Протефлазид: сила щучки дернистої чи черговий фуфломіцин?
15 червня
Все ще лікуєте усю родину «Протефлазидом»? Тоді ми йдемо до вас!
протефлазид фуфломіцин щучка дерниста

Пандемія виявила слабку готовність людства до боротьби із коронавірусом, тому, здавалось би, на пошук засобу порятунку варто кинути всі можливі сили, перевірити кожен препарат на можливу ефективність проти смертельно небезпечного збудника. Але доказова медицина, якій варто було б приділити трохи більше уваги, все ж має трохи більшу вагу, ніж слова локальних експертів із лікування тисячі й одного захворювання.

Одним із потенційних кандидатів у рятівники від коронавірусної інфекції є «Протефлазид». Це вітчизняний препарат, який широко використовується на теренах пострадянських країн. Діючими речовинами його є флавоноїди, що містяться у спиртовому екстракті двох рослин, щучки дернистої та війника наземного. За кордоном даний препарат не зареєстрований і не використовується ані з лікувальною, ані з профілактичною метою.

Згідно з офіційною інструкцією, механізм прямої противірусної дії Протефлазиду полягає в інгібуванні вірусоспецифічних ферментів – ДНК- та РНК-полімераз, тимідинкінази, зворотної транскриптази та нейрамінідази. Саме тому, серед показів є лікування та профілактика захворювань, спричинених вірусами герпесу від 1 до 5 типу, вірусом грипу та інших ГРВІ, а також, у складі комплексного лікування, вірусами гепатитів В і С, ВІЛ-інфекції та СНІДу, захворювань, спричиненими папіломавірусами, та багато неуточнених вірусних, бактеріальних, грибкових інфекцій, їх асоціацій.

На підставі 16 клінічних досліджень, проведених у період з 2003 по 2015 рік, у 2018 році було проведено вітчизняний мета-аналіз, присвячений ефективності протефлазиду для лікування герпесвірусних та змішаних інфекцій. Проте об’єм вибірки (1336 пацієнтів на 16 досліджень, причому протефлазид вивчався раніше, ще з 1996 року, але всі ті 36 досліджень були доклінічними) і розмиті формулювання про «поліпшення основних клінічних ознак захворювань» і «профілактику рецидивів захворювань» не є чітким, обгрунтованим доведенням того, що «Протефлазид» дійсно є невід’ємною складовою терапії герпесвірусних і змішаних інфекцій.

У ще одному дослідженні стверджується, що, «через багатовекторну природу його фармакодинамічних ефектів (прямий антивірусний, імуномодулюючий, інтерфероностимулюючий, антиоксидант, апоптоз-модулюючий тощо) «Протефлазид» дозволяє виключати антиоксиданти, імуномодулятори зі схеми антигерпетичної терапії або коригувати їх використання, і це може значно знизити витрати на курс лікування». Але, базуючись на принципах доказовості, перелічені препарати не показані для лікування герпетичних інфекцій, тому застосування «Протефлазиду» не є обгрунтованим у даному випадку.

Ще одне дослідження із вибіркою у 50 жінок присвячене лікуванню CIN-II і сприянню регресії неоплазії до CIN-I за допомогою монотерапії вагінальними супозиторіями, що містили «Протефлазид», упродовж 8 тижнів. Але інше дослідження, яке тривало 2 роки і мало значно більшу вибірку, дозволило дійти висновку, що саме регулярний моніторинг, а не негайне застосування препаратів, є виправданим у випадках CIN2.

З початком коронавірусної пандемії виробник почав заявляти, що цей засіб можна і потрібно використовувати для профілактики і лікування COVID-19. Нещодавно було також запропоновано включити протефлазид у протокол лікування хворих на COVID-19.  

Корейське дослідження 2019 року, опубліковане на сайті виробника і присвячене вивченню інгібування протеази інгібування протеази 3CL коронавірусу Sars-Cov-2 за допомогою біофлавоноїдів in vitro. Згідно з опублікованим висновком, «це дослідження дозволяє припустити, що біохімічний аналіз у поєднанні з прогнозованим докінгом може бути корисним для розробки кращих інгібуючих похідних флавоноїдів з різних каркасів флавоноїдів». Але науковці не встигли здійснити подальше вивчення цього питання, тому однозначно стверджувати про ефективність певної групи речовин, тим паче, не доведеній остаточно навіть in vitro, дещо зарано.

Значна кількість вчених також переконана в антиоксидантній дії флавоноїдів, яка, певною мірою і дуже опосередковано, пропонується як можливий механізм потенціювання імунного захисту організму. Але, у дослідженні, опублікованому в 2006 році, науковці прийшли до висновку, що збільшення загальної антиоксидантної здатності в плазмі крові, яке спостерігається після вживання продуктів, багатих на флавоноїди, викликане не самими флавоноїдами, а ймовірно є наслідком підвищення рівня сечової кислоти. Щодо ж біодоступності флавоноїдів, з’ясовано, що, навіть після вживання їжі, багатої на ці речовини, концентрація у плазмі флавоноїдів залишається не дуже високою.

У 2012 було проведено дослідження, метою якого було вивчити можливість інгібування протеази 3CLpro SARS-CoV, яка відповідає за інтеграцію у клітину коронавірусу. Для цього було обрано сім флавоноїдних сполук, що належать до чотирьох груп флавоноїдів (флавонол, флаванонол, ізофлавон та флаван-3-ол). Одна зі сполук дійсно виявила певну активність у зв'язуванні ферменту, але зарано стверджувати, що цей ефект підтвердиться не лише in vitro, а й у живих організмах. За допомогою систематичного аналізу три флавоноїди пропонуються як основа для розробки функціонально вдосконалених інгібіторів протеази SARS-CoV.

 

Автор ілюстрації: Михайло Сидоренко

#протефлазид#фуфломіцини
facebook коментарі
Допоможіть нам залишатися з вами

Кожна ваша копійка допомагає нам продовжувати робити нашу справу

Дякуємо вам, що вирішили нам допомогти  добровільною пожертвою.

 

Зворотній зв’язок
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com