Вітамін D, мабуть, один з найпопулярніших вітамінів. Багато уваги він привернув під час пандемії COVID-19 в якості одного із засобів для лікування. Хоча вплив вітаміну D на вірус ще вивчається, він і без того є важливою складовою нормального функціонування організму.

Читайте також: Вплив рівня вітаміну D на показники смертності від COVID-19

Вітамін D – це жиророзчинний вітамін, основною функцією якого є підтримка нормальної концентрації кальцію та фосфору в крові. Хоча вітамін Д і зв’язується з рецепторами по всьому тілі, його вплив не такий значний, як про це пишуть медичні блогери та маркетологи. Наприклад, вже наявні дослідження, які показують відсутність ефективності прийому вітаміну Д для зменшення ризику перелому шийки стегна, проявів депресії та в запобіганні раку.

Попри це, існує реальне захворювання при недостатності вітаміну D і цей діагноз встановлюється на основі результатів лабораторного дослідження крові на вміст активної форми вітаміну D. На відміну від більшості вітамінів, вітамін D міститься в низьких кількостях у продуктах харчування, за винятком жирної риб’ячої печінки та яєць, тому шкірний синтез під дією сонячного світла є основним природним джерелом вітаміну. Загальні рекомендації говорять, достатньо перебувати під сонцем 15-20 хвилин 3 дні на тиждень.

Вітамін D, отриманий з раціону або шляхом шкірного синтезу, є біологічно неактивним і потребує ферментативного перетворення в активні метаболіти. Під дією ферментів він перетворюється в печінці на 25-гідроксивітамін D, основну циркулюючу форму вітаміну D, а потім у нирках на 1,25-дигідроксивітамін D, активну форму вітаміну D.

Причини дефіциту

Дефіцит вітаміну D може бути спричинений специфічними захворюваннями, такими як:

• Муковісцидоз, хвороба Крона та целіакія: ці захворювання не дозволяють кишечнику засвоювати достатню кількість вітаміну D, який потрапляє до організму з продуктами харчування або біологічними добавками.
• Ожиріння: індекс маси тіла, що перевищує 30, пов’язаний зі зниженням рівня вітаміну D. Жирові клітини утримують вітамін D ізольованим, тому ожиріння часто вимагає прийому більших доз вітаміну D для досягнення його оптимального рівня в крові.
• Захворювання нирок і печінки: ці захворювання призводять до зниження кількості та активності ферментів, необхідних для перетворення вітаміну D в активні форми.

Фактори ризику

Окрім конкретних захворювань, що знижують біологічну доступність та активність вітаміну D, є фактори ризику, які можуть впливати на його рівень:

• Вік: з віком здатність шкіри виробляти вітамін D зменшується, тому може існувати потреба в його додаткових джерелах;
• Гіподинамія: люди, які більшість часу проводять у приміщеннях і не потрапляють під прямі сонячні промені, не можуть отримувати достатню кількість ендогенного вітаміну D;
• Колір шкіри: люди зі світлим кольором шкіри потребують меншого часу перебування на сонці, ніж люди з темним відтінком. Тривале перебування світлошкірих людей може загрожувати розвитком меланоми.
• Немовлята на грудному вигодовуванні: грудне молоко містить невелику кількість вітаміну D. Діти, які не можуть перебувати достатньо під прямими сонячними променями, потребують прийому вітаміну D у вигляді біологічних добавок, для запобігання розвитку рахіту.

Читайте також: Сонце, SPF, вітамін D та меланома: який між ними зв'язок?

Вплив медичних препаратів на вітамін D

Деякі медичні препарати теж здатні знижувати рівень вітаміну D:

• Тривалий прийом проносних засобів;
• Прийом глюкокортикостероїдів (найчастіше у пацієнтів з ревматологічними захворюваннями);
• Препарати, що знижують рівень холестерину (холестирамін, колестипол);
• Протисудомні препарати (фенобарбітал, феноїтин);
• Протитуберкульозні препарати (рифампіцин);
• Препарати для схуднення (орлістат).

Симптоми нестачі вітаміну D

У дітей нестача вітаміну D викликає рахіт, що проявляється неправильним характером росту, болем у кістках, слабкістю у м’язах та деформацією суглобів.

Нестача вітаміну D у дорослих немає чітких клінічних ознак. Зазвичай може проявлятися:

• Безпричинною втомою;
• Болем у кістках;
• М’язовою слабкістю, міалгіями або судомами;
• Емоційною лабільністю.

Діагностика

Діагностика дефіциту вітаміну D полягає у визначення кількості його активної форми 25-гідроксивітаміну D в крові. Але навіть, якщо ви самостійно отримали результати, варто звернутися до лікаря для пошуку причини його недостатності, оскільки як самостійне захворювання недостатність вітаміну D зустрічається рідко.

Лікування

Окрім додавання до раціону продуктів, багатих вітаміном D та збільшення часу перебування на сонці, найкращий спосіб отримати додатковий вітамін D - це добавки.

Дві форми вітаміну D, що використовуються в добавках, - це D2 (ергокальциферол) і D3 (холекальциферол). D3 є найкращою формою, оскільки хімічно схожий на форму вітаміну D, що виробляється організмом, і є більш ефективною, ніж D2. Оскільки вітамін D є жиророзчинним, його слід приймати разом із їжею, що містить жир. Загалом, 1000 МО вітаміну D щодня може підвищити його концентрацію в крові на 1 нг / мл через 2-3 місяці. Після досягнення бажаної концентрації в крові необхідно приймати підтримувальну дозу 800 до 1000 МО вітаміну D щодня. Незважаючи на те, що дози до 10000 МО на добу не викликають токсичності, як правило, не рекомендується приймати більше 2000 МО без рекомендацій лікаря. Особам, які мають високий ризик дефіциту, для відновлення оптимальної концентрації може знадобитися доза від 3000 до 4000 МО.

Передозування

Цікаво, що неможливо отримати передозування вітаміном D через сонце, але цілком реально через вживання добавок. Токсичність вітаміну D досить рідкісна, але може призводити до гіперкальціємії і проявлятися:

• Нудотою;
• Полідипсією(спрагою) та поліурією(підвищеним сечовипусканням);
• Зниженням апетиту;
• Закрепами;
• Слабкістю.

Вітамін D, безумовно, важлива складова здорового функціонування організму, але перед тим, як приймати біологічні добавки, спробуйте модифікувати свій раціон, спосіб життя та обов’язково зверніться до лікаря.

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду "Відродження".