Не секрет, що медичні працівники в Україні отримують низьку заробітну плату, якої не вистачає навіть на базові життєві потреби. Ведеться велика кількість дебатів щодо того, як саме має працювати фінансування сфери охорони здоров’я в нашій країні. Очевидно, що ситуація потребує змін, проте перш за все необхідно зрозуміти як відбувається формування оплати праці закордоном. Розпочнемо наш огляд із аналізу актуального стану речей в Німеччині та Італії.

Німеччина

Фінансування медичних установ в Німеччині є багатогранною системою, що зазнала багатьох змін протягом останніх років. Пацієнти можуть обрати медичне страхування серед численних так званих “Krankenkassen“, яке є обов’язковим для всіх осіб, що постійно проживають на території країни. Існує державне страхування - gesetzliche Krankenversicherung (GKV) та приватне - privaten Krankenversicherung (PKV). У першому випадку розмір платежів залежить від доходу, у останньому – від віку, стану здоров’я та переліку послуг, що покриваються. Страхові компанії отримують фінансування напряму від внесків пацієнтів, проте система державного страхування отримує також кошти у вигляді щорічного федерального гранту.

В свою чергу, кожен госпіталь веде переговори із цими страховими компаніями та формує річний бюджет. Основою цього процесу є використання діагностичних груп (Diagnosebezogene Fallgruppen (DRG)) - медичний заклад отримує кошти залежно від діагнозу, складності та проведених процедур. Об’єм цих виплат базується на середній вартості госпіталізації та ведення певного випадку. Дещо іншою є система оплати психіатричної допомоги, яка розраховується, базуючись на тривалості перебування пацієнта в лікарні (Pauschalierende Entgeltsystem Psychiatrie und Psychosomatik (PEPP)). Іншу важливу частину фінансування державні медичні установи отримують безпосередньо від федеральних земель, зазвичай обсяг таких виплат залежить від кількості ліжок в госпіталі. Частину коштів комунальний заклад може отримати в індивідуальному порядку при поданні відповідного запиту або у вигляді кредитних коштів.

Обсяг заробітної плати лікаря формується, базуючись на різних колективних договорах - Tarifvertrag für den öffentlichen Dienst (TVöD). Оплата здійснюється згідно тарифних таблиць, що існують для комунальних лікарень, університетських госпіталів та приватних установ, які оновлюються щороку та залежить виключно від займаної позиції та досвіду.

Тарифна сітка заробітних плат для комунальних лікарень у 2020 році, євро (брутто)

Тарифна сітка заробітних плат для університетських лікарень у 2020 році, євро (брутто)

Приватні заклади також мають власні тарифні сітки, які зазвичай перевищують показники державних госпіталів на 5-10%, при цьому ординатори з достатнім досвідом можуть вести переговори щодо своєї зарплатні . Єдиною ж фігурою в комунальних закладах, чия заробітна плата не регульована цими договорами, є головний лікар.

Система оподаткування у Німеччині є складною та передбачає 6 класів. Розмір зборів залежить від багатьох факторів, таких як заробітна плата, сімейний стан, кількість дітей, приналежність до однієї з релігій тощо. Так, для прикладу, неодружений резидент першого року отримує близько 2700 євро після оподаткування. В той же час спеціаліст комунальної лікарні з 10-річним досвідом, 2 дітьми, в шлюбі та партнер якого має меншу заробітну плату отримає близько 4800 євро після відрахувань. Звісно, ці цифри є орієнтовними і на дохід впливають також інші фактори – страхові виплати та понаднормова робота, що може оплачуватись додатково. Згідно звіту OECD середня річна заробітна плата в країні серед всього населення в 2019 році до оподаткування склала 45400 євро.

Італія

В Італії існує національна санітарна служба (Servizio sanitario nazionale (SSN), яка забезпечує доступ до медичних послуг. Завдяки цьому усі громадяни та іноземці, що постійно проживають на території країни мають безкоштовний доступ до медичної допомоги. SSN отримує кошти із різних джерел, основу яких складає пряме державне та регіональне фінансування.

Доступні кошти регіони розподіляють серед локальних санітарних агенцій (azienda sanitaria locale), базуючись на кількості населення, демографічних та епідеміологічних характеристиках. Санітарні агенції фінансують медичні заклади (це можуть бути як державні установи, так і приватні, що підписали відповідну угоду) згідно діагностичних груп DRG – за аналогією німецьких госпіталів.

Фінансування заробітної плати для молодих лікарів, що здобувають спеціалізацію, забезпечується безпосередньо державою. Кількість таких місць є обмеженою. Обсяг виплат становить 22700 євро в рік фіксованої частки, однакової для всіх спеціальностей, та частини, що може варіюватись згідно рішення, яке приймають щороку, при цьому її обсяг не перевищує 15% від основної квоти. В результаті, після сплати усіх зборів резидент отримує між 1650 та 1750 євро щомісяця.

Згідно даних Національного Інституту Статистики Італії (ISTAT) середня заробітна плата лікарів державних лікарень становить 83 тис. євро в рік, що після оподаткування становить близько 3800 євро в місяць (13 виплат в рік). Остання складається з фіксованої частини (близько 44 тис. євро) та інших компонентів (за займану позицію, досвід роботи тощо). Варто також відмітити, що важливою складовою доходу лікаря є приватні візити, які в Італії спеціаліст може проводити на базі госпіталю в якому працює – ця квота може становити суттєву частину оплати праці. Згідно звіту OECD середня річна заробітна плата в країні серед всього населення в 2019 році до оподаткування склала 33200 євро.

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду Відродження