Внутрішньовенне введення вітамінів
30 травня
Чи потрібне рутинне внутрішньовенне введення вітамінів та коли воно є необхідним?
Внутрішньовенне введення вітамінів

Вітаміни – це життєвонеобхідні низькомолекулярні органічні сполуки, які не можуть бути синтезовані ендогенно або в достатній кількості, через що вони повинні надходити з їжею. Самі по собі вітаміни не виконують енергетичної чи структурної функції, але є необхідними для тих сполук, які ці функції виконують.

Слово «вітаміни» походить від латинського «vitae» - життя та «amin» - речовина, що містить аміногрупу. Саме через першу частину слова склалося помилкове враження, що ці сполуки потрібно додатково вживати, щоб забезпечити нормальне функціонування організму. А з розвитком медицини та фарміндустрії стало популярним їхнє внутрішньовенне введення(ВВ).

Єдиною і головною проблемою ВВ вітамінів є те, що не було проведено жодних якісних клінічних досліджень, які б вказували на ефективність даного методу профілактики та лікування, відповідно і не досліджений його негативний вплив.

Якщо у людини виявлено дефіцит певного вітаміну, зазвичай, це можна компенсувати правильною дієтою, яка, швидше за все, і стала причиною дефіциту. Тільки деякі групи населення потребують додаткового вживання цих мікронутрієнтів: вагітним жінкам або тим, які планують вагітність рекомендовано приймати фолієву к-ту 400 мкг/добу; дітям до 5-ти років рекомендується приймати вітаміни А, C і D; людям старше 65 років рекомендовано приймати 10 мкг/добу вітаміну D (доза може змінюватись в залежності від рівня вітаміну D в крові). Ключовим є те, що в даних випадках вони завжди вживаються перорально.

Згідно з рекомендаціями Національної служби охорони здоров’я, В12-дефіцитну анемію необхідно лікувати внутрішньом’язовим введеням вітаміну В12, ВВ є зайвим.

Внутрішньовенно вітаміни вводяться тільки людям, які знаходяться на тотальному парантеральному харчуванні, під контролем відповідних аналізів крові. Така терапія також має ряд ускладнень: сепсис, місцева інфекція, пневмоторакс, повітряна емболія та інші. ВВ вітаміни вводяться також пацієнтам з лабораторно підтвердженим дефіцитом, для яких попередня терапія не була ефективною, або тим, які знаходяться у вкрай тяжкому стані. Внутрішньовенно можуть вводитись вітаміни К, Е, С, В1.  

Весь надлишок вітамінів виводиться з організму, але при високих концентраціях ці речовини здатні чинити і негативну дію.

Високі дози вітаміну А можуть викликати набряк мозку, артралгії, алопецію, десквамацію шкіри, гіперкальціємію та ураження печінки. Вітамін А протипоказаний вагітним жінкам та тим, які планують вагітність через ризик переривання вагітності та вроджених вад плоду.

Токсичність вітаміну D, яка рідко зустрічається, спричиняє гіперкальціємію через надмірне всмоктування кальцію в дванадцятипалій кишці та дистальних звивистих канальцях. Це в свою чергу проявляється диспептичними розладами, полідипсією, поліурією, каменеутворенням в нирках, болем в кістках, м’язах та суглобах.

Гіпервітаміноз Е найчастіше викликається вживання біологічних добавок та може проявлятися геморагічними явищами, оскільки пригнічує агрегацію тромбоцитів. Високі дози вітаміну Е (> 800 мг/добу) протипоказані пацієнтам, які приймають антикоагулянти.

Токсичність вітаміну К є загальною, але частіше зустрічається у дітей, яких годують сумішами та яким вводять провітаміни вітаміну К. Симптомами гіпервітамінозу є гемолітична анемія, жовтяниця новонароджених із гіпербілірубінемуєю та ураженням печінки.

ВВ вітамінів не повинно бути рутинною практикою, як і прийом вітамінів взагалі, а призначення цих препаратів має бути клінічно та лабораторно обґрунтованим. 

 

Автор ілюстрації: Михайло Сидоренко

facebook коментарі
Допоможіть нам залишатися з вами

Кожна ваша копійка допомагає нам продовжувати робити нашу справу

Дякуємо вам, що вирішили нам допомогти  добровільною пожертвою.

 

Зворотній зв’язок
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com