Як так звана спадкоємиця СРСР, Росія отримала у своє розпорядження ядерний потенціал, накопичений за період перегонів озброєнь та холодної війни. І в найкращих традиціях СРСР вона продовжує погрожувати та маніпулювати використанням цієї зброї.

Одна лиш згадка в промовах слів ядерний чи атомний здатна посіяти паніку серед тисяч людей, бо в більшості при цих словах повстає дві картини – поле попелу Хіросіми та зона відчуження Чорнобиля.

Навряд чи в когось з нас вийде «перестати хвилюватись та полюбити атомну бомбу», але знаючи алгоритм дій при радіаційній небезпеці, нас буде важче залякати подібними вкидами в інформаційному полі.

У першій частині статті ми розглянемо те, як працює ядерна зброї, а у другій - принципи захисту.

Що таке ядерна зброя та якою вона буває? 

Ядерна зброя ґрунтується на використанні енергії, яка миттєво вивільняється при проходженні ланцюгових реакцій розщеплення радіоактивних речовин, в більшості випадків урану-235 і плутонію-239.
Потужність ядерних вибухів, що виникають в наслідок цих реакцій, вимірюється в тротиловому еквівалентіх - кількості кілотон (кт) або мегатон (Мт) звичайного вибухового тротилу, який знадобиться для створення такого ж ефекту вибуху.

Так, ядерні бомби скинуті на японські міста Нагасакі та Хіросіму, становили відповідно 21 кт ("Товстяк") кт 15 кт ("Малюк").

За потужю ядерні вибухи поділяються на:

• Надмалі — до 1 кт (нейтронні).
• Малі — до 10 кт (атомні).
• Середні — до 100 кт (атомні або водневі).
• Великі — до 1 Мт (водневі).
• Надвеликі — більше 1 Мт (водневі, комбіновані — трифазні).

Залежно від типу ядерних реакцій, за рахунок яких виділяється енергія вибуху, розрізняють чотири типи ядерних боєприпасів: 

• Атомні (однофазні)  — вибух одержується в результаті розщеплення односкладної серцевини ядерного пального (уран-235 і плутоній-239).
• Термоядерні (водневі або ж двохфазні) боєприпаси - ланцюгова реакція проходить у два етапи. Перший етап – відповідає вибуху однофазної атомної бомби, але його мета не стільки в утворенні руйнівного вибуху, як у створенні необхідних умов (високої температури та тиску) для проходженням реакції синтезу між дейтерієм і тритієм.
• Нейтронні боєприпаси мають малопотужний ядерний детонатор. Ударна хвиля і світлове випромінювання будуть мінімальними при значному нейтронному потоці - на відстані до 1.5 км людина отримує абсолютну летальну дозу.
• Комбіновані (трифазні) боєприпаси мають будову, схожу на водневі, але в них є ще третя оболонка, яка містить уран-238. Це найпотужніші ядерні боєприпаси, які мають великий радіус радіоактивного забруднення.

Ядерний вибух вивільняє величезну кількість енергії, яка розсіюється у вигляді:

• Електромагнітного імпульсу.
• 50% ударної хвилі.
• 35% теплового та світлового випромінювання.
• 15% іонізуючого випромінювання:
• 5% початкова (проникаюча) радіація (перші хвилини);
• 10% відкладене радіоактивне забруднення (від хвилин до років).

Вогняна куля

35% енергії вибуху перетворюється на теплове та світлове випромінювання. Первинно утворюється вогняна куля, що знаходиться в епіцентрі вибуху. Вона утворюється газами, розігрітими до температури близької до 6 тисяч градусів за Цельсієм. Все всередині зони вогняної кулі випаровується, включаючи ґрунт та тверді матеріали. Під дією розігрітих газів та зміни тиску в епіцентрі, величезна маса випаруваного та диспергованого ґрунту разом зі зруйнованими частинками підіймається вгору. Це створює ядерний гриб. Зі збільшенням потужності вибуху, збільшується термін існування вогняної кулі, радіус її ураження та висота підйому хмари. 

Нажаль в зоні дії вогняної кулі ймовірність вціліти під час вибуху існує лише за умови перебування в укритті. У зоні комбінованих уражень, де дія вогняної кулі та інший факторів вже не буде смертельною, енергія теплового випромінювання може викликати опіки, через пряме ураження шкіри або через займання одягу. А також непряма дія через виникнення пожеж у навколишньому середовищі - опіки полум'ям.

Світлове випромінювання

Джерелом світлового випромінювання є вогняна куля. За спектром воно нагадує сонячне, до складу якого входять ультрафіолетове, інфрачервоне та видиме. Інфрачервоне та видиме випромінювання, викликають у людей ураження очей та поверхневі опіки шкіри. В навколишньому середовищі виникають пожежі.

При спостереженні за вогняною кулею виникають:

• Спалахова сліпота - тимчасове осліплення, викликане впливом на сітківку ока. Протягом денного часу спалахова сліпота триває не більше 2 хвилин. Вночі, коли зіниця розширена, блискавична сліпота триватиме довше. Часткове повернення зору можна очікувати протягом 3-10 хвилин.
• Опік дна ока (сітківки ока) - пошкодження внаслідок утворення рубців. Розташування рубця буде визначати ступінь порушення зору — центральне рубцювання призводить до інвалідності.
• Опіки рогівки та повік

Вибухова хвиля

На вибух припадає 50 % усієї енергії вибуху. В епіцентрі утворюється високий надлишковий тиск, під його дією зміщується повітря, що утворює вибухову хвилю. Залежно від величини надлишкового тиску , ураження ударною хвилею умовно поділяється на чотири зони: повного, сильного, середнього та незначного руйнувань. 

Людські травми поділяються залежно від того де саме діє ударна хвиля: на відкритому просторі, в будівлях або в результаті обвалення споруд. 

Читайте також: Вибухові травми

Первинна вибухова травма — є прямим наслідком баротравми (надлишкового та низького тиску), яка впливає на наповнені повітрям органи:

• розрив барабанної перетинки;
• пошкодження легень;
• розрив порожнистих нутрощів.

Вторинна вибухова травма — наслідок руху уламків разом ударною хвилею:

• проникаюча травма;
• осколкові травми.

Третинна вибухова травма — наслідок руйнування будівель та відкидання людей вибуховим вітром:

• проникаюча або тупа травма;
• переломи та травматичні ампутації;
• відкриті або закриті травми головного мозку.

Зворотній потік поривчастого вітру виникає, коли зовнішня енергія розсіюється, вітер повертається в бік вибуху і виникає недостатній тиск. Ефект тиску, що виникає в результаті, пошкоджує органи, особливо на межі розділу повітря та рідини, а вітер розносить осколки та людей, викликаючи проникаючі або тупі травми.

Початкове іонізуюче випромінювання

З 15% енергії, що йде на іонізуюче випромінювання, лише 5% вивільнюється в початкове іонізуюче випромінювання. Іонізуюче випромінювання існує протягом короткого проміжку часу - до кількох хвилин. Воно діє в радіусі до 3 км, залежно від потужності вибуху. При дії типової ядерної зброї лише невеликий відсоток смертей спричинюється первинною іонізуючою радіацією. Люди, які отримують смертельну дозу радіації, одночасно піддаються смертельному ураженню від вибухової хвилі та теплового імпульсу.

При використанні нейтронної бомби ударна хвиля і світлове випромінювання будуть мінімальними при високому рівні випромінювання. На відстані до 1,5 км людина отримує абсолютно смертельну дозу, на більшій же відстані - локальні опромінення, опромінення всього тіла або гостру променеву хворобу

Що становить загрозу в перший момент вибуху?

Особливостями дії ядерної зброї є одномоментність дії усіх уражуючих факторів. Дальність дії залежить від потужності ядерного вибуху. При збільшенні потужності, зони дій ударної хвилі та світлового випромінювання збільшуються суттєвіше, ніж зона ураження проникаючою радіацією. 

Зона помірних руйнувань
Основні руйнування виникають внаслідок ударної хвилі.На відстані до 16 км можуть бути вибиті вікна. Травми, пов’язані з осколками скла, виникають на відстані до 4,8 км при ядерному вибуху 10 кт. Уражуюча дія світлового випромінювання поширюється на 20 км.

Зона середньо-важких руйнуваннь 
У цій зоні людські травми настають внаслідок дії вибухової хвилі та світлового випромінення.

Пошкодження будівель стають значними на відстані 1,6 км від епіцентру при ядерному вибусі 10 кт. Міцніші будівлі (залізобетонні) витримують вибух, легші - офісні та багатоквартирні житлові будинки - можуть бути частково або повністю зруйновані, дерев’яні каркасні будинки - повністю руйнуються.

Виникають структурні пошкодження, часткове руйнування інженерних споруд, розірвані паливні баки транспортних засобів та розриви газопроводів стають джерелом пожеж. Видимість у більшій частині цієї зони може бути обмежена протягом години або більше після вибуху через пил від ударної хвилі, обвалення будівель та диму пожеж.

Зона тотальних руйнуваннь — при детонації 10 кт має радіус приблизно 0,8 км. Це зона смертельних уражень вогняної кулі та ударної хвилі. Шанс вижити в зоні тяжких пошкоджень матимуть люди, які на момент вибуху перебували в захищених стабільних спорудах ,наприклад, у підземних сховищах або метрополітені.
Так наприклад під час вибуху в Хросімі, японець Ейзо Номура перебував у підвалі будівлі на відстані 170 метрів від епіцентру вибуху, післяцього він дожив до 84 років.

Що робити при загрозі атомного вибуху?

Якщо про загрозу радіаційного ураження було попередньо сповіщено, то необхідно негайно направитись в укриття. Кращими укриттям може слугувати:

• сховище — захищає вiд усіх видів сучасної зброї у воснний час так i від наслідків багатьох стихійних лих, аварій і катастроф в мирний час;
• протирадіаційне укриття — має меншi захисні властивості, ніж сховища, але широко використовуються для укриття людей від наслідків надзвичайних ситуацій;
• метрополітен  — найнадійніше місце захисту людей.

Інтерактивні карти розміщення захисних споруд цивільного захисту в населених пунктах доступні на офіційних сайтах головних управлінь ДСНС та місцевих органів виконавчої влади.

Що робити, якщо опинився на вулиці під час вибуху?

Незалежно від того, де саме вибух застав людину:  на вулиці, в квартирі, офісі чи іншому громадському місці, необхідно:

1. Помітивши спалах в небі (або його відбиття від поверхонь), негайно припинити зоровий контакт —захист від опіку рогівки та спалахової сліпоти та опіку очей.
2. Лягти на землю, бажано знайти в секундній доступності заглиблення або якийсь виступ — захист від ударної хвилі та уламків.
3. Сховати всі відкриті частини тіла: лягти обличчям донизу, натягнути капюшон, прикритися іншим одягом, підкласти руки під себе — захист від опіків та травмувань.
4. По можливості прикрити вуха руками або використати навушники — захист від баротравми.
5. Прикрити рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайти через них поки не потрапите в укриття – захист від внутрішнього опромінення.

Що робити після вибуху?

Під час вибуху атомної бомби виділяються продукти ядерного вибуху (ПЯВ) та радіонукліди, індуковані нейтронами в зоні вибуху. Вони конденсуються на механічних частинках ядерного гриба — формується радіоактивна хмара.

Слідом за рухом хмари відбувається випадіння радіоактивних опадів на поверхню землі та будівель, це створюють радіоактивне забруднення місцевості — fallout.

Чим потужніший вибух тим вище радіоактивна хмара підійметься і тим довше вона буде утримуватися в повітрі. Напрямок її руху в повітрі та дальність рознесення залежить від метеорологічних умов – в основному напрямку вітру, та ландшафту. Якщо зобразити на карті то це буде сектор в напрямку вітру з центральним кутом 40о.

Більша частина радіоактивних опадів випадає протягом 10–20 годин після вибуху, що зумовлює найвищі високі рівні радіоактивного забруднення місцевості. Першими осідають на землю найважчі частинки, починають випадати протягом перших 10-20 хвилин

Ці радіоактивні опади, складають основну частину радіоактивного забруднення та навантаження від атомного вибуху — 5% первинна радіація і 10% відкладене радіоактивне забруднення.

Вплив радіації на здоров’я залежить від: кількості та тривалості випромінювання, поглиненої організмом дози. Людина піддається радіаційному опроміненню через:

Зовнішнє опромінення:

• іонізуюче  гамма-випромінювання опромінення від радіоактивної хмари та забрудненої місцевісті;
• контактне бета- та гама-випромінювання — при осіданні радіоактивним пилу на відкритих ділянок тіла та одягу.

Внутрішнє опромінення — при вдиханні ПЯВ, та вживанні забруднених ПЯВ продуктів харчування і питної води.

Основною рекомендацією CDC (центр з контролю та профілактики захворювань у США) у випадку радіаційної небезпеки – «sheltering in place» — негайне укриття на місці. 

Алгоритм дій складається з трьох частин: get inside – потрапте укриття, stat inside – залишайтесь в укритті, stay turned – слідкуйте за новинами.

Get inside

Якщо ви перебуваєте на вулиці чи транспортному засобі вже після вибуху, необхідно негайно знайти укриття у вигляді одного з вище перерахованих або бетонного багатоповерхового будинку чи підвалу. Корпус автомобіля є недостатнім захистом від радіоактивних речовин.

При виборі необхідно керуватися правилом, що сховище має бути в хвилинній доступності. Не відмовляйте тим хто просить про укриття, це може врятувати їм життя. Якщо можете, візьміть з собою домашніх тварин.      

Радіоактивний опади осідаючи покривають об’єкти внизу: людей, будівлі, автомобілі та дороги. Далі вони можуть поширюватися так само, як пил або бруд, на іншу людину або об’єкт та забруднювати їх. Деконтамінація – це група заходів направлених на очищення поверхні тіла та інших предметів від радіаційних чинників. ЇЇ необхідно виконувати незалежно від того, яке приміщення ви використовуєте як укриттям.

Зніміть верхній шар одягу

Зняття одягу може усунути до 90% радіоактивного забруднення. Це зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом радіації. Під час суворої погоди, наприклад, сильного холоду, зніміть принаймні верхній шар одягу перед тим, як увійти в будинок, щоб уникнути потрапляння радіоактивних матеріалів у своє укриття. Залиште одяг і взуття на вулиці.

Будьте дуже обережні, знімаючи одяг, щоб запобігти розпилу радіоактивного пилу. Покладіть одяг у поліетиленовий пакет або інший герметичний контейнер і поставте пакет у недоступному місці, подалі від інших людей і домашніх тварин.

Очистіть своє тіло від радіоактивного пилу.

Якщо в вас немає можливості прийняти душ

Обмийте всі відкриті частини тіла, особливу увагу приділіть рукам і обличчю. Обережно протріть повіки, вії та вуха. Використовуйте мило і велику кількість води. 
Якщо у вас немає доступу до раковини або змішувача, скористайтеся вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником. 
Як і свою одежу, покладіть використані серветки, тканину або рушник в поліетиленовий пакет або інший герметичний контейнер і помістіть пакет у захищеному місці, подалі від інших людей і домашніх тварин.

Якщо в вас є можливість прийняти душ

Прийміть теплий душ і обережно вимийтеся з великою кількістю мила. Не ошпарюйте, не тріть і не дряпайте шкіру. Ваша шкіра допомагає захистити вас від радіоактивних речовин.
Вимийте волосся шампунем або милом. Не використовуйте кондиціонер та інші засоби, оскільки це спричинить прилипання радіоактивних речовин до волосся. Тримайте порізи та садна прикритими під час миття, щоб радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.
Під час радіаційної аварійної ситуації можуть бути забруднені комунальні (водопровідні) джерела води. Таку воду не рекомендовано вживати як питєву, але її можна використовувати для дезактивації. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі води або джерела грунтових вод, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для використання для миття шкіри, волосся та одягу.

Якщо у вас є маленькі діти або інші особи, яким може знадобитися допомога з деконтамінація, спочатку вмийтеся самі. 
Одягніть водонепроникні рукавички та протипилову маску (або інший матеріал, щоб прикрити рот), якщо можете. Тримайте порізи та подряпини (як ваші, так і тих, кому ви допомагаєте) під час промивання, щоб уникнути потрапляння радіоактивного матеріалу в рану.

Теж саме стосується домашніх улюбленців, що перебували на вулиці. Заведіть тварину всередину. Ретельно вимийте вихованця шампунем або водою з милом і повністю промийте.

Після надання допомоги вимийте руки та обличчя.

Переодягніться в чистий одяг

Якщо у вас є одяг чистий, який не контактував з радіоактивним осадом, одягніть його. Якщо немає, струсіть або очистіть одяг, прикриваючи ніс і рот, і знову одягніть його.

Де сховатися всередині будинку?

Після того, як була проведена деконтамінація основним джерелом радіації є гамма-випромінення від шару радіоактивних опадів. Вони осідають на горизонтальні поверхні, покриваючи поверхня землі та криші будівель, також радіоактивний пил буде осідати на, зовнішні поверхні будівель. Стіни вашого будинку можуть здатні забезпечують значний захист від випромінювання. 

На ілюстрації багатоповерхової будівлі, показано, що середні поверхи забезпечують краще екранування, ніж перший поверх або зовнішні місця. Переміщення на вищий поверх у будівлі зменшує вплив від джерела на землі, але збільшує опромінення від шару опадів на даху. Менше опромінення спостерігається у внутрішніх місцях та під землею.

Цифри представляють «коефіцієнт зниження дози». Коефіцієнт зниження дози 200 вказує на те, що людина в цій зоні отримає 1/200 дози людини на відкритому повітрі.

Коефіцієнт зниження дози для будівель та транспортних засобів становить:

• автомобіль, автобус, вантажний вагон — 2
• пасажирський вагон — 3
• 2–5-поверховий цегляний будинок — 10–25
• підвал багатоповерхового будинку — 200–300
• найбільш надійний та ефективний протирадіаційний засіб при застосуванні ядерної є герметизовані або негерметизовані  бомбосховище, метрополітен - стаціонарні інженерні споруди, обладнані фільтровентиляційними установками  – 500–1000

Розповсюджений термін «напівослаблення» вказує на те, що людина в цій зоні отримає ½ дози людини на відкритому повітрі. 

Шари напівослаблення для іонізуючого випромінювання на сліді радіоактивної хмари складають:

• для ґрунту, цегляної кладки, глини — 8,4 см;
• для бетону — 5,5 см,
• для дерева — 20 см;
• для свинцю — 0,13 см;
• для води — 10 см.

Stay inside

Потрапивши всередину, обмежте кількість зовнішнього повітря, що туди поступає — зменшить вплив радіації. Вимкніть вентилятори, кондиціонери та опалювальні прилади, закрийте камінні заслінки. Закрийте та закрийте всі вікна та двері. заклеїти будь-які двері, вікна чи вентиляційні отвори. Використовуйте клейку стрічку та пластикову плівку, щоб заклеїти будь-які двері, вікна чи вентиляційні отвори. Якщо ви тримаєте укриття щільно закритим більше кількох годин, слід видалити пластик і клейку стрічку та провітрити приміщення.

Які продукти можна вживати  під час радіаційної небезпеки?

Безпечною для вживання є їжа яка не контактувала з радіоактивними опадами: їжа в герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках тощо) та їжа в коморі, у вашому холодильнику або морозильній камері. Так само для домашніх тварин безпечним буде корм у герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках).

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою ганчіркою або чистим рушником. Також перед використанням протріть столи та посуд вологою ганчіркою або чистим рушником. Витріть миски і килимки для домашніх тварин. 
Покладіть використаний рушник в поліетиленовий пакет або інший герметичний контейнер і поставте у захищеному місці, подалі від інших людей і домашніх тварин.

Не збирайте і не їжте їжу зі свого саду, огороду чи ту, що перебувала на вулиці, поки не отримаєте офіцфйне повідомлення, що це безпечно.

Яку воду можна пити під час радіаційної небезпеки ?

Лише бутильована вода є безпечною для вживання, поки не буде проведена перевірка водопровідної води на забруднення. 
Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Ви повинні мати воду в пляшках у ваших запасах аварійної допомоги.

Ви можете пити воду, соки та інші напої в герметичних контейнерах. Напої у вашому холодильнику або морозильній камері також безпечні для вживання. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивного забруднення. Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як баки, водонагрівач або унітаз, також не буде містити радіоактивних речовин.

Якщо ви вважаєте, що контейнер або упаковка може мати радіоактивний матеріал зовні, скористайтеся вологою ганчіркою або чистим рушником, щоб витерти їх перед відкриттям. Покладіть використаний рушник в поліетиленовий пакет або інший герметичний контейнер і поставте у захищеному місці, подалі від інших людей і домашніх тварин.

Навіть якщо водопровідна або колодязна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для деконтамінації їжі.

Медична допомога під час радіаційної небезпеки?

Вище перераховувалися основні потенційні ураження при дії різних видів уражуючих факторів атомного вибуху. Головною відмінністю при наданні медичної допомоги є постійне виконання настанов деконтамінації для попередження зовнішнього та внутрішнього опромінення.

Читайте також: Перша допомога: як діяти

Специфічні для радіаційного опромінення наслідки для здоров'я людини поділяються на короткострокові (гостра променева хвороба, місцеві променеві ураження) та довгострокові (хронічна променева хвороба, онкологічні захворювання, пренатальний радіаційний вплив)

Забезпечте симптоматичну терапію у вигляді знеболюючих та протиблювотних засобів.

Точно реєструйте (обов’язково вказуйте час початку) всі клінічні симптоми, зокрема нудоту, блювоту, діарею та свербіж, почервоніння або утворення пухирів на шкірі, випадання волосся, пошкодження шкіри, мукозиту, паротиту, втрати ваги або лихоманки.

Чи треба проводити профілактику йодом?

Йодопрофілактику слід застосовувати виключно у разі ядерної аварії з розгерметизацією ядерного палива, що супроводжується викидами в довкілля ізотопів йоду-131 і цезію-137. Для інших видів радіаційних аварій йодна профілактика не актуальна і не захищає від опромінення іншими радіонуклідами. 

Як довго необхідно перебувати в укритті?

Покидати укриття можна лише після офіційного дозволу ДСНС, органів виконавчої влади та інших офіційних джерел.

Stay tuned - слідкуйте за повідомленнями компетентних органів через інтернет, телебачення, радіо.

Радіоактивний фон не є сталим в часі. Навіть в зоні відчуження ЧАЕС він знижується з плином часу. Зниження активності радіоактивного забруднення підпорядковується правилу Вея-Вігнера, а саме – радіоактивна доза знижується в 10 разів протягом кожного семикратного відрізку часу, тобто

• через 7 годин після вибуху потужність дози становить 0,1 від еталонної потужності дози.
• через 49 годин — 0,01
• через 2 тижні — 0,001

Найкраще, що ви можете зробити для своєї безпеки, це виконувати вище перераховані рекомендації та залишатися в укритті