Прийнята постанова змінює склад бригад екстреної медичної допомоги та вводить поняття «бригади парамедиків», які працюватимуть паралельно з лікарськими та фельдшерськими бригадами екстреної медичної допомоги до 2025 року.

Парамедицина, також відома як "мобільна інтегрована медична допомога", - це сфера, яка швидко розвивається на стику системи екстреної медичної допомоги та громадського здоров'я. Мета розвитку парамедицини – зекономити час на транспортуванні пацієнтів, підвищити доступ хворих до первинної медичної допомоги та покращити кваліфікацію бригад невідкладної допомоги.

Усі фельдшери з медицини невідкладних станів і медичні сестри, які зараз працюють у бригадах екстреної медичної допомоги, мають пройти перенавчання і отримати кваліфікацію «парамедик». Парамедик – це фахівець, який надає широкий спектр рятувальних медичних послуг за сучасними стандартами на догоспітальному етапі й своєчасно транспортує постраждалого до лікарні.

Зміни стосуються також водіїв, які мають перенавчитися і отримати кваліфікацію «екстрений медичний технік». Екстрений медичний технік (ЕМТ) – це людина без медичної освіти, але зі спеціалізованою підготовкою, яка має допомагати лікарям і парамедикам у наданні професійної медичної допомоги пацієнту.

В чому ж різниця між парамедиком і екстреним медичним техніком?

Екстрені медичні техніки надають основну медичну допомогу пацієнтам на місцях, включаючи зупинку зовнішньої кровотечі, накладення шийних комірців та здійснення СЛР, тому можуть працювати на службі швидкої допомоги, у лікарні, а також у пожежній службі та поліції.

Вони повинні пройти 120-150 годин навчання для отримання сертифікату, що надає можливість працювати, і складають іспит Національного реєстру медиків швидкої медичної допомоги (NREMT). Деякі екстрені медичні техніки проходять додаткове навчання. Ці курси підвищення кваліфікації вимагають від 150 до 200 годин польових робіт, причому багато з них вимагають стажувань у пункті швидкої допомоги та в службі екстреної медицини.

Парамедики надають розширену медичну допомогу пацієнтам на місцях, включаючи введення ліків, проведення внутрішньовенних втручань, реанімацію пацієнтів та надання дихальної підтримки за допомогою інтубації та штучної вентиляції. Вони повинні пройти від 1200 до 1800 годин навчання, щоб стати сертифікованими парамедиками.

Парамедики складають когнітивний іспит NREMT та National Registry Paramedic.

Парамедицина сягає своїм корінням у міжнародні програми невідкладної медичної допомоги. Однією з її моделей є RESPIGHT, яка базується на австралійській моделі і охоплює багато галузей існуючих парамедичних програм вітчизняного та міжнародного співтовариства.

Парамедицина створена з метою:

• Зменшення кількості викликів швидкої медичної допомоги на нетермінові, нетранспортні послуги, які не підлягають відшкодуванню, щоб забезпечити наявність вільних бригад для виїзду на більш тяжкі виклики;
• Скорочення простою між дзвінками;
• Покращення доступу населення і задоволення потреб громади у первинній медичній допомозі, забезпечення її безперервності;
• Зменшення частоти повторної госпіталізації в лікарні, спостереження за перебігом хронічних захворювань та орієнтація на пацієнтів з високим ризиком;
• Економія фінансування системи охорони здоров’я і часу;
• Ефективне надання допомоги в умовах дефіциту медичних працівників (особливо актуально під час пандемії).

Як же проходить навчання парамедиків?

Парамедики функціонують як повноправні члени бригади швидкої медичної допомоги.

Будучи першими, хто реагує на виклик, парамедики навчаються зосереджуватись насамперед на веденні хворих із невідкладними станами. Щоб ефективно брати участь у роботі бригади та самостійно надавати допомогу, їм потрібна додаткова освіта та навчання, спрямоване на надання допомоги протягом тривалого періоду часу, наприклад, для ведення осіб із хронічними станами.

В Україні тривалість навчання парамедиків складає три роки. Під час першого року навчання майбутні парамедики будуть здобувати загальну освіту, яка відповідає освітньому рівню «бакалавр». Одночасно вони будуть опановувати вміння і навички для надання розширеної першої допомоги. На ІІ та ІІІ курсах вони здобуватимуть вищий рівень рятувальної медицини – розширену екстрену допомогу. Маючи освітній рівень «бакалавр», парамедики зможуть продовжити освіту в магістратурі».

Для працівників екстреної медичної служби така перекваліфікація триває чотири тижні і включає роботу з українськими спеціалістами з парамедицини, а також інструкторами із США, Польщі та Литви, теоретичну та практичну підготовку, відпрацювання необхідних навичок із надання невідкладної допомоги. По закінченню програми необхідно складати іспити.

Становлення парамедика за кордоном зазвичай займає 1-3 роки, залежно від кар'єрних цілей та освітнього шляху. Освітня програма для парамедиків зосереджена на підтриманні життєдіяльності в умовах реагування на невідкладну ситуацію, включаючи як серцево-легеневу реанімацію, накладання джгута та лікування ран, так і навички надання розширеної медичної допомоги (інтубація, внутрішньовенні ін'єкції, базові знання з кардіології, травматології тощо). Парамедики виконують більш складні процедури, ніж фельдшери швидкої медичної допомоги, і тому потребують розширеної програми освіти.

Парамедики, які бажають піднятись кар'єрними сходами, можуть брати участь у чотирирічній програмі бакалаврату. Випускники бакалаврату часто працевлаштовуються на посади адміністраторів охорони здоров’я, менеджерів з підготовки парамедиків або клінічних керівників. Деякі студенти використовують цей ступінь як плацдарм для просування в навчанні, вступаючи на програми асистентів лікарів або медичну школу.

У Канаді, наприклад, існує чотири рівні для практикуючих парамедиків:

• Первинна ланка (Primary Care Paramedic, PCP);
• Розширена медична допомога (ACP);
• Невідкладна допомога (CCP).

Як новий тип послуг у сфері охорони здоров’я, більшість програм по розвитку парамедицини фінансуються службою швидкої медичної допомоги або самою лікарнею за рахунок грантів та дедалі більше – за рахунок системи страхування. Так, у США кілька штатів забезпечують фінансування парамедичних бригад в рамках програми Medicaid.

З 2005 року Міжнародний круглий стіл з питань парамедицини (IRCP) щорічно проводить засідання в Австралії, Канаді, Великобританії та США.

Переваги парамедичної служби були висвітлені в опублікованих підсумках нещодавнього пілотного проекту в Каліфорнії. У період з 2015 по 2019 рік 7857 людей взяли участь у 20 проектах у 14 громадах по всій Каліфорнії. Оцінивши результати, експерти зробили висновок про важливість імплементації парамедичної служби в систему охорони здоров’я і проект було подовжено до 2020 року.

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду "Відродження".