за допомогою донатів!

Зібрані кошти будуть витрачені на: 
- технічне забезпечення сайту;
- щомісячний платіж за платформи такі як ZOOM, telegram і т.д.;
- оплату дизайнера;
- безкоштовні заходи;
- рекламу.

Кожний Ваш внесок - це вклад у майбутнє не тільки наше як платформи, але й також у прогресивний розвиток доказової медицини в України.
Revolution in you!

Допоможіть нам залишатися з вами

Кожний Ваш внесок - це вклад у майбутнє не тільки наше як платформи, але й також у прогресивний розвиток доказової медицини в України.
Revolution in you!

Зворотній зв’язок
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com
Інфекційні захворювання останніх десятиліть
Спалахи, територіально обмежені в минулому, мають неабиякий епідемічний потенціал сьогодні.
Юрій Рожко
16 листопада 2020