Деякі пацієнти з COVID-19 навіть після одужання довгий час не можуть повернутись до звичного стану. Якщо ви були інфіковані вірусом SARS-COV-2 і, вже після одужання, досить тривалий час мали мультисистемні симптоми, такі як важка втома, вертиго, тахікардія, головний біль або зниження толерантності до фізичного навантаження, це можуть бути прояви постковідного синдрому.   

Постковідні синдроми – це сукупність симптомів, які зберігаються протягом двох або більше місяців після початкової інфекції вірусом SARS-COV-2. Постковідні синдроми вимагають спеціалізованого підходу до лікування, оскільки це зовсім не те ж, що і COVID-19.  У багатьох випадках вони мають унікальну причину з певним механізмом виникнення, яка потребує визначених процедур, спрямованих на лікування та усунення ускладнень, що виникають внаслідок початкової інфекції. Найчастіше ці синдроми включають наступні прояви:

• Хронічна втома
• Дифузний біль у всьому тілі
• Утруднення дихання
• Тахікардія
• Когнітивні проблеми, включаючи погану концентрацію
• Знижена толерантність до фізичного навантаження
• Вертиго
• Розлади сну

Читайте також: Реабілітація після COVID-19

Хоча дані деяких досліджень свідчать на користь того, що лише пацієнти, які мали вищевказані симптоми протягом 12 тижнів або довше, мають постковідні синдроми, багато лікарів вказують на те, що кожен, хто має подібні скарги протягом чотирьох тижнів після інфікування коронавірусом, повинен звертатись до спеціаліста.  Згідно зі статистикою, дане ускладнення має близько 107 мільйонів людей у всьому світі, причому ця цифра постійно збільшується. У соціальних мережах пацієнти, які відчували ці прояви протягом щонайменше восьми тижнів після очікуваного кінця своєї хвороби, об’єднались під назвою "Covid Long-Haulers".

На думку вчених, у групі найбільшого ризику є:

• Дорослі старше 50 років;
• Пацієнти, які зазнали важкого перебігу коронавірусної інфекції;
• Особи з коморбідними станами, особливо захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем, цукровим діабетом або ожирінням.

Частка людей, у яких розвиваються постковідні синдроми, коливається від 2% до 25% або навіть більше.  Цікаво, що частіше вони виникають в осіб середнього віку, ніж старшого, але достеменно механізм не відомий. Важливо відзначити, що SARS-Cov-2 не є першим вірусом, який викликає не лише інфекційне захворювання, але і тривалі постінфекційні симптоми. Попередні спалахи SARS і MERS для великої кількості населення закінчились тривалою слабкістю, яка тривала до кількох років після одужання.

Читайте також: COVID-19: лікування

Є декілька теорій розвитку постковідних синдромів.

1. Надмірне запалення

Багато хто з науковців вважає основною причиною постковідного синдрому надмірне імуноопосередковане запалення, оскільки у багатьох пацієнтів із COVID-19 виявляються показники, що свідчать про виражений запальний процес.  В одному з досліджень після проведення МРТ серця 100 особам, які нещодавно відновились після COVID-19  науковці виявили у 60% наявність запального процесу в серці, яке, зокрема, може призвести до деяких симптомів, які відчувають "Covid Long-Haulers", таких як утруднення дихання, біль у грудях і надмірно підвищена частота серцевих скорочень при навантаженні.  Більш того, на розвиток запалення, схоже, не вплинули існуючі коморбідні стани або тяжкість перебігу корона вірусної інфекції.

2. Аутоімунна відповідь

Дослідники в Єльському університеті нещодавно виявили, що пацієнти із COVID-19 мають більшу кількість аутоантитіл, імунних молекул, які атакують здорову тканину, у порівнянні з особами, не інфікованими вірусом.  До того ж аутоімунні захворювання, такі як системний червоний вовчак і ревматоїдний артрит, часто проявляються відчуттям сильної втоми та розладами травлення, двома поширеними постковідними симптомами, тому, можливо, за розвитком цих ознак стоять схожі механізми.

3. Порушення роботи нервової системи

Багато хворих із постковідними синдромами мають ознаки дизавтономії - порушення регуляції вегетативної нервової системи. Дизавтономія впливає на кровообіг, включаючи кровопочтачання мозку, тому також може спричинити втому, головні болі, відчуття сплутаності думок та знижену переносимість фізичного навантаження.

4. Порушення системи згортання крові

Частою знахідкою гістологічних досліджень зразків від осіб, померлих від коронавірусної інфекції, є поширені кров’яні згортки у судинах легень, мозку, серця, нирок та інших органів. На думку вчених, погіршення кровопостачання різних тканин тіла також може сприяти розвитку задишки, тахікардії та сплутаності думок тощо.

 Крім перерахованих скарг, є і більш серйозні ускладнення коронавірусної інфекції.

 Хоча велика кількість випадків COVID-19 є легкими або безсимптомними, приблизно у 5-8% інфікованих пацієнтів розвивається гострий респіраторний дистрес, що характеризується гіпоксемією, двосторонніми легеневими інфільтратами та вторинним некардіогенним набряком легень, який часто потребує механічної вентиляції. Довготривалим наслідком цього стану є фіброзування легеневої тканини як остання стадія розвитку ураження легень. Одним з механізмів, що сприяють розвитку фібропроліферативної реакції, є механічна вентиляція, оскільки потік повітря не тільки індукують секрецію трансформуючого фактора росту β1 (TGF-β), але також активує синтез колагену та інгібує утворення колагенази.

Досить поширеним наслідком коронавірусної інфекції є також фіброзування міокарда та розвиток серцевої недостатності. Фіброз тканин є загальною реакцією на пошкодження в більшості органів тіла, крім мозку, оскільки фіброгенні клітини обмежуються особливими нішами.  Однак, з урахуванням порушень гематоенцефалічного бар'єру внаслідок цитокінового шторму та прямого ураження вірусом нервової тканини, можливе утворення рубцевих змін і у нервовій тканині.

Оскільки множинні неврологічні розлади, включаючи хворобу Альцгеймера, хворобу Паркінсона, хворобу Гантінгтона, аміотрофічний бічний склероз, розсіяний склероз, тривогу, депресію та шизофренію, пов'язані із шляхом TGF-β,  цей цитокін є потенційною терапевтичною мішенню для лікування нейропсихічних симптомів COVID-19.

Інформаційна кампанія проводиться за підтримки фонду "Відродження".