В результаті того, що діти тримають електронні пристрої набагато ближче до обличчя, ніж дорослі, у них вищий ризик виникнення короткозорості (міопії) внаслідок хронічного гіперметропічного дефокусу.
Показники міопії зростають у всьому світі і особливо високі у Східній Азії. Є дані, що у 2012 році розповсюдженість міопії складала 96% серед 5083 студентів університету в Шанхаї, для яких середній сферичний еквівалент становив –4,10 діоптрій, про що повідомив Renfeng Xu, MD, PhD з медичного центру Університету Небраски в Омасі.
Є дві основні гіпотези, що пояснюють збільшення поширеності міопії. По-перше, робота на близькій відстані може спричинити хронічний гіперметропічний дефокус, пов’язаний із акомодаційним відставанням. По-друге, час, проведений у приміщенні з недостатнім освітленням може мати негативний вплив на розвиток сітківки у дітей.
Renfeng Xu повідомив, що у школах Китаю вже врахували ці фактори і намагаються боротися з ними. Вони перебудували шкільні аудиторії таким чином, щоб туди надходило більше денного світла, а також встановили металеві бруски на партах, які перешкоджають дітям нахилятися надто близько до своєї роботи.
Поки не зовсім зрозуміло, чи допоможе якийсь із цих підходів. Обсерваційні дослідження підтвердили обидві гіпотези. Однак, ми точно не знаємо, який із цих факторів є домінуючим. Інша проблема полягає в тому, що попередні дослідження базувалися на анкетуванні та інтерв'ю з батьками, які не завжди точно знають, що роблять їхні діти.
Для свого дослідження, що фінансувалося Національним інститутом охорони здоров’я та ARVO, вчені використовували програму VisionApp для збору об’єктивних даних. Додаток використовує датчик телефону для вимірювання рівня освітленості та передню камеру для оцінки відстані до обличчя користувача.
Для оцінки поведінки дітей науковці дали смартфони із встановленим додатком 20 дітям віком від 6 до 12 років. У десяти учасників дослідження була міопія, а ще 10 мали нормальний зір. Діти переглянули фільм на платформі YouTube Kids із включеним освітленням у 226 люкс та фільм із вимкненим освітленням у 0,1 люкс. Вони читали 2 тексти: текстовий шрифт першого становив 8, другого — 16. Також вони грали у відеоігри Minecraft.
Дослідники ретельно перевіряли роботу даного додатку, тому отримані дані були дійсно достовірними. Середня відстань від обличчя користувача до екрану під час перегляду всіх завдань становила 24 см. Відстань зменшилася до 21 см, коли діти читали дрібний текст, і збільшилася до 27 см, коли вони дивилися фільм у темряві або грали у відеоігри. За 5-хвилинний період середнє стандартне відхилення відстані перегляду становило 4,8 см. Для дорослих відстань до екрану в середньому повинна становити від 40 до 50 см.
Мінус цього додатку VisionApp полягає в тому, що він вимірює екранну відстань лише тоді, коли діти користуються телефоном. Тоді, коли діти використовують інші електронні пристрої або виконують письмове завдання чи читають, він неефективний.
Для вирішення цих проблем вже розробляються інші пристрої. Як-от вчені винайшли окуляри з лазером та датчиком для обчислення відстані від окулярів до об'єкта шляхом вимірювання часу між випромінюванням сигналу та поверненням сигналу до датчика від побаченого. Але цей пристрій також має деякі недоліки, адже не всі діти захочуть носити окуляри весь час: для точності експерименту їх потрібно буде носити постійно.
Тим не менше, дослідження, проведені з додатком VisionApp на сьогодні таки підтверджують висновок про те, що діти тримають свої гаджети ближче до обличчя, ніж дорослі.
У нас є дані про те, що чергування близької роботи та роботи на відстані може зменшити ризик виникненя міопії, однак ці дані були отримані з експерименту на тваринах. Наступні дослідження повинні бути більш обширними та включати різну вибірку людей. Потрібно порівнювати дітей різних рас, дітей з нормальним зором і міопією. Науковці переконують, що лише тривалі дослідження покажуть поведінку дитини при перегляді.
Вчені стурбовані таким збільшенням показників міопії серед дітей і стверджують, що вони поки не мають достатньо даних, щоб давати рекомендації, але тим не менше, радять дітям проводити якомога більше часу, граючи на вулиці.
Громадська організація INgenius – україномовна медична платформа, що пропагує доказову медицину серед спільноти лікарів в Україні з 2016 року. Наша команда створила відкриту базу з перекладених протоколів лікування, аналітичних статей про достовірні методи лікування та розбори фуфломіцинів. Також ми організовуємо на високому рівні події для медиків.
Якщо Ви хочете ще більше доказового україномовного контенту, цікавіших експериментів та практичних заходів, підтримайте нас за допомогою донатів!
Зібрані кошти будуть витрачені на:
- технічне забезпечення сайту;
- щомісячний платіж за платформи такі як ZOOM, telegram і т.д.;
- оплату дизайнера;
- безкоштовні заходи;
- рекламу.
Кожний Ваш внесок - це вклад у майбутнє не тільки наше як платформи, але й також у прогресивний розвиток доказової медицини в України.
Revolution in you!
Кожний Ваш внесок - це вклад у майбутнє не тільки наше як платформи, але й також у прогресивний розвиток доказової медицини в України.
Revolution in you!
info@ingeniusua.org