Регулярне використання сонцезахисних кремів необхідне для зменшення ризику актинічного кератозу, сонячного еластозу та плоскоклітинного раку. Рутинне використання сонцезахисних кремів також може зменшити ризик меланоми.

Детальніше про УФ-випромінювання

Ультрафіолетове випромінювання, яке досягає поверхні Землі, можна розділити на промені УФ-В (290-320 нм) та УФ-А (320-400 нм). УФ-А можна далі розділити ще раз на УФ-АI (340-400 нм) і УФ-АII(320-340 нм).

Фактор захисту від сонця (sun protection factor — SPF) визначається як доза УФ-випромінювання, необхідна для отримання 1 мінімальної еритемної дози (MEД) на захищену шкіру після застосування 2 мг / см2 засобу, поділена на УФ-випромінювання, необхідне для отримання 1 МЕД на незахищену шкіру.  FDA рекомендувала максимальне призначення SPF 50+.

Активні інгредієнти сонцезахисного крему

Сонцезахисні засоби традиційно поділяються на хімічні, що діють як поглиначі, та фізичні, що діють як блокатори. Хімічні сонцезахисні креми, як правило, є ароматичними сполуками, кон'югованими з карбонільною групою. Ці хімічні речовини поглинають високоінтенсивні УФ-промені з переходом до вищого енергетичного рівня. Втрата енергії призводить до перетворення енергії, що залишилася, у довші та менші довжини хвиль з поверненням до основного стану. Сонцезахисні креми, що місять неорганічні частинки, оксид цинку та діоксид титану, можуть відбивати або розсіювати УФ-випромінювання. Мікронізовані форми фізичних блокаторів також можуть функціонувати шляхом поглинання.

Допустимі інгредієнти та гранично допустимі концентрації, наведені в монографії FDA, подані нижче.

Значення SPF

Сонцезахисний крем SPF 15 забезпечує повний захист від УФ-В для здорових людей. Продукт SPF 15 фільтрує понад 93% УФ-випромінювання, а продукт SPF 30 фільтрує менше 97%. Різниця в 4% не здасться значною для більшості людей. Проте техніка нанесення засобу поза лабораторією змінює SPF. Стандартний метод FDA для тестування SPF передбачає товщину нанесення сонцезахисного крему 2 мг / см2. Кілька досліджень показують, що в умовах in vivo, тобто реальних умовах, товщина нанесення швидше наближається до 0,5-1,0 мг / см2, що знижує ефективність продукту. Також коли тестування SPF проводиться на відкритому повітрі, ефективність засобів виявляється нижчою, ніж у лабораторії.

Еритема, ключова ознака в аналізі SPF, є відносно видимою біологічною кінцевою точкою. Порівняння сонцезахисного крему SPF 15 та сонцезахисного крему SPF 30 показало субклінічне пошкодження (утворення клітин, що виникають внаслідок сонячних опіків) у першому випадку без видимої еритеми.  

Правила нанесення сонцезахисного засобу

Сонцезахисний крем слід наносити за 15-30 хвилин до виходу, щоб забезпечити достатній час для розвитку захисної плівки. Сонцезахисний крем слід застосовувати повторно після тривалого плавання або фізичної активності. В умовах постійного впливу УФ-випромінювання засіб слід застосовувати кожні дві годин. Сонцезахисний крем потрібно застосовувати рясно. Для покриття всього тіла може знадобитися приблизно 30 грамів засобу. Особливу увагу потрібно приділити задній частині шиї, вухам, ділянкам шкіри голови з тонким волоссям. Сонцезахисні засоби являють собою лише один з компонентів загальної програми фотозахисту.

Вітамін D

Регулярне використання сонцезахисного крему може зменшити синтез вітаміну D в шкірі. Люди похилого віку особливо чутливі до таких наслідків дефіциту вітаміну D, як остеопенія та переломи кісток. Клінічні випробування показали, що люди, які достатньо застосовують сонцезахисні креми, все ще отримують необхідну кількість сонячного світла для підтримки нормального рівня вітаміну D. Максимальний синтез вітаміну D за рахунок впливу ультрафіолетового випромінювання, що отримують із відносно низькими дозами еритемогенного УФ, є можливим при застосуванні сонцезахисного крему.

Оптимальний рівень вітаміну D не визначений. Достатній рівень вітаміну D можна отримати від впливу сонця, дієти та добавок. Особам, які використовують максимальний фотозахист і уникають сонця, рекомендується щоденне вживання 600 МО вітаміну D з дієтою або добавками; для осіб віком від 71 років може бути рекомендовано 800 МО або вище.

Сонцезахист та меланома

Під час одного з досліджень було проаналізовано дані про 988,103 випадки інвазивної меланоми, згідно національної програми реєстру пухлин (NPCR) та програми спостереження, епідеміології та вихідних показників пухлин (SEER) в Америці на 2001–2015 роки.

У період з 2006 по 2015 рік захворюваність на меланому в цілому зросла (з 200,1 до 229,1 випадків на мільйон людино-років), але значно знизилася серед підлітків (у віці 10-19 років) та молодих людей (у віці 20-29 років). Загальна кількість зареєстрованих випадків серед підлітків та молодих людей зменшилася приблизно на 23%.

Захворюваність на меланому падає на 4,4% щорічно для хлопців підлітків, на 5,4% — для дівчат підлітків, на 3,7% — для молодих чоловіків, на 3,6% — у молодих жінок.

На відміну від підлітків та молодих людей, показники меланоми помітно зростають у дорослих віком 40 років і старше (на 1,8% щорічно збільшується як у чоловіків, так і у жінок), при цьому особливо вираженим є зростання у найстаршому віці.

Проте оскільки сонячні опіки в ранньому дитинстві та велика експозиція ультрафіолетового світла на початку життя є фактором ризику розвитку меланоми в подальшому житті, ці заходи громадського здоров'я не вплинули на захворюваність меланомою у осіб старших 40 років, про що повідомив лікар Гарднер, що проводив дослідження.