1. Перед візитом пацієнта, якщо є така можливість, поцікавтесь доступною вам інформацією про стан його здоров’я в минулому чи актуальну проблему (документи, збережені у вашому відділенні чи передані з інших). Це дозволить людині відчути, що ви вже знайомі з його випадком.
2. Забезпечте спокійне місце для збору анамнезу. Якщо це ваш кабінет, нехай там будуть тільки ви та сам пацієнт (за бажанням дозволено запросити близьку йому людину). Якщо багатомісна палата — попросіть всіх відвідувачів на короткий період часу покинути приміщення.
3. Якщо пацієнт заходить на прийом до вашого кабінету, підніміться зі стільця та потисність йому руку. По-перше, це ввічливо. По-друге, це хороший крок до побудови довірливої бесіди в подальшому.
4. Обов’язково представтесь (ім’я та посада). Якщо ви студент, неодмінно повідомте про це.
5. Чистий вигладжений одяг (халат, медичний костюм), жести та міміка вносять свою лепту у сприйнятті вас як медичного працівника.
6. Зоровий контакт. Не "заривайтеся" в своїх документах з головою, не помічаючи людину перед вами. Завжди пам’ятайте: пацієнту, можливо, доведеться поділитися з вами, абсолютно чужою особою, яку він, ймовірно, бачить вперше в житті, інформацією, яку він не розповідає навіть найріднішим.
7. Ваші очі та очі пацієнта повинні бути на одному рівні. В палаті доречно присісти на стілець біля ліжка хворого чи на край самого ліжка.
8. Перше запитання — відкрите запитання. До прикладу, "що Вас до мене привело?". Дайте людині час виговоритися. Часто лікарі бояться, що пацієнт розповідатиме без берестанку. Такий сценарій можливий, проте на справі відповідь в середньому не триває довше двох хвилин, а ось важливих даних може принести немало.
9. Не пишіть безперервно! Часом люди приходять до лікаря за увагою. І така увага під час збору анамнезу вже стає частиною терапії! Краще робіть незначні важливі замітки, а якщо все ж необхідно щось законспектувати, то призупиніть пацієнта, повідомивши, що вам необхідно зробити деякі нотатки.
10. Переходячи до огляду пацієнта, обов’язково повідомляйте йому, що і як ви плануєте робити. При цьому уникайте фахових термінів ("пальпація", "аускультація").

Звісно, лікарі працюють під неймовірним тиском часу. Але не забувайте: те, що для вас є рутиною, для пацієнта може бути вкрай небажаним і сповненим страхом візитом, на який він не один день наважувався. Допоможіть йому відчути себе сприйнятим та почутим, а тим самим і собі одержати достатньо важливої інформації, яка вестиме до правильного діагнозу та оптимально підібраного лікування.