Що спільного у чоловіка, який знаходиться у відділенні після відкритого кардіо-торакального втручання, жінки після кесарського розтину та хлопця, що отримав опіки 15% поверхні тіла?

Наявність рани. Природній захисний бар’єр – шкіра – пошкоджений, і шлях всередину нашого організму для різноманітних бактерій відкритий. Ласкаво просимо, заходьте.

Звичайно, застосування системних антибіотиків для боротьби з бактеріальною інфекцією регулярно доводить свою ефективність. А як щодо місцевого, топічного застосування антибіотиків?

Дати відповідь на це питання намагається Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health у своєму огляді, що на початку включав 523 дослідження, після ретельного аналізу яких було відібрано 9.

У результаті маємо 4 систематичні огляди (загалом 29 досліджень), одне рандомізоване та одне нерандомізоване клінічне випробування, а також 3 клінічні настанови: одна – із запобігання інфікування хірургічної рани, друга — для пацієнтів із хронічною хворобою нирок, що потребують постійного гемодіалізу, третя — щодо лікування опікових ран.

1. Два систематичні огляди показали, що мупіроцин значно знижує ризик інфікування місця виходу катетера у пацієнтів на перитонеальному діалізі у порівнянні з плацебо, стандартним лікуванням або повною відсутністю лікування. Також було відмічено, що 3-денне застосування мупіроцину більш ефективне, ніж його застосування лише протягом одного дня. Одне нерандомізоване дослідження також показало, що муропіцин значно знижує ризик розвитку інфекції в місці виходу катетера у пацієнтів, що перебувають на перитонеальному діалізі, у порівнянні із відсутністю застосування антибіотика.
2. В іншому дослідженні порівнювали застосування фузидату натрію з відсутністю лікування антибіотиком. У цьому випадку статистично значущої різниці не було виявлено.
3. Для ран після хірургічних втручань два систематичні огляди показали, що немає статистично значущої різниці у інфікуванні хірургічної рани у пацієнтів, що отримували мупіроцин, плацебо або не отримували лікування взагалі. Однак, огляд від Cochrane показує, що така різниця є при застосуванні бацитрацину у порівнянні із відсутністю застосування антибіотика.
4. Стосовно жінок, яким була проведена операція кесарського розтину, рандомізоване клінічне випробування було спрямоване на порівняння розвитку інфікування хірургічної рани з попередньою ерадикацією назальної флори (головним чином, S. aureus) мупіроцином та без ерадикації. Аналіз показав, що статистично значущої різниці в інфікуванні хірургічної рани у трьох групах жінок немає: у носіїв S. aureus без попередньої ерадикації, у носіїв з попередньою ерадикацією та у жінок, які не є носіями S. aureus взагалі.

Декілька слів з приводу клінічних настанов

Настанова WHO із попередження інфікування хірургічної рани рекомендує застосування назальних аплікацій 2% мазі мупіроцину в комбінації з милом, до складу якого входить хлоргексидин (або лише з використанням мазі мупіроцину), у периоперативному періоді всім пацієнтам із підтвердженим назальним носійством S. aureus, яким планується кардіо-торакальне або ортопедичне втручання. Для інших типів хірургічних втручань такі рекомендації умовні, ситуативні.

Canadian Society of Nephrology рекомендує використання крему з мупіроцином для запобігання інфікування артеріовенозної фістули у дорослих пацієнтів із термінальною стадією хронічної хвороби нирок, які проходять гемодіаліз в домашніх умовах.

Судячи із даних Joanna Briggs Institute, в комбустіологічній практиці для запобігання інфікування опікових ран широко використовується сульфадіазин срібла. Однак, в настанові вказується, що використання сульфадіазину може навіть збільшувати (!) ризик інфікування рани та, відповідно, подовжувати час перебування пацієнта у стаціонарі. Далі вказується, що згідно результатів систематичного огляду, мед має кращі антибактеріальні властивості, ніж сульфадіазин срібла, а тому він більш ефективний та прийнятний для використання.

У той же час, Cochrane зазначає, що хоча мед і зменшує тривалість повного лікування опіків в середньому на 5,12 днів (в порівнянні з сульфадіазином срібла) і є значно дешевшим, ці дані мають низький або дуже низький рівень доказовості, що не дає змогу дослідникам зробити остаточний висновок щодо доцільності використання меду замість сульфадіазину.

Переклад та адаптація: Владислав Федорченко