Причини і механізми похмілля (П) комплексні і, як і раніше, вимагають подальшого наукового дослідження. Так, до прикладу, хімічні речовини, що утворюються під час переробки та дозрівання алкоголю (А), відомі як конгенери, збільшують частоту та тяжкість П. Такі напої, як коньяк, вино, текіла, віскі та інші темні спиртні продукти, що включають в себе вищенаведені сполуки, як правило, ведуть до сильнішого похмілля, тоді як прозорі (білий ром, горілка та джин) викликають його рідше або в меншому ступені. Як правило, чим темніший колір алкогольного напою (АН), тим більше конгенерів він містить.

Загалом, фактори, що впливають на виникнення П можна поділити на чотири групи. У першій частині статті ми розберемо першу з них: прямі ефекти алкоголю. В другій частині розберемо етапи метаболізму, зокрема виведення, алкоголю, та "неалкогольні" ефекти (нікотин та АН, тип особистості тощо).

Прямі ефекти алкоголю. Серед них:

• Дегідратація та дисбаланс електролітів. Алкоголь сприяє сечовиділенню. Споживання 50 г спирту на 250 мл води призводить до виведення 600-1000 мл рідини протягом кількох наступних годин. Такий ефект забезпечується пригніченням вивільнення антидіуретичного гормону з гіпофіза. Окрім того, підвищена пітливість, блювання та діарея також призводять до додаткової втрати рідини та дисбалансу електролітів. Результат — симптоми легкої чи помірної дегідратації, що включають спрагу, слабкість, сухість слизових оболонок, запаморочення.
• Шлунково-кишкові розлади. Алкоголь безпосередньо подразнює шлунок і кишечник, викликаючи запалення слизової оболонки шлунка (гастрит) і затримку його спорожнення, особливо при вживанні напоїв із високою концентрацією А (більше 15%). Споживання А також може вести до надмірного накопичення жирів у клітинах печінки (стеатоз). Крім того, А збільшує вироблення шлункової кислоти, панкреатичну та кишкову секрецію. Будь-який або всі ці фактори разом можуть стати причиною болю у верхній частині живота, нудоти та блювання під час П.
• Низький рівень цукру крові. Стеатоз печінки та/або накопичення молочної кислоти в рідинах організму — молочний ацидоз — можуть гальмувати вироблення глюкози. Алкогольна гіпоглікемія більш ймовірна у людей, які мінімізують свій раціон під час випивання АН, та у тих, хто випиває протягом тривалого часу. Сумуючи ці два ефекти, ми одержуємо не лише зменшений синтез глюкози, але й вичерпування її запасів в організмі.
• Порушення сну та біоритмів. Хоча А і має седативні ефекти, втома, що виникає під час похмілля, є наслідком руйнівного впливу алкоголю на сон. По-перше, споживання А часто відбувається ввечері або вночі, що конкурує з часом сну. По-друге, А порушує нормальну схему сну, зменшуючи REM-сон та подовжуючи глибоку фазу. Крім того, А розслаблює м’язи горла, що призводить до посилення хропіння і, можливо, періодичного припинення дихання (апное сну). Алкоголь також втручається в біологічні ритми. Ці ефекти зберігаються і в період похмілля. Наприклад, алкоголь порушує нормальний 24-годинний паттерн температури тіла, яка є аномально низькою під час сп'яніння та аномально високою під час П. Алкогольна інтоксикація також перешкоджає циркадній секреції гормону росту. До того ж, А індукує вивільнення адренокортикотропного гормону з гіпофіза, що в свою чергу стимулює вивільнення кортизолу — гормону, який відіграє роль у вуглеводному обміні та реакції на стрес.
• Головний біль (ГБ). Алкогольна інтоксикація призводить до вазодилатації, що може викликати ГБ. Алкоголь впливає на нейромедіатори та гормони, що беруть участь в патогенезі ГБ, включаючи гістамін, серотонін та простагландини. До цього сумуємо гучну музику та миготливі вогні, що часом супроводжують вживання АН і можуть посилити даний симптом під час П.