Завдяки роботі масмедіа у пересічних громадян формується думка, що від кожного захворювання є чудо-таблетка, прийом якої вмить знімає всі симптоми та виліковує хворобу. Така сама ситуація сталась із захворюваннями печінки та гепатопротекторами. В цій статті спробуємо розібратись, чи можна за декілька місяців «вимити всі шлаки» з організму, використовуючи екстракти різних рослин.

Згідно з інформацією, яку надають виробники, гепатопротектори – це лікарські засоби, які підвищують стійкість печінки до впливу патологічних факторів та відновлюють її функції при різних пошкодженнях. Тобто виробники заявляють, що їхні препарати з екстрактів рослин або комбінацій фосфоліпідів можуть відновити та захистити гепатоцити від будь-яких уражень.

На українському ринку популярні препарати силімарину, який міститься в плодах розторопші.

У декількох дослідженнях науковці вивчали вплив екстракту розторопші на пацієнтів з захворюваннями печінки. Дослідження не продемонструвало значного впливу розторопші на смертність та ускладнення через захворювання печінки у пацієнтів із алкогольними гепатитами та вірусними гепатитами В і С.

Результати ще одного метааналізу показали зниження рівня АСТ після використання силімарину, при цьому рівень ГГТ не змінювався. Цей вплив є значимий статистично, але не клінічно, оскільки дослідники не враховували вплив інших препаратів на функції печінки.

Було досліджено вплив ацетилцистеїну, урсодезоксихолієвої кислоти та силібіну на рівень печінкових ферментів у пацієнтів з гепатитом В. У груп пацієнтів, які приймали гепатопротектори разом із противірусними препаратами, спостерігалось зниження АСТ, АЛТ, ЛФ та загального білірубіну порівняно з групами, які приймали тільки противірусні препарати. Такі самі результати спостерігались при порівнянні гепатопротекторів із плацебо. Ацетилцистеїн показав себе краще для зниження рівня АЛТ, а урсодезоксихолієва кислота – для зниження рівня білірубіну. Про клінічну значимість зниження цих показників у дослідженні не йдеться.

У ретроспективному аналізі ефективність гепатопротекторів у пацієнтів з ураженням печінки, спричиненим прийомом протитуберкульозних засобів, не була доведена. Рівень АЛТ та АСТ зберігався однаковим у обох групах, незалежно від статі та віку учасників дослідження.

Окрім рослинних екстрактів ще застосовують есенціальні фософоліпіди(ЕФ), які, за словами виробників, впливають на мембранозалежні клітинні функції і виявляють протизапальну, антиоксидантну, антифіброгенну, антиапоптотичну, мембранозахисну та ліпідрегулюючу дію.

У статті, опублікованій в PubMed, представлені дослідження, які доводять ефективність есенціальних фосфоліпідів. Але якщо аналізувати кожне дослідження окремо, то не все так однозначно. Одні дослідження демонструють покращення лабораторних показників під час прийому ЕФ у поєднанні з дієтою та фізичними вправами. Також демонструється покращення результатів КТ та УЗД у пацієнтів, що приймають ЕФ, порівняно з контрольною групою, але вибірка в таких дослідженнях складала 10-20 осіб.

Поки що доведено тільки те, що гепатопротектори безпечні, але механізм дії цих речовин та клінічний ефект на організм людини залишаються під питанням. Ці речовини не внесені в міжнародні рекомендації або протоколи лікування захворювань печінки, тому гепатопротектори скоріше можна віднести до біологічно активних добавок, а не до лікарських препаратів. 

Авторка ілюстрації: Валерія Пінчук