Вкотре залипнули на кілька діб у Far Cry, забули про всі дедлайни, граючи в Biomutant, або пропустили важливу зустріч, занурившись в Resident Evil Village? Спокійно, ви просто дуже дбайливі до свого психічного здоров'я. Попри поширену думку, що ігри це низькоінтелектуальне заняття для ледарів, все більше наукових публікацій демонструють, що регулярне геймерство не лише розвиває широкий спектр когнітивних навичок (таких як контроль уваги, просторові здібності та навички розв'язання проблем), але й може пом'якшувати перебіг ряду психічних захворювань.

Просторові здібності

Відеоігри — гарний спосіб розвитку просторових здібностей. Згадуючи останні, ми маємо на увазі навички, які відповідають за уявне оперування простором і розташуванням предметів. Наприклад, під час уявлення тривимірної фігури або орієнтації на карті. Їх цінність у сучасному світі продемонструвало лонгітюдне 25-річне дослідження, де здатність до просторової орієнтації була асоційована із досягненнями в науці, технологіях, інженерії та математиці — галузях, які неодноразово пов'язували з довгостроковим кар'єрним успіхом.

Цікаво, що особливо показовими є дослідженнях шутерів, які носять насильницький характер (наприклад, Halo 4, Grand Theft Auto IV). Докази були отримані шляхом проведення навчальних досліджень, в яких набирали «наївних» гравців (тих, хто ніколи не грав раніше) і випадковим чином розподіляли на 2 групи, після чого просили грати або в один із шутерів, або в відеогру іншого жанру протягом аналогічного періоду часу. У порівнянні з контрольною групою, гравці в «стрілялки» продемонстрували швидший і точніший розподіл уваги, а також кращі просторові здібності.

У недавньому метааналізі був отримано висновок про те, що поліпшення просторових здібностей, отримане під час гри в шутери, не є чимось на  межі статистичної помилки: його можна порівняти з ефектами формальних (шкільних і університетських) курсів. Поліпшення просторових здібностей за допомогою відеоігор не тільки досягається за відносно короткий період і зберігається протягом тривалого часу, але, що особливо важливо, успішно реалізується при виконанні інших завдань поза межами комп’ютерного світу. Подібні ефекти можна пояснити тим, що поведінкові зміни супроводжуються постійним фізичним і функціональним неврологічним ремоделюванням.

До цікавих "фізичних" знахідок можна віднести результати дослідження, проведеного вченими з Університету електронних наук і технологій Китаю. У ньому за допомогою МРТ сканера дослідники проаналізували мозок 27 професійних геймерів (переможців регіональних і національних чемпіонатів з League of Legends або DOTA2). Знімки гравців продемонстрували більш тісний зв'язок між певними ділянками кори острівцевої ділянки, а також більшу товщину кори, площу поверхні і об'єм сірої речовини. Кора острівцевої області пов'язана з вищими когнітивними функціями, які спостерігаються тільки у людей і людиноподібних мавп, такими як аналіз мови і співчуття. Також вона відповідальна за здатність зосереджувати увагу на завданнях і дрібну моторику, таку як рухи рук і очей.

Інші переваги відеоігор для когнітивних здібностей проявляються у більш точному розподілі уваги та кращому відфільтровуванні нерелевантної інформації гравцями, в порівнянні з особами, далекими від ігор. Для виявлення цих відмінностей вченими було використано фМРТ.

Саме шутери, а не, наприклад, головоломки або логічні ігри, як прийнято вважати, супроводжуються значним розвитком когнітивних функцій. Покращення є результатом «перебування» у візуально насичених тривимірних навігаційних просторах і значній мінливості вимог, які вимагають миттєвого прийняття рішень і пильної уваги до змін контексту.

Окрім згаданого раніше, відеоігри є відмінним засобом для розвитку навичок вирішення проблем.

Складність ігрових завдань часто починається елементарними діями та доходить до комплексних послідовностей, заснованих на запам'ятовуванні і аналітичних навичках. Мала кількість інструкцій щодо вирішення задач, присутня в геймплеї, надає гравцям можливість випробувати величезний спектр різноманітних рішень, ґрунтуючись не на завчасно розробленому плані, а на минулому досвіді та інтуїції.

Такий підхід призвів до появи покоління «цифрових аборигенів»: замість лінійного навчання (першим кроком якого є ознайомлення з готовим керівництвом) багато дітей і молоді вирішують проблеми методом проб і помилок, рекурсивно збираючи докази, які потім перевіряють експериментально, що має переваги для реального життя. В одному лонгітюдному дослідженні вчені помітили кореляцію між часом, проведеним за стратегічними іграми, та суб'єктивною оцінкою навички вирішення проблем, а також з об'єктивними даними академічної успішності.

Нарешті, відеоігри пов'язані з ще одним «когнітивним бонусом»: творчим потенціалом.

З'являються все нові докази того, що відеоігри будь-якого жанру позитивно впливають на розвиток творчих здібностей дітей. Серед них є дослідження з вибіркою понад 500 12-річних школярів. Використання дітьми інших форм технологій (комп'ютера або телефону) не корелювало з підвищенням творчих здібностей.

Не лише про мислення

Ігри можуть по праву вважатися одним з найбільш ефективних засобів для поліпшення емоційного стану. З їх допомогою люди не тільки можуть цілеспрямовано викликати позитивні емоції, а й розвивати навичку їх контролю.

Дослідження показують, що ігри-головоломки - додатки з мінімальним інтерфейсом, короткостроковими цілями і високою доступністю (наприклад, Angry Birds, Bejewled II) - можуть не тільки поліпшувати настрій, але і сприяти релаксації і знижувати інтенсивність тривоги.

В ході опитувань Gaetan et al. виявили, що люди, які регулярно грають у відеоігри, краще регулюють і диференціюють свої емоції, а також менш схильні до надмірної емоційної реактивності.

Що стосується дітей, Hinkley et al. провели лонгітюдне дослідження, результати якого показали, що відеоігри пов'язані з внутрішньоособистісними навичками, навичками управління стресом і емоційним інтелектом.

Внутрішньоособистісні навички - це персональні здібності та поведінка, які допомагають керувати емоціями, справлятися з проблемами і вивчати нову інформацію.

Під час гри можна відчути і якісно нові емоційні стани, один з яких - стан потоку. У психології переживання потоку неодноразово пов'язували з безліччю позитивних результатів, включаючи прихильність навчанню і успішність  у старшій школі, більш стійку самооцінку і низькі рівні неспокою.

Захист від депресій

Хлопчики, які регулярно грають у відеоігри у віці 11 років, рідше демонструють  симптоми депресії через три роки, - такі результати мало нове дослідження, проведене дослідниками з University College London. Вчені проаналізували дані 11 341 підлітків. Учасники відповіли на питання про час, проведений за комп’ютером загалом, у соціальних мережах та за грою у відеоігри, а також про наявність таких симптомів депресії, як поганий настрій, втрата інтересу до життя та погіршення концентрації уваги.

Дослідники виявили, що у хлопчиків, які більшу частину часу грали у відеоігри, через 3 роки було на 24% менше депресивних симптомів, ніж у хлопчиків, які грали у відеоігри менше одного разу на місяць (серед дівчат такий ефект не зустрічався).

І наостанок

Іноді гри дозволяють здійснювати революційні прориви. У тому числі - у медико-біологічних дослідженнях.

У 2008 році дослідники з Вашингтонського університету створили онлайн-гру під назвою Foldit (Cooper et al., 2010), в якій гравці мали можливість моделювати генетичний склад білків.

В кінці тритижневого змагання учасники, які набрали найбільшу кількість балів, отримали оцінки фаз. Останні дозволили дослідникам швидко визначити кристалічну структуру мавпячого вірусу, пов'язаного зі СНІДом, яка вислизала від вчених більше 10 років.