Щеплення за особливих обставин:

Доконтактна профілактика

Деякі вагітні мають високий ризик інфікування через супутні захворювання, професію, звички, плани подорожей чи місце проживання. Жінки, які відповідають рекомендаціям щодо вакцинації, повинні бути імунізовані, якщо інфекція може завдати значної шкоди матері чи дитині, та є доступна вакцина, а фактів\підозр про те, що вона шкідлива під час вагітності немає.

Пневмококова вакцинація рекомендована дорослим із захворюваннями, що підвищують ризик інвазивного пневмококового захворювання.  В ідеалі вакцину слід вводити до зачаття, але вагітність не впливає на покази до введення. 

Показання до вакцинації проти пневмококу для дорослих у Сполучених Штатах:

1.  Вік ≥65
2. Хронічнa хвороба серця (Включно з застійною серцевою недостатністі і кардіоміопатіями, за винятком гіпертонії)
3. Хронічне захворювання легень (Включно з хронічним обструктивним захворюванням легень, емфіземою та астмою)
4. Хронічні захворювання печінки, цироз
5. Цукровий діабет
6. Лікворея
7. Кохлеарний імплант
8. Куріння сигарет у теперішній час
9. Надмірне вживання алкоголю
10. Серповидноклітинна анемія/інша гемоглобінопатія
11. Історія інвазивного пневмококового захворюванняΔ
12. Вроджений або набутий імунодефіцит. Включно з дефіцитом В (гуморальних) або Т-лімфоцитів, дефіцитом комплементу (зокрема дефіцит С1, С2, С3 і С4) і фагоцитарними розладами (за винятком хронічної гранулематозної хвороби).
13. Вроджена або набута аспленія
14. ВІЛ-інфекція (є показанням до пневмококової вакцинації, незалежно від кількості клітин CD4)
15. Хронічна хвороба нирок
16. Нефротичний синдром
17. Лейкемія
18. Лімфома
19. Хвороба Ходжкіна
20. Генералізована злоякісна пухлина
21. Множинна мієлома
22. Трансплантація органів
23. Ятрогенна імуносупресія (лікування будь-якими імуносупресивними препаратами (включно з довготривалим застосуванням глюкокортикоїдів, інгібіторів фактора некрозу пухлини альфа, хіміотерапією раку та інших інгібіторів цитокінів) або променева терапія)

Варіанти пневмококової вакцини включають кон’юговані пневмококові вакцини (PCV-20 і PCV-15) і пневмококову полісахаридну вакцину (PPSV23).

PCV-20 і PCV-15. Даних про безпеку пневмококових кон’югованих вакцин під час вагітності недостатньо для того, щоб інформувати про рекомендації. Для більшості пацієнток розумним підходом може бути відкладення введення вакцини до другого триместру. Однак пацієнткам із дуже високим ризиком інвазивного пневмококового захворювання (наприклад, функціональна/анатомічна аспленія, імуносупресія внаслідок хіміотерапії або системного застосування глюкокортикоїдів) вакцину слід вводити раніше.

● Введення PPSV23 виглядає безпечним, якщо вводити у ІІ та ІІІ триместрах, а також це може забезпечити пасивну імунізацію новонародженого.  Існує мало інформації про безпеку введення протягом першого триместру вагітності, хоча побічних ефектів після ненавмисного введення не повідомлялося. 

Вакцинація проти Haemophilus influenzae

Кон’югована вакцина проти Haemophilus influenzae типу b (Hib) — це інактивована вакцина, рекомендована для дорослих, які не отримали серію Hib у дитинстві та мають підвищений ризик інвазивного захворювання Hib через певні хронічні захворювання (наприклад, серповидноклітинна анемія, лейкемія, ВІЛ-інфекція або спленектомія). Покази до її введення не змінюються з настанням вагітності і дослідження показують, що вакцинація проти Hib протягом третього триместру є безпечною та імуногенною . Однак введення слід обговорювати індивідуально.

Менінгококова інфекція

Вакцинація проти менінгококової інфекції рекомендована дорослим із захворюваннями або контактами, що підвищують ризик інфікування. У вагітних осіб з високим ризиком менінгококової інфекції переваги вакцинації, ймовірно, переважають будь-які потенційні ризики.

Існує два класи менінгококових вакцин: квадривалентні менінгококові кон’юговані вакцини (MenACWY для захисту від серогру A, C, W та Y [наприклад, Menactra, Menveo, MenQuadfi]) і вакцини проти менінгококу серогрупи B (MenB [наприклад, Trumenba, Bexsero]). Показання для кожного з цих двох класів вакцин дещо відрізняються, але не змінюються з вагітністю. Однак впевненість у безпеці цих вакцин відрізняється за типом:

● Вакцинація MenACWY безпечна для введення під час вагітності, якщо є показання. Огляд 103 повідомлень системи звітності про побічні ефекти від вакцинації (VAERS) щодо вагітних жінок, які отримували MenACWY-D (Menactra), не відзначив жодної незвичайної або несподіваної картини розвитку небажаних подій у матері, немовляти чи плода після введення вакцини. Повідомлялось про 17 викиднів (16,5 %) і одну дитину зі стенозом водопроводу мозку та важкою вентрикуломегалією. Мати цієї дитини отримала вакцину на сьомому тижні вагітності, але також приймала інші ліки під час вагітності.

● Для вакцини MenB слід зважувати ризики та переваги індивідуально. ACIP рекомендує відкласти введення вакцини MenB до закінчення вагітності, за винятком випадків, коли вважається, що користь від вакцинації під час вагітності переважає невизначені ризики. Під час клінічних випробувань MenB із 34 жінок, які повідомили про вагітність після принаймні однієї дози вакцини MenB, у 4 (12%) стався спонтанний викидень. Дані реєстрів виробників щодо результатів пологів після вакцинації матері покищо недоступні. 

Гепатит В

Вакцина проти гепатиту В — це рекомбінантна вакцина, яка не чинить відомої шкоди плоду чи новонародженому та може бути введена під час вагітності, якщо є показання. Вакцинація проти гепатиту В під час вагітності показана якщо:

● Вагітні особи, які завершують серію імунізації, розпочату до зачаття

● Невакциновані, неінфіковані вагітні особи (поверхневий антиген гепатиту В негативний), мають високий ризик зараження вірусом гепатиту В 

Якщо вакцинація проти гепатиту B показана під час вагітності, рекомендується одна зі звичайних рекомбінантних вакцин (наприклад, Recombivax HB, Engerix-B). Новіша рекомбінантна вакцина з ад’ювантом, яка була ліцензована для використання в Сполучених Штатах (Heplisav-B), не рекомендована під час вагітності через брак даних про безпеку під час вагітності. 

Скринінг перед вакцинацією на антитіла до гепатиту В не є необхідним, хоча скринінг на поверхневий антиген гепатиту В є рутинним пренатальним лабораторним тестом, оскільки вертикальну передачу ВГВ зазвичай можна запобігти відповідним втручанням (пасивна та активна імунізація новонароджених).

Гепатит А 

Гостра ВГА-інфекція матері може бути пов’язана з передчасними пологами є поширеною причиною гострого гепатиту, пов’язаного зі значною захворюваністю та випадковою смертністю. Повідомлялося про внутрішньоутробне інфікування, яке проявлялося меконіальним перитонітом, асцитом плода та багатоводдям.

Існує три вакцини для захисту від вірусу гепатиту А (ВГА), дві вакцини проти ВГА та комбінована вакцина проти ВГА та рекомбінантна вакцина проти ВГВ; всі три є інактивованими вакцинами, і їх можна вводити під час вагітності.

У Сполучених Штатах ACIP рекомендує  вакцинацію під час вагітності для осіб, які мають:

● Заплановані міжнародні поїздки

● Вживання ін'єкційних або неін'єкційних наркотиків

● Професійний ризик інфікування

● Тісний контакт із іноземними усиновленими дітьми або особами, які залишилися бездомними

● Занепокоєння важким наслідком інфекції ВГА (наприклад, особиста історія хронічного захворювання печінки або ВІЛ)

Серологічне дослідження перед вакцинацією для визначення попереднього імунітету до HAV зазвичай не є виправданим, але є раціональним для осіб із високою ймовірністю попереднього контакту з ВГА.

Дані щодо застосування під час вагітності обмежені. В ретроспективному дослідженні  понад 600 000 вагітних 1140 жінок (1%) отримали щеплення проти гепатиту А під час вагітності; вакцинація не була пов’язана з несприятливими наслідками вагітності, за винятком можливого зв’язку з народженням немовлят, малих для гестаційного віку, що, ймовірно, було пов’язано з іншими факторами.

Якщо сприйнятливі особи зазнають впливу ВГА під час вагітності, показана вакцинація проти ВГА і пасивна імунізація імуноглобуліном.

Жовта лихоманка

Це вірусна геморагічна лихоманка, що передається комарами і зустрічається в тропічних регіонах Південної Америки та Африки на південь від Сахари та має високий рівень смертності. Вагітним особам слід уникати поїздок до цих ендемічних регіонів, але якщо подорожі не уникнути, варто розглянути вакцинацію проти жовтої лихоманки. Міжнародні медико-санітарні правила Всесвітньої організації охорони здоров’я дозволяють країнам вимагати підтвердження наявності щеплення від жовтої лихоманки від мандрівників, які в’їжджають до їхньої країни. Раніше ці правила вказували, що доза вакцини дійсна протягом 10 років. З 11 липня 2016 року свідоцтво про щеплення дійсне протягом усього життя щепленої особи. Однак жінкам, які отримали вакцину під час вагітності, потрібна бустерна доза перед наступною подорожжю через нижчий рівень сероконверсії після імунізації під час вагітності.

На відміну від інших живих вакцин, жива ослаблена вакцина проти жовтої лихоманки не протипоказана під час вагітності; однак ризик зараження жовтою лихоманкою необхідно ретельно зважити проти ризику вакцинації, який може бути серйозним. Якщо ризик зараження жовтою лихоманкою високий, вакцину проти жовтої лихоманки можна вводити після консультації з інфекціоністом 

Вагітним особам, які подорожують до регіонів, ендемічних щодо жовтої лихоманки, не пройшовши щеплення, слід вживати запобіжних заходів, щоб зменшити ризик зараження комарами, зокрема залишатися в містах, уникати виходу на вулицю на світанку чи в сутінках, носити захисний одяг на вулиці та використовувати засоби від комах, що містять DEET на відкритих поверхнях. 

Поліомієліт

Це системна вірусна інфекція з різними проявами, починаючи від безсимптомного захворювання до паралічу, що була ліквідована в більшості багатих ресурсами регіонів світу, але передача цієї інфекції продовжується в таких країнах як Пакистан, Афганістан, Нігерія, Сомалі, Ефіопія, Камерун, Екваторіальна Гвінея, Сирія та Ірак. Вагітним особам слід уникати поїздок, якщо це можливо, до регіонів, де присутнє це захворювання. Якщо уникнути подорожі неможливо, жінок слід імунізувати. Доступними є дві вакцини: жива ослаблена пероральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) та інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ); загалом під час вагітності зазвичай рекомендують ІПВ. Вагітним особам з підвищеним ризиком інфікування, які потребують негайного захисту, слід вводити ІПВ згідно зі схемою для дорослих. Побічні ефекти застосування ІПВ під час вагітності не були задокументовані ні для матері, ні для плоду. 

Черевний тиф 

Це інфекційна хвороба, яка виникає через вживання забрудненої їжі або води та є поширена в регіонах Азії, Африки та Латинської Америки. У дослідженні , яке порівнювало результати 80 вагітних жінок з черевним тифом з результатами 194 випадково відібраних жінок без тифу, було виявлено, що інфекція не була пов’язана з підвищеним ризиком несприятливого результату вагітності. Однак ускладнення перебігу вагітності виключити неможливо – є описані випадки, де внутрішньоутробне інфікування черевним тифом призвело до втрати вагітності та передчасних пологів.

Вакцинація від черевного тифу є частково захисною і рекомендована особам, які подорожують до районів, ендемічних на тиф. Вагітним особам слід уникати поїздок у такі райони, а також можна імунізуватися неактивною капсульною полісахаридною вакциною (Typhim Vi), якщо поїздки не уникнути. Живу  аттенуйовану вакцину проти тифу (Ty21a) для перорального застосування  слід уникати під час вагітності через теоретичний ризик побічних ефектів від внутрішньоутробної інфекції та через наявність альтернативної інактивованої вакцини. Дані про використання тифозних вакцин під час вагітності мінімальні.

Інші вакцини для подорожей

Інактивовану вакцину проти японського енцефаліту, ліцензовану для використання в Сполучених Штатах у 2009 році, можна вводити вагітним особам, які піддаються значному ризику зараження захворюванням, і якщо є ймовірна користь від вакцинації. Хоча даних про ризик зараження вірусом японського енцефаліту (ЯЕ) під час вагітності обмаль, є повідомлення про випадки внутрішньоутробних інфекцій і викиднів у осіб, інфікованих ЯЕВ на ранніх термінах вагітності. Немає адекватних досліджень безпеки цієї вакцини під час вагітності.

Сказ. Інактивовану вакцину проти сказу можна вводити як доконтактну профілактику під час вагітності, якщо ризик контакту з інфекційним агентом є значним. Також під час вагітності у якості постконтактної профілактики можна вводити вакцину проти сказу з антирабічним імуноглобуліном або без нього. 

Вакцини, що використовуються лише за певних обставин.

Після прямого контакту з інфекційними агентами вагітним жінкам можна вводити вакцини проти натуральної віспи та сибірської виразки, яких зазвичай слід було б уникати під час вагітності з метою запобігання інфекції. У США така імунізація проводиться лише після консультації з CDC.

Віспа

Вакцина проти віспи — це вакцина від живого вірусу (вірус коров’ячої віспи), яка не використовується серед населення в цілому, але може бути показана певним особам, які беруть участь у громадській охороні здоров’я. Якщо в суспільстві немає випадків натуральної віспи, доконтактно ця вакцина протипоказана під час вагітності, та не рекомендована тим, хто вагітний (у будь-якому триместрі), тим, хто планує завагітніти протягом 28 днів, годує грудьми або тісно контактує (співжителі, статевий партнер) з особами, які вагітні або планують завагітніти протягом 28 днів. Особам репродуктивного віку перед вакцинацією від віспи рекомендується провести тест на вагітність, а вагітним особам не слід мати тісного або фізичного контакту з будь-ким, хто отримав щеплення від віспи протягом попередніх 28 днів.

Однак у разі задокументованого контакту з натуральною віспою, спалаху віспи або навмисного розповсюдження вірусу натуральної віспи рекомендації інші, і вагітні особи, які зазнали прямого контакту (наприклад, особисто, вдома, або через контакт із хворим на віспу) мають отримати вакцину через  високу летальність захворювання. У США за таких обставин вакцинацію слід проводити лише після консультації з CDC. Вірус вакцини може передаватися через грудне молоко.

Основне занепокоєння, пов’язане з вагітністю, пов’язане з імунізацією проти натуральної віспи, полягає в можливості фетальної вакцинації, яка є рідкісною, але пов’язана з високим рівнем втрати плода. Вакцинація проти віспи не вважається показанням до переривання вагітності

Сибірська виразка

Збудник Bacillus anthracis — спороутворююча бактерія, яка може викликати зоонозну інфекцію. Оскільки спори B. anthracis залишаються життєздатними протягом тривалого часу та можуть бути аерозолізовані, сибірська виразка також була ідентифікована та використана як агент біологічної зброї. У Сполучених Штатах доступна інактивована субодинична вакцина проти сибірської виразки (Anthrax Vaccine Adsorbed (AVA). Вона не використовується в загальній популяції, але доконтактна профілактика за допомогою вакцини рекомендована CDC для осіб із високим ризиком, таких як працівники лабораторій, дослідники спалахів інфекції та військові. Однак така вакцинація проти сибірської виразки перед контактом не рекомендована вагітним особам і повинна бути відкладена, якщо є показання, до закінчення вагітності.

Однак у разі високого ризику контакту з аерозолізованими спорами B. anthracis вагітні особи повинні отримати постконтактну профілактику за допомогою AVA та 60 днів антимікробної терапії.

Дані щодо застосування AVA під час вагітності загалом є обнадійливими, хоча не можна виключити дещо підвищений ризик вроджених вад.

Вакцинація від коронавірусу (COVID-19)

Було доведено, що численні вакцини є безпечними та ефективними для запобігання коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) у вагітних і жінок, які годують груддю. Не рекомендовано відмовлятися від вакцин мРНК SARS-CoV-2 лише на підставі вагітності/лактації для тих, хто має ризик зараження COVID-19 або ускладнень, або тих, хто має право на вакцинацію та бажає її зробити.