Результати нещодавно проведеного дослідження стверджують, що перебування жінки в місцях промислового забруднення може завдати шкоди імунній системі її майбутніх дітей, послаблюючи захисні сили організму проти інфекцій на зразок грипу.

Дослідженнями керував Paige Lawrence, кандидат фізико-математичних наук з департаменту екологічної медицини University of Rochester Medical Center's (URMC). Досліди проводилися на мишах, чия імунна система подібна до людської.

"Старе добре прислів’я "ми ― те, що ми їмо" є справедливим твердженням для багатьох аспектів здоров'я людини, ― сказав Lawrence. ― Але, з точки зору здатності організму боротися з інфекціями, це дослідження дозволяє припустити, що певною мірою ви також можете бути тим, що колись їла ваша бабця".

Таке послаблення імунітету у багатьох генерацій людей може допомогти пояснити зміни, які спостерігаються під час сезонних епізодів грипу. Щорічна вакцинація проти грипу надає деяким людям більший захист, ніж іншим. Під час спалахів цієї інфекції одні потерпають більше, а інші успішно з нею борються. Хоча вік, мутації вірусів та інші фактори можуть пояснити деякі з цих варіацій, вони не повністю враховують різноманітність реакцій на інфекцію грипу, виявлену в широкій популяції.

У ході дослідження вчені виявили у вагітних самок мишей екологічно небезпечну хімічну речовину під назвою діоксин, яка разом з поліхлорованими біфенілами (ПХБ) є звичайним побічним продуктом промислового виробництва та спалювання відходів, а також міститься в деяких споживчих продуктах. Ці токсини потрапляють у нашу травну систему із їжею, яку ми щодня вживаємо. Діоксини та ПХБ біоакумулюються, коли рухаються вгору по харчовому ланцюгу і виявляються в більшій концентрації у продуктах тваринного походження.

Науковці спостерігали за продукцією та функцією цитотоксичних Т-клітин ― білих кров'яних тілець, які захищають організм від сторонніх патогенів і шукають та знищують клітини з мутаціями, які можуть призвести до раку. У більшості мишей, в яких було знайдено ПХБ, істотно порушувався цей важливий механізм. У піддослідних тварин спостерігалася ослаблена імунна відповідь, і не тільки у потомства, матері яких потерпали від дії діоксину, але й у наступних поколіннях. Вчені виявили цікаву закономірність: цей ефект був більш виражений у самок мишей.

Головна гіпотеза авторів наукового експерименту полягає в тому, що вплив діоксину, який зв’язує білок у клітинах, певним чином може змінювати транскрипцію та призводити до генетичних мутацій у наступних поколіннях. Бережіть себе та навколишнє середовище, ми ― те, що нас оточує!