Кліщі можуть бути носіями багатьох патогенів, включаючи бактерії, спірохети, рикетсії, найпростіші, віруси, нематоди та токсини і при укусі вони можуть передавати ці патогени.

Одиничний укус кліща може передавати численні патогени, і це явище, що призвело до нетипових проявів деяких класичних захворювань, що переносяться кліщами. У Сполучених Штатах ці членистоногі є найпоширенішими переносниками захворювань, що передаються трансмісивним шляхом.

Захворювання, що переносяться кліщами:

• Кліщовий енцефаліт - інфекційне захворювання, що викликається вірусом кліщового енцефаліту (TBEV). Передається через укуси кліщів роду Ixodes. Інкубаційний період від 7-14 днів. Переважно зустрічається в країнах Європи. Перебігає у 2 стадії, перша характеризується грипоподібними симптомами, такими як головний біль, лихоманка, м'язові болі, нудота, а у другій стадії розвивається енцефаліт, менінгіт чи менінгоенцефаліт з відповідною симптоматикою.

• Хвороба Лайма (бореліоз) – це багатосистемна хвороба, зазвичай спричинена спірохетою Borrelia burgdorferi, та імунною відповіддю організму на збудника. Хвороба передається людині через укуси заражених спірохетою кліщів роду Ixodes. 

• Хвороба Поввассана - це захворювання, яке протікає у вигляді енцефаліту, викликається вірусом Поввасана і передається через укуси кліщів роду Ixodes. Початок захворювання через 1-4 тижні після укусу кліща. Характеризується симптомами енцефаліту, включаючи лихоманку, головний біль, втому, проблеми з пам’яттю, координацією, мовленням. Спостерігається у північно-центральній та північно-східній частинах США, східній частині Канади, Росії.

• Інфекція Borrelia mayonii переноситься через укуси кліщів Ixodes scapularis, випадки якої зустрічаються у деяких штатах Америки. Borrelia mayonii – новий і єдиний вид, крім B. burgdorferi, який, як відомо, викликає хворобу Лайма в Північній Америці.

• Інфекція Borrelia miyamotoi недавно була описана як причина захворювань в США, яка передається кліщами - Ixodes scapularis  і має діапазон клінічних симптомів, подібний до хвороби Лайма.

• Гранулоцитарний та моноцитарний ерліхіоз людини. Гранулоцитарний анаплазмоз людини (HGA), раніше відомий як людський гранулоцитарний ерліхіоз (HGE), викликається Anaplasma phagocytophilum, який заражає гранулоцити. Навпаки, моноцитарний ерліхіоз людини (HME) викликається Ehrlichia chaffeensis, який заражає моноцити. Клінічні прояви схожі і зазвичай починаються через 5-14 днів після укусу кліща. Передаються кліщами роду Amblyomma та Ixodes.

Інші захворювання, які передаються кліщами:

• Ендемічний поворотний тиф
• Анаплазмоз
• Захворювання спричинене вірусом Бурбона
• Плямиста лихоманка Скелястих Гір
• Колорадська кліщова лихоманка
• Туляремія
• Бабезіоз
• Ку-гарячка
• Кліщовий параліч
• Вірусна інфекція Heartland
• Рикетсіоз
• Південна асоційована з кліщами висипна гарячка (STARI)
• Марсельська гарячка

І чим раніше видалити кліща, тим менша ймовірність зараження цими інфекціями. Навик видалення кліщів буде корисний для всіх.

Кліщі можуть прикліплюватися до будь-якої частини людського тіла, але часто зустрічаються у важкопомітних місцях, таких як пахова, пахвинна ділянки та шкіра голови. У більшості випадків кліщ повинен бути прикріплений до шкіри протягом тривалого часу, щоб передати збудника. Наприклад для Лайм-бореліозу з моменту укусу кліща може пройти від 36 - 48 годин або більше, перш ніж борелії зможуть передатися людині.

Якщо ви були на відпочинку у лісі, парку чи деінде на свіжому повітрі, де є ризик укусу кліща, після приходу додому слід прийняти душ, оглянути одяг та провести ретельний огляд шкіри і волосистої частини голови, адже іноді їх важко помітити.

 Якщо ви виявили на своїй шкірі кліщ, його якнайшвидше потрібно видалити. Протипоказань до видалення немає. Цю маніпуляцію проводять у кожному травмпункті.

Для простого нескладного видалення кліщів - знеболення, як правило, непотрібне. Застосування лідокаїну місцево  може викликати роздратування та призвести до впорскування вмісту шлунка кліща в шкіру людини. Пацієнт повинен зайняти зручне положення, яке дозволить лікарю легкий доступ до кліща.

Перед видаленням обов’язково слід одягати рукавички, оскільки поводження з кліщами голими руками може призвести до зараження через поранення шкіри. 

Як правило, для видалення використовують щипці з дрібним наконечником. 

Також використовують:

-Ручку Лассо (TRIX Tick Removal System) – інструмент, який захоплює кліща біля ротового апарату волокнистою петлею і це метод, який може потребувати обертання кліща.

-Tick ​​Twister – це гачок з загостренним кінцем, який використовується для захоплення кліща та його подальшого видалення під час скручування. 

-та інші методи.

Використовуючи пінцет з дрібним наконечником візьміть кліща якомога ближче до поверхні шкіри (наприклад, візьміться за частини ротового апарату) і потягніть вгору рівномірним стійким рухом.

• Не викручуйте і не смикайте кліща, оскільки це може призвести до того, що частини ротового апарату відірвуться і залишаться в шкірі. Однак не варто дуже хвилюватися, якщо частинки кліща таки залишилися; вони не є інфекційними. Якщо така ситуація трапилася, намагайтеся видалити ці частинки стерильним пінцетом. Якщо ви не можете цього зробити, залиште в спокої, нехай рана загоїться.
• Не видавлюйте, не розминайте та не проколюйте тіло кліща, оскільки його біологічні рідини (тобто слина, гемолімфа та вміст кишечника) можуть містити інфекційні організми.

Забудьте про «народні методи» видалення кліщів, адже багато з них є міфами, які  можуть вам нашкодити!

• Не прикладайте гарячий сірник до кліща і не намагайтеся «задушити» його олією, вазеліном, бензином, лаком для нігтів або іншими шкідливими речовинами. Теоретично, ці методи мали б змусити кліща вийти зі шкіри. Але насправді вони мають протилежну дію, змушуючи його триматися щільніше та просуватися вглиб шкіри. Це неефективно і лише може призвести до збільшення ризику інфікування.  

Після видалення кліща промийте місце укусу милом і водою або антисептиком, щоб знищити будь-які забруднюючі мікроорганізми. Людина, яка видаляла кліща, також повинна вимити руки. Видаленого кліща слід утилізувати.

Люди часто задумуються про те, чи слід перевіряти видаленого кліща на наявність інфекції.  І хоча деякі комерційні групи пропонують таке тестування, в загальному це не рекомендують робити, оскільки:

• Лабораторії, які проводять тестування кліщів, не зобов’язані мати високі стандарти контролю якості, які використовуються лабораторіями для клінічної діагностики.
• Позитивні результати, які  показують наявність інфекції, не обов’язково означають, що ви інфіковані. І відповідно результати тестування кліщів не слід використовувати для прийняття рішень щодо початку лікування.
• В свою чергу негативні результати можуть призвести до помилкової впевненості, що ви неінфіковані. Можливо, був укус й іншого кліща.

Більше того, якщо ви були інфіковані, ймовірно, що симптоми з’являться до появи результатів тесту.   

Особи, які перенесли видалення кліща протягом 30 днів повинні спостерігати  за ознаками та симптомами захворювань, такими як виникнення ураження шкіри, еритеми на місці укусу кліща (що може свідчити про хворобу Лайма) або температури вище 38 ° C (що може свідчити про гранулоцитарний ерліхіоз людини або бабезіоз).

Хоча використання антимікробної профілактики або серологічного тестування після укусу кліща не рекомендується, деякі фахівці рекомендують антибіотикотерапію пацієнтам після укусу кліщами Ixodes scapularis (Ixodes dammini), які знаходилися в шкірі довше 48 годин.

Однак, даних недостатньо, щоб продемонструвати ефективність антимікробної терапії в таких умовах.

Ускладнення:

Місце укусу може інфікуватися повторно іншими патогенами, такими як стафілокок і стрептокок групи А. Така інфекція може проявлятися наступним:

• Імпетиго
• Ектима
• Неглибокі, болючі, гнійні виразки

Розчухування місця укусу також може призвести до повторного інфікування. 

Ураження шкіри можуть зберігатися хронічно, перетворюючись на  папули, вузлики або бляшки. Вони являють собою гранульому укусу кліща, яка, як правило, є  вузликом від 0,5 до 2 см, що розвивається від декількох днів до декількох місяців після укусу, і може зберігатися роками, поступово зменшуючись у розмірах.

Етіологія кліщових гранульом не зовсім зрозуміла. У деяких випадках її утворення зумовлено залишковими матеріалами кліща в місці укусу. В інших випадках гранульоми утворюються за відсутності будь-яких доказів залишку невидалених частинок кліща.

У рідкісних випадках зафіксована алопеція, викликана укусом кліща. Алопеція може початися протягом тижня після видалення  і, як правило, виникає в  3-4-сантиметровому радіусі навколо укусу на волосистій частині шкіри.

Описана алопеція волосистої частини голови, викликана укусами Dermacentor variabilis (the American dog tick). Жоден конкретний вид кліщів, швидше за все, не може викликати алопецію. Відростання волосся зазвичай відбувається протягом 1-3 місяців.