Березень визнано місяцем поширення інформації про ендометріоз, як одну з основних хвороб сучасної жінки. 

Що таке ендометріоз?

Ендометріоз - це порушення, при якому тканина, подібна до тієї, що утворює слизову оболонку матки та має назву ендометрій, розповсюджується за межі порожнини матки, а саме на яєчники, кишечник та інші органи малого тазу. Тканина ендометрію, що росте поза маткою, відома як вогнище ендометріозу. 

Гормональні зміни менструального циклу впливають на тканину ендометрію, що призводить до запалення та болю. 

Вогнище ендометріозу може спричинити:

• подразнення; 
• утворення рубця; 
• злуки;  
• сильний біль під час менструації; 
• проблеми з фертильністю. 

Ендометріоз - загальний гінекологічний стан, яким страждають до 10 відсотків жінок. 

Тазовий біль - найпоширеніший симптом ендометріозу. 

Для ендометріозу також характерні такі симптоми:

• альгодисменорея;
• біль внизу живота перед і під час менструації; 
• судоми за один (два) тижні до менструації; 
• рясні менструальні кровотечі або кровотечі між менструаціями; 
• безпліддя; 
• біль під час та після статевого акту; 
• дискомфорт при дефекації; 
• болі в попереку, які можуть виникати в будь-який час менструального циклу. 

Також існує безсимптомна форма ендометріозу. 

Що викликає ендометріоз?

Точна причина ендометріозу невідома, тому існує кілька теорій, жодна з яких не була науково доведена.

Одна з найдавніших теорій полягає в тому, що ендометріоз виникає внаслідок процесу, який називається ретроградною менструацією. Це трапляється, коли менструальна кров надходить назад по маткових трубах у порожнину малого тазу, замість того, щоб залишати тіло через піхву.

Інша теорія полягає в тому, що гормони перетворюють клітини поза маткою в клітини, що подібні до тих, які вистилають внутрішню частину матки, відомих також як клітини ендометрія.

Ці зміщені клітини ендометрія можуть знаходитися на стінках таза та на поверхнях органів малого таза, таких як сечовий міхур, яєчники та пряма кишка. Вони продовжують рости, потовщуватися і кровити протягом менструального циклу у відповідь на гормони менструального циклу.

Також менструальна кров може потрапляти в порожнину малого таза через хірургічний рубець, наприклад, після кесарського розтину. 

Інша теорія полягає в тому, що клітини ендометрія транспортуються з матки через лімфатичну систему. Ще одна теорія стверджує, що це може бути пов’язано з несправною імунною системою, яка не руйнує помилкові клітини ендометрія. Деякі вчені вважають, що ендометріоз може початися у внутрішньоутробному періоді з неправильно розміщеною клітинною тканиною, яка починає реагувати на гормони статевого дозрівання. Це часто називають теорією Мюллера. Розвиток ендометріозу також може бути пов'язаний з генетикою або навіть токсинами навколишнього середовища. За даними Johns Hopkins Medicine, приблизно від 2 до 10 відсотків жінок репродуктивного віку у Сполучених Штатах у віці від 25 до 40 років мають ендометріоз. Затримка у постановці діагнозу ендометріозу може сягати 10 років. 

Вік

Жінки різного віку мають ризик розвитку ендометріозу. Зазвичай він уражає жінок у віці від 25 до 40 років, але симптоми можуть початися в пубертатному періоді. Чим раніше жінці буде підібрано гормональну контрацептивну терапію, тим успішніше запобігання захворювання на ранній стадії. За даними літератури від початку симптомів до постановки діагнозу ендометріозу може пройти близько 10 років. 

Ускладнення ендометріозу

Проблеми з фертильністю є серйозним ускладненням ендометріозу. За даними клініки Мейо, близько 30 - 40 відсотків жінок з ендометріозом мають проблеми з фертильністю. При наявності ендометріальної кісти яєчників (ендометріоми) різко знижується оваріальний резерв, особливо якщо ендометріоми розташовані з обох сторін. В таких випадках рекомендованою є кріопрезервація яйцеклітин перед двосторонньою кістектомією. 

Для ендометріом характерним також є підвищення онкомаркерів яєчників, а особливо CA-125. Гістологічні результати показали, що ендометріоз в різних клінічних випадках співіснував разом із раком яєчників, з посиланням на ендометріоїдний і світлоклітинний рак. Ендометріоз з помірною та важкою атипією може впливати на проліферацію клітин та архітектуру, що призводить до можливої ​​злоякісної трансформації. Аналіз експресії генів показав, що патології як ендометріозу, так і раку яєчників характеризуються генетичною нестабільністю з молекулярної точки зору, оскільки було виявлено кілька важливих генетичних мутацій. Зміни мікроРНК були пов'язані з регуляцією експресії генів.  Поширені нерегульовані мікроРНК були широко досліджені для розуміння ендометріозу та розвитку раку яєчників. Якщо врахувати гістологічні аспекти, експресію генів та зміни мікроРНК, розумно припустити, що ендометріоз пов'язаний з раком яєчників.  Ендометріоз яєчників пов'язаний із ризиком розвитку злоякісних уражень яєчників. Однак асоціація ендометріоз-рак яєчників не є широко прийнятою в літературі, і для підтвердження цієї асоціації потрібні додаткові дослідження.

Методи лікування

Доступні консервативні та хірургічні методи лікування, які допоможуть зменшити симптоми та усунути можливі ускладнення. 

Для знеболення препаратами першої лінії є нестероїдні протизапальні. 

Прийом додаткових гормонів може іноді полегшити біль і зупинити прогресування ендометріозу. Гормональна терапія допомагає організму регулювати щомісячні гормональні зміни, що сприяють росту вогнищ ендометріозу. Дієногест є гормональним препаратом від ендометріозу. На ринку він представлений у складі лікарського засобу Візан та деяких гормональних контрацептивів. Гормональні контрацептиви запобігають щомісячному зростанню та накопиченню тканини ендометрія. При симптомному ендометріозі надається перевага безперервному режиму приймання контрацептивів, які містять дієногест з метою виключення менструації. Протизаплідні таблетки, пластирі та вагінальні кільця можуть зменшити або навіть усунути біль при менш важкому ендометріозі.

Жінки приймають агоністи та антагоністи гонадотропін-рилізинг гормону (GnRH), щоб блокувати вироблення естрогену, який стимулює роботу яєчників. Естроген - гормон, який головним чином відповідає за розвиток жіночих статевих ознак. Блокування вироблення естрогену запобігає менструації і створює штучну менопаузу.

Терапія GnRH має побічні ефекти, такі як сухість піхви та приливи. Прийом невеликих доз естрогену та прогестерону одночасно може допомогти обмежити або запобігти цим симптомам.
Жінкам з ендометріозом, які планують вагітність або запліднення in vitro призначають гонадотропні препарати курсом від трьох до шести місяців, що суттєво покращує можливість настання вагітності. 

Вивчаються інші препарати, які можуть покращити симптоми та уповільнити прогресування захворювання.

Консервативна хірургія призначена для жінок, які хочуть завагітніти або відчувають сильний біль і для яких гормональне лікування не працює. Лапароскопія, малоінвазивна консервативна хірургія, використовується як для візуалізації, так і для діагностики ендометріозу. 

Метою консервативної хірургії є видалення або знищення вогнищ ендометрію без пошкодження репродуктивних органів.

Радикальною операцію при аденоміозі є гістеректомія. Розмір оперативного лікування при глибокому інфільтративному ендометріозі визначається індивідуально під час операції в залежності від локалізації вогнищ ендометріозу. 

Парадокс цієї хвороби полягає у надмірній діагностиці та надмірному «лікуванні» жінок, які не мають клінічно та гістологічно доведеного інвазивного ендометріозу. З іншого боку, існує недостатня діагностика та недостатнє лікування протягом років чи навіть десятиліть жінок, в яких діагностовано глибокий інфільтративний ендометріоз у товстій або тонкій кишці, в сечовому міхурі, піхві, шлунку, діафрагмі і навіть у легенях.

Прогноз

Ендометріоз - це хронічний стан, який впливає на якість повсякденного життя та є найчастішою причиною перебування на лікарняному серед жінок репродуктивного віку, що в свою чергу приносить значні економічні витрати. Симптоми ендометріозу зазвичай покращуються після менопаузи, під час вагітності та в період грудного вигодовування, тобто при станах коли відсутня менструація.