Препарати, що не лікують COVID-19
17 лютого
За час пандемії багато препаратів використувавались в якості лікування COVID-19. В цій статті перераховані ті, що не довели своєї ефективності.
На що хворіла Крістіна Олсон?

 Вже більше року весь світ переживає пандемію COVID-19. На початку 2020 року проти хвороби не існувало вакцини та специфічних препаратів, а первинне лікування полягало в симптоматичній та підтримувальній терапії. Протягом останнього року багато препаратів випробовували для лікування цього захворювання та проводили різноманітні дослідження для виявлення найбільш ефективних засобів. Ми вирішили підсумувати, які препарати не здатні лікувати це захворювання.

Цинк

Цинк – це мікроелемент, який міститься в людському організмі, він допомагає імунній системі та приймає участь в процесах метаболізму. Також цей нутрієнт важливий для загоєння ран, відчуття смаку та запаху. При раціональному харчуванні людина отримує достатню кількість цинку зі спожитої їжі, найбільше цинку містить куряче та червоне м’ясо, зернові та злакові пластівці. Рекомендована добова норма цинку складає 8 міліграм для жінок та 11 міліграм для чоловіків.

Читайте також: Реабілітація після COVID-19

Всім відомо, що одним з частих симптомів коронавірусної хвороби є втрата нюху і/або смаку. Можливо саме через це цинком намагалися лікувати COVID-19, але проведені дослідження вказують, що цинк не є ефективним засобом.

В останніх рекомендаціях лікування COVID-19 повідомляється, що немає достатньо даних, які б підтвердили ефективність цинку, а також не рекомендується приймати добавки цинку вище добової норми. Попередні результати дослідження, в якому досліджують роль цинку для профілактики та лікування ГРВІ та SARS-CoV-2, повідомляють, що на даний час він не показав свої ефективності. Також 12 лютого достроково зупинилося дослідження ефективності високих доз цинку та аскорбінової кислоти у пацієнтів з COVID-19. У цьому рандомізованому дослідження взяли участь 214 пацієнтів, які були поділені на 4 групи: 1 – приймала цинк, друга – аскорбінову кислоту, 3 – цинк та аскорбінову кислоту, 4 – контрольна. Жодна з трьох груп не показала ефекту у порівнянні з контрольною на проміжних результатах, тому дослідження було зупинене як не перспективне.

Вітамін D

Вітамін D – це жиророзчинний вітамін, основною функцією якого є підтримка нормальної концентрації кальцію та фосфору в крові. На відміну від більшості вітамінів, вітамін D міститься в низьких кількостях у продуктах харчування, за винятком жирної риб’ячої печінки та яєць, тому шкірний синтез під дією сонячного світла є основним природним джерелом вітаміну.

Дані досліджень свідчать про те, що добавки вітаміну D можуть зменшити шанси розвитку респіраторних інфекцій, особливо у групах з дефіцитом вітаміну D, але проведені рандомізовані дослідження дали неоднозначні результати. Пандемія ще більше загострила дискусії щодо ефективності вітаміну D для лікування ГРВІ і COVID-19, адже більший відсоток хворих припадав саме на людей, які знаходяться в групі ризику недостатності вітаміну D(люди похилого віку, азіати та чорношкірі). Крім того умови ізоляції сприяли його недостатності, оскільки люди не могли перебувати під сонячним світлом через карантин.

Зараз немає переконливих доказів ефективності вітаміну D для лікування COVID-19, але рекомендується приймати добавки вітаміну D під час осінньо-зимового періоду людям, які перебувають в групі ризику.

Мелатонін

Мелатонін - це гормон, який контролює фази сну та неспання, виробляється він у відповідь на темряву . Це допомагає з синхронізацією наших циркадних ритмів. Під впливом світла вночі може блокуватися вироблення мелатоніну.

Сучасні дослідження, що стосуються впливу мелатоніну на COVID-19, лише на ранніх стадіях. Проводиться декілька рандомізованих контрольованих досліджень. На даний момент занадто рано робити висновки щодо того, чи корисний мелатонін для COVID-19.

Інші препарати:

  • Антибіотики: застосовуються тільки у разі приєднання бактеріальної інфекції та у пацієнтів, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. На початку пандемії застосовували азитроміцин, але проведені дослідження не показали його ефективності для лікування COVID-19.
  • Гідроксихлорохін: як і азитроміцин спочатку застосовувався для лікування COVID-19, але клінічні дослідження свідчать про відсутність ефективності для лікування та профілактики COVID-19.
  • Ремдезевір: дослідження  «SOLIDARITY Trial», координоване ВООЗ, в якому брало участь 11 266 хворих у 30 країнах, показало, що ремдезивір, має «незначний вплив або зовсім не впливає» на рівень смертності серед госпіталізованих пацієнтів з COVID-19.
  • ГКС(глюкокортикостероїди): ГКС не є патогенетичними засобами лікування COVID-19, проте деякі лікарі призначають їх пацієнтам з діагностованим COVID-19. Згідно з дослідженнями, дексаметазон показав свою ефективність у пацієнтів, які знаходяться на штучній вентиляції легень та для зниження загальної смертності(смертність від усіх причин в конкретний період часу).
  • Вітчизняні «противірусні» препарати: на українському ринку досить багато бездоказових препаратів(«Амізон», «Аміксин», «Оцилококцинум», «Гропринозин» та інші), які рекомендують для лікування вірусних захворювань. Деякі навіть заявляли про свою ефективність в боротьбі з COVID-19 («Декасан», «Протефлазид»). У липні минулого року Антимонопольний комітет оштрафував компанію «Екофарм» - виробника «Протефлазиду» - за поширення неправдивої інформації про ліки від COVID-19.

Читайте також: Найчастіші ознаки, що лікар лікує вас неправильно

Всі вищеперераховані методи лікування мали право на існування, оскільки на початок пандемії дієвих ліків не було і світова медична спільнота намагалася знайти ефективний препарат. Але на даний момент вже наявні рекомендації та протоколи лікування загартовані досвідом та часом.

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду "Відродження". 

facebook коментарі
Допоможіть нам залишатися з вами

Кожна ваша копійка допомагає нам продовжувати робити нашу справу

Дякуємо вам, що вирішили нам допомогти  добровільною пожертвою.

 

Зворотній зв’язок
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com