Усі ви чули про чотирьох вершників апокаліпсису. Сьогодні ми поговоримо про мор.

Хвороби переслідують людство з самого початку існування. Вони є нашим смертельним недоліком. Однак лише після сільськогосподарської революції близько 10 тисяч років тому їх масштаби різко зросли.

Широка торгівля створила нові можливості для взаємодії людей і тварин, що пришвидшило розповсюдження хвороб та призвело до епідемій. Малярія, туберкульоз, проказа, грип, віспа тощо вперше з’явилися у ці роки. 

Чим цивілізованішими ставали люди – із більшими містами, екзотичнішими торговими шляхами та посиленням контактів з різними групами людей, тварин та екосистем, – тим швидше росла ймовірність виникнення пандемії.

Ось деякі із задокументованих епідемій:

• Антонінова чума – 165-180 рр, вважається, що це була віспа або кір, 5 мільйонів померлих;
• Японська епідемія віспи – 735-737 рр, variola major virus, 1 мільйон;
• Юстиніанова чума – 541-542 рр, Yersinia pestis, 30-66 мільйонів померлих;
• Чорна смерть – 1347-1351 рр, Yersinia pestis, 200 мільйонів померлих;
• Спалах віспи у Новому Світі – 1520-досі, Variola major virus, 56 мільйонів померлих;
• Велика чума у Лондоні – 1665р, Yersinia pestis, 100 тис. померлих;
• Італійська чума – 1629-1631 рр, Yersinia pestis, 1 мільйон;
• 6 пандемій холери – 1817-1923 рр, V. Cholerae, 1 мільйон;
• Третя Чума – 1885р, 12 мільйонів, Китай та Індія;
• Жовта лихоманка – 1800-ті роки, 100-150 тис., США;
• Російський грип – 1889-1890 рр, імовірно H2N2, 1 мільйон;
• Іспанський грип – H1N1, 1918-1919 рр, 40-50 мільйонів;
• Азійський грип – H2N2, 1957-1958 рр, 1 мільйон;
• Гонконгський грип – H3N2, 1968-1970, 1 мільйон;
• ВІЛ/СНІД – 1981-досі, 25-35 мільйонів;
• Свинний грип – H1N1, 2009-2010, 200 тис;
• SARS – 2002-2003, коронавірус, 700;
• Ебола – 2014-2016, 11 тис;
• MERS – 2015-досі, коронавірус, 850
• COVID-19 – 848 тис (Johns Hopkins University estimate as of 10:28am PT, Aug 31, 2020).
   

Багато перелічених вище цифр загиблих є найкращими оцінками на основі наявних досліджень. Деякі з них, такі як чума Юстиніана та свинячий грип, підлягають дискусіям на основі нових доказів.

Незважаючи на те, що хвороби та пандемії зберігаються протягом історії, з часом спостерігається одна послідовна тенденція – поступове зниження рівня смертності. Поліпшення системи охорони здоров’я та розуміння факторів, що стимулюють розвиток пандемій, були потужними інструментами для пом’якшення їх впливу.

У багатьох стародавніх суспільствах вірили, що причиною хвороб є гнів духів чи богів, і таке сприйняття мало катастрофічні наслідки. У випадку з Юстиніановою чумою візантійський історик Прокопій Кесарійський простежив походження чуми до Китаю та північного сходу Індії, через сухопутні та морські торгові шляхи до Єгипту, де вона потрапила до Візантійської імперії через середземноморські порти. На чуму хворів навіть сам імператор Юстиніан І. Незважаючи на своє явне знання про роль, яку географія та торгівля відіграли в цьому поширенні, Прокопій поклав вину за спалах на імператора Юстиніана, оголосивши його або дияволом, або посилаючись на Божу кару за його гріхи (імперія на той час була православною). Деякі історики виявили, що ця подія могла перешкодити зусиллям імператора Юстиніана щодо возз'єднання західних та східних залишків Римської імперії та ознаменувала початок Темних століть, адже знищувала лише у Константинополі (нині Стамбул) до 5000 людей за добу, загалом убивши дві третіх населення столиці. 

Прокопій Кесарійський: «Від чуми не було людині порятунку, де б вона не жила – ні на острові, ні в печері, ні на вершині гори ... Багато будинків спорожніло, і траплялося, що багато померлих, через брак родичів або слуг, лежали по кілька днів неспаленими. В цей час мало кого можна було застати за роботою. Більшість людей, яких можна було зустріти на вулиці, були тими, хто відносив трупи. Вся торгівля завмерла, всі ремісники кинули своє ремесло…»

Практика карантину розпочалася в 14 столітті, коли венеціанці намагались захистити прибережні міста від епідемій чуми. Обережні портові органи влади вимагали, щоб кораблі, що прибували до Венеції із заражених портів, сиділи на якорі протягом 40 днів до висадки – походження слова карантин від італійського “quaranta giorni”, або 40 днів.

Одним з перших випадків використання географії та статистичного аналізу було те, що сталося в середині 19 століття в Лондоні під час спалаху холери. У 1854 р. лікар Джон Сноу дійшов висновку, що холера поширюється через забруднену воду. Він вирішив відображати дані смертності в околицях безпосередньо на карті. Цей метод виявив скупчення випадків навколо конкретного насоса, з якого люди черпали воду.

Вчені використовують основний показник для відстеження інфекційності захворювання, який називається числом розмноження, також відомим як R0 або “R naught”. Ця цифра говорить нам про те, скільки сприйнятливих людей в середньому заразить кожна хвора людина.

Кір очолює список, будучи найбільш заразним з діапазоном R0 12-18. Це означає, що одна людина може заразити в середньому від 12 до 18 людей у невакцинованій популяції.

Хоча кір може бути найбільш вірулентним, зусилля щодо вакцинації можуть стримувати його поширення. Чим у більшої кількості людей є імунітет до хвороби, тим менша ймовірність її розповсюдження, що робить щеплення критично важливими для запобігання відродженню відомих захворювань.

Важко розрахувати та спрогнозувати справжній вплив COVID-19, оскільки спалах захворювання все ще триває, і дослідники все ще вивчають цю нову форму коронавірусу.

Ми приходимо до того, з чого почали. Починаючи як невеликі племена мисливців-збирачів і закінчуючи мегаполісами, взаємодія між людьми створює нові можливості для розповсюдження хвороб. Урбанізація в країнах, що розвиваються залучає все більше сільських жителів до щільніших контактів, тоді як збільшення населення робить більший тиск на довкілля. У той самий час пасажирські повітряні перевезення майже подвоїлися за останнє десятиліття. Ці тенденції мають глибокий вплив на поширення інфекційних захворювань.

Оскільки організації та уряди у всьому світі просять громадян проводити соціальну дистанцію для зменшення рівня зараження, цифровий світ дозволяє людям підтримувати зв’язки та торгівлю, як ніколи раніше.

Пандемія COVID-19 знаходиться на початковій стадії, і, очевидно, неможливо передбачити її майбутній вплив.