Протягом останніх 20 років було зафіксовано декілька випадків розвитку невідомої хвороби.

Симптоми даної хвороби включають лихоманку, запалення лімфатичних вузлів, сильні болі в животі, шлунково-кишкові проблеми, головні болі і, в деяких випадках, аномально збільшену селезінку і печінку. Зараз дослідники Національного інституту досліджень геному людини (NHGRI) та інших організацій визначили причину цих порушень та відкрили нову хворобу під назвою синдром CRIA. Результати їх роботи були опубліковані в журналі Nature.

Зіткнувшись з симптомами пацієнтів, які вперше були помічені в Клінічному центрі NIH, дослідники звернули увагу, що причиною може бути або інфекція, або розвиток онкологічного процесу. Після того, як це було виключено, вони намагалися знайти відповідь в геномі. Daniel Kastner, M.D., Ph.D., науковий директор NHGRI та його команда секвенували геном і виявили, що тільки один ген - RIPK1 - постійно відрізняється у всіх пацієнтів.

Ген RIPK1 кодує білок RIPK1, який бере участь в реакції організму на запалення та запрограмовану загибель клітин. Інший білок «розрізає» білок RIPK1 в певному місці, щоб запобігти розвитку запалення та загибелі клітин. Група дослідників помітила, що всі мутації у пацієнтів з CRIA відбуваються в місці, де RIPK1 зазвичай розрізається, в результаті чого білок RIPK1 залишається нерозрізанним.

Це говорить про те, що RIPK1 має вирішальне значення для контролю загибелі клітин і запалення. Визнаючи цей причинно-наслідковий зв'язок, команда Кастнера визначила дане захворювання, як стійкий до розщеплення RIPK1-індукований аутоімунний синдром (cleavage-resistant RIPK1-induced autoinflammatory syndrome, CRIA).

Австралійська команда виявила, що мишачі ембріони з двома мутантними копіями RIPK1 не були життєздатними через надмірну загибель клітин, що додатково підтвердило важливість розрізання RIPK1 для обмеження його функції в нормальних клітинах. Проте, миші, що несуть одну мутантних копію RIPK1 і одну нормальну копію, як у випадку пацієнтів з CRIA, були в основному нормальними.

Kastner і його команда працювали, щоб знайти лікування синдрому CRIA. Ліки, які зазвичай використовуються для лікування аутоімунних і хронічних захворювань, таких як ревматоїдний артрит, не вплинули на симптоматику пацієнтів.
Тоцілізумаб (Tocilizumab), препарат, який пригнічує імунну систему, знизив тяжкість і частоту симптомів синдрому CRIA у п'яти з семи пацієнтів.

Дослідники зараз намагаються зрозуміти детальний молекулярний механізм, який дозволяє тоцілізумабу лікувати CRIA. Конкретні інгібітори RIPK1, які знаходяться в стадії розробки, також можуть бути перспективними як при CRIA, так і при інших складних запальних станах.