В наших клітинах є особливий процес, який називається spindle assembly checkpoint (SAC), або ж контрольна точка веретена. Це свого роду моніторинг системи, який контролює правильність розходження хромосом під час клітинного поділу. Цей сигнал продукується різними білками, які розташовані певним чином. Зазвичай мутації із залученням даного процесу або ж викликають мікроцефалію та когезинопатії, при яких анеуплоїдія (неправильна кількість хромосом) є рідкісним спостереженням, або ж є причиною пре- та постнатальної затримки розвитку, аномалії очей та обличчя, а також розумової недостатності.

Дослідники вперше описали мутацію в гені MAD1L1 36-річної жінки. Ця мутація виявилась новою причиною анеуплоїдії, що супроводжувалась безпрецедентною кількістю неоплазій а також відсутністю розумових відхилень. Даний ген кодує утворення білка MAD1, який входить до числа динамічних білків кінетохор і попереджує входження клітини в анафазу мітоза, поки всі хромосоми правильно не розташуються на метафазній пластинці.

Жінка 1986 року народження, від здорових та не єдинокровних батьків. Затримки розвитку і незначні психомоторні відхлення були наявні протягом перших місяців життя. У віці 2 роки у дівчинки було діагностовано ІІІ стадію ембріональної рабдоміосаркоми лівого слухового каналу, яку було вилікувано за допомогою хіміо- та радіотерапії. В 2001 році декілька кісткових мас, встановлений ендохроматоз, були помічені в стегновій, плечовій та ліктьовій кістках. Додатково, в 2001 було діагностовано карциному шийки матки з чистих клітин (clear cell cervical carcinoma) із залученням ендоцервіксу та ектоцервіксу, без доказів інфікування вірусом папіломи людини. З цього приводу було виконано гістеректомію, білатеральну аднексектомію, зовнішню радіотерапію. В 2006 було видалено плеоморфну аденому лівої привушної залози. Роком пізніше була прооперована з приводу низькодиференційованої веретеноподібноклітинної саркоми лівої молочної залози. Протягом 2006-2010 років було видалено численні диспластичні невуси, маммарну ліпому і піломатріксому. В 2010 році виконано гемітиреоїдектомію, а в 2012 році аденокарциному ободової кишки було видалено. Двома роками пізніше виконали резекцію прямокишкової аденокарциноми.

Батьки досліджуваної мали біалельні мутації в гетерозиготній формі. Функціональні дослідження виявили відсутність повнорозмірного білка і дефектну відповідь контрольної точки веретена поділу. Ці порушення призвели до ≈30-40% анеуплоїдних периферійних клітин крові. Вчені вважають, що саме через ці мутації пацієнтка мала велику кількість новоутворень. Також дослідники припустили наявність неклітинної автономної запальної відповіді на анеуплоїдію.

Таким чином, використання посиленої імунної відповіді може надати нові можливості для клінічного менеджменту подібних пацієнтів.